Рішення
від 07.10.2020 по справі 202/1458/19
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/1458/19

Провадження № 2/202/196/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

7 жовтня 2020 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.Ю., представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Булаха М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 66 Авангард , треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати за нею право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,1 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що її бабі ОСОБА_5 згідно з обмінним ордером № 3269 від 2 грудня 1981 року було надано право на зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 у складі сім`ї з двох осіб: вона ОСОБА_5 та її син ОСОБА_4 . Згідно з довідкою ОК ЖБК № 66 Авангард від 8 листопада 2017 року у зазначеній квартирі до 1981 року проживала ОСОБА_6 та її син ОСОБА_7 . В результаті проведеного обміну 21 грудня 1981 року ОСОБА_6 переїхала до квартири, в якій до цього проживала ОСОБА_5 . Згідно з витягом із Книги обліку членів ОК ЖБК № 66 Авангард ОСОБА_5 31 грудня 1981 року переїхала до квартири АДРЕСА_1 , пайовий внесок за яку повністю сплачений у 1977 році. Відповідно до довідки від 23.09.2016 року, яка виданої ОК ЖБК № 66 Авангард , ОСОБА_5 була членом кооперативу з 31.12.1981 року і є володільцем вищевказаної квартири, сума кредиту (пайовий внесок) за вказану квартиру повністю погашена. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Квартира АДРЕСА_1 входить до складу спадщини. В серпні 2016 року ОСОБА_3 через свого представника звернувся до Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 . На підставі його заяви була заведена спадкова справа № 503/2016. Постановою державного нотаріуса від 15 серпня 2016 року у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 було відмовлено у зв`язку з відсутністю факту прийняття ним спадщини. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5 також був її син ОСОБА_4 (батько позивача). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. 14.03.2017 року вона звернулася до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру. На підставі її заяви була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 за № 157/2017. 24 травня 2017 року нею також до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори була подана заява про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_5 . Постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 з тих підстав, що вона не є спадкоємцем першої черги або за правом представлення, оскільки її батько помер після смерті своєї матері ОСОБА_5 24 травня 2017 року вона також звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постановою державного нотаріуса від 24 травня 2017 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 було відмовлено у зв`язку з відсутністю факту прийняття нею спадщини. Крім того, у постанові нотаріус зазначив про неможливість встановлення з матеріалів спадкової справи факту прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 . Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року по справі № 202/2005/18 встановлений факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_5 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, встановлений факт її ( ОСОБА_2 ) постійного проживання разом зі спадкодавцем - батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, а також визнано за нею право на спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 . Вказане рішення набрало законної сили 14 грудня 2018 року. Отже, оскільки пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 повністю сплачений, вважає, що ОСОБА_5 є власником цієї квартири. За цих підстав позивач вважає наявними підстави для визнання за нею права власності на вищевказану квартиру.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 6 березня 2019 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 2 травня 2019 року витребувані з Шостої дніпровської державної нотаріальної контори копії спадкових справ, які заведені після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 6 червня 2019 року провадження у справі було зупинено у зв`язку з направленням до компетентного органу Російської Федерації судового доручення про вручення відповідачу ОСОБА_8 копії позову та судового повідомлення.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2020 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2020 року до участі у справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпровську міську раду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2020 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 , допитаний у порядку судового доручення, позов визнав.

Представник відповідача - Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 66 Авангард у судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав.

Представник третьої особи - Шостої дніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи - Дніпровської міської ради Булах М.О. у судовому засіданні просив вирішити справу згідно з вимогами чинного законодавства.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, бюро обміну житлової площі виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради бабці позивача, ОСОБА_5 , був виданий обмінний ордер № 48 від 02.12.1981 року на право вселення до двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою голови правління ОК ЖБК № 66 Авангард від 08.11.2017 року у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , до 1981 року проживала ОСОБА_6 та її син ОСОБА_7 . У подальшому між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був проведений обмін житловими квартирами. В результаті проведеного обміну 21.12.1981 року ОСОБА_6 переїхала до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . У свою чергу, ОСОБА_5 з квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , за яку нею в повному обсязі був сплачений пайовий внесок, переїхала проживати до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, згідно з довідкою голови правління ОК ЖБК № 66 Авангард від 23.09.2016 року сума кредиту (пайовий внесок) за квартиру АДРЕСА_1 повністю погашена в травні 1977 року.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_5 був складений заповіт, відповідно до якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_4 (батько позивача).

На підставі заяви ОСОБА_3 від 11.08.2016 року Шостою дніпровською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 503/2016 після смерті ОСОБА_5 .

Постановою державного нотаріуса Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 15 серпня 2016 року відмовлено у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з неприйняттям ним спадщини у встановлений строк.

