Вирок

від 12.11.2020 по справі 158/2416/20

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/2416/20

Провадження № 1-кп/0158/283/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12020030100000566 від 13.08.2020 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Олика, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, ч.3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_5 , 08 серпня 2020 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою власного матеріального збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, розуміючи, що його злочинні дії нікому не помітні, шляхом вибиття шибки віконного скла, проникнув до житлового будинку, який перебуває на балансі Дідичівської сільської ради, та знаходиться за адресою: вул. Козацька, б. 53 с. Горянівка. У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, та керуючись єдиним умислом з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись у вищевказаному будинку, здійснив крадіжку бувших у використанні чугунних пічних панелей у кількості двох штук та бувшої у користуванні металевої перемички, ринкова вартість яких на момент вчинення злочину відповідно до висновку експерта №570 від 19.08.2020 року могла складати 325 (триста двадцять п`ять) гривень 86 коп., внаслідок чого завдав Дідичівській сільській раді шкоди на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Суду показав, що дійсно викрав чугунні панелі з житлового приміщення Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області. Зобов`язується відшкодувати завдані збитки. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Представник потерпілої - ОСОБА_4 суду вказала, що із житлового приміщення Дідичівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області було викрадено чугунні пічні панелі та металеву перемичку. Щодо призначення покарання поклалась на розсуд суду. Разом з тим, зауважила, що викрадені речі їй повернуто, однак у стані непридатному для використання. Наполягала на відшкодуванні шкоди.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 в повному обсязі, беззаперечно визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставинами, наведеними у обвинувальному акті, беручи до уваги те, що інші учасники судового розгляду не оспорюють вказані обставини, і судом встановлено, що останні правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело. Зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

В силу ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та особу винного, який є особою молодого віку, відноситься до категорії неблагополучних сімей, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до ст. 89 КК України такий, що не має судимості.

Також, при призначенні покарання суд враховує думку представника потерпілої, яка щодо призначення покарання поклалась на розсуд суду.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, оскільки обвинувачений публічно попросив вибачення у потерпілої, дійсно, відверто зробив висновок щодо скоєного протиправного ним діяння, та активне сприяння розкриттю злочину, що стверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Заслухавши думку прокурора щодо призначення обвинуваченому покарання, який наполягав на реальній мірі покарання за санкцією ч. 3 ст. 185 КК України; представника потерпілого, яка при призначенні покарання поклалась на розсуд суду; обвинуваченого, який як в судових дебатах так і в останньому слові просив суд не позбавляти його волі, суворо не карати враховуючи ряд пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих обставин, практику Європейського суду з прав людини, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання згідно санкції статі закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. ст. 75, із застосуванням ст. 76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним для досягнення легітимної мети призначення покарання, а саме виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Речові докази: бувші у використанні дві чугунці плити, одна з яких частково пошкоджена та бувша у використанні чугунна перемичка повернути за належністю Дідичівській сільській раді Ківерцівського району Волинської області.

У відповідності до вимог ст. т. 100, 122, 124 КПК України суд вирішує долю речових доказів та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в повному обсязі.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави витрати пов`язані із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 817 (вісімсот сімнадцять) гривень 25 коп.

Речові докази: бувші у використанні дві чугунні плити, одна з яких частково пошкоджена та бувша у використанні чугунна перемичка повернути за належністю Дідичівській сільській раді Ківерцівського району Волинської області.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1