Також судом встановлено, що 24 травня 2017 року до Шостої дніпровської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_5 та батька ОСОБА_4 .

На підставі її заяви була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_4 за № 157/2017.

Постановами державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори від 24 травня 2017 року було відмовлено у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року по справі № 202/2005/18 за позовом ОСОБА_2 встановлений факт прийняття спадщини ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Цим же рішенням суду встановлений факт постійного проживання ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем - її батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини, а також визнано за ОСОБА_2 право на спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4 .

Зазначене судове рішення набрало законної сили 14.12.2018 року і в силу частини 4 статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення в цій справі.

Заявляючи позовні вимоги про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , позивач посилається на те, що ця квартира належала на праві власності її бабці ОСОБА_5 , була успадкована її батьком ОСОБА_4 , спадщина після смерті якого, в свою чергу, прийнята нею.

Однак суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав:

За змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому відповідно до частини 2 статті 7 Закону СРСР "Про власність" (який згідно з постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" підлягав застосуванню на території України до 15 квітня 1991 року - часу набрання чинності Законом України "Про власність" від 7 лютого 1991 року) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно.

Після придбання зазначеного майна у власність громадянин має право розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, вчиняти щодо нього інші угоди, які не суперечать законові.

Аналогічні положення містилися у статті 15 Закону України Про власність , а також у подальшому були закріплені у статті 348 чинного Цивільного кодексу України.

Отже, член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, з 1 липня 1990 року (дата набрання чинності Законом СРСР "Про власність") набуває право власності на цю квартиру. Відтак, у разі його смерті після зазначеної дати спадщина відкривається на квартиру.

Вирішуючи позов, суд враховує, що згідно з матеріалами справи ОСОБА_5 за життя був повністю сплачений пайовий внесок за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яка у 1981 році відповідно до обмінного ордеру, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, була обміняна нею на квартиру АДРЕСА_1 , за яку, в свою чергу, пайовий внесок повністю сплачений у травні 1977 року.

Тож згідно з законодавством ОСОБА_5 набула право власності на цю квартиру, яка після її смерті увійшла до складу спадщини.

Поряд із цим суд враховує, що відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , що не суперечить практиці Верховного Суду, судам було роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

У статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України.

З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Разом із тим, позивачем не доведено наявність у неї перешкод для отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру.

Суд звертає увагу, що постановами державного нотаріуса Шостої дніпровської державної нотаріальної контори від 24 травня 2017 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини.

У подальшому рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року встановлений факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 батьком позивача ОСОБА_4 .

Цим же рішенням суду встановлений факт постійного проживання позивача ОСОБА_2 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та визнано за нею право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Матеріали спадкових справ не містять відомостей про звернення ОСОБА_2 до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після набрання зазначеним судовим рішення законної сили.

Позивачем не надано доказів відмови нотаріуса у видачі їй такого свідоцтва з урахування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року, яким встановлений факт прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_5 , а також факт постійного проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

Суд враховує, що єдиною підставою попередньої відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну квартиру зазначено неприйняття спадкоємцями спадщини.

Отже, з набранням законної сили рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року у позивача відсутні об`єктивні перешкоди для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивачем не доведено неможливість оформлення її спадкових прав у позасудовому порядку.

Таким чином, правові підстави для визнання за позивачем права власності на спірну квартиру у судовому порядку відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом позову у даній справі є визнання за позивачем права власності на квартиру в порядку спадкування.

У зв`язку з цим суд відзначає, що у справах про спадкування належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Зазначене випливає з частини першої статті 1277 ЦК України, згідно з якою в разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відтак, на думку суду, належним співвідповідачем у даній справі є саме орган місцевого самоврядування, оскільки відповідач ОСОБА_3 , до якого позивачем заявлений позов, спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 не прийняв, нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну квартиру саме через неприйняття ним спадщини.

Отже, спір про визнання за позивачем права власності на спірну квартиру в порядку спадкування повинен вирішуватися шляхом пред`явлення позову не лише до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 66 Авангард , а й територіальної громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування - Дніпровської міської ради, оскільки відповідач ОСОБА_3 спадщину не прийняв, а житлово-будівельний кооператив у даному випадку не є учасником спадкових правовідносин.

Тобто цей спір стосується прав Дніпровської міської ради, які вона як третя особа позбавлена можливості захищати у спосіб, визначений для відповідача статтями 43, 49 ЦПК України, а клопотань про залучення останньої до участі у справі як співвідповідача позивач не заявляла.

Враховуючи наведене, в задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою в позові відповідно до статті 141 ЦПК України понесені судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив № 66 Авангард , треті особи: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, Дніпровська міська рада, про визнання права власності відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дані відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований: АДРЕСА_4 .

Дані відповідача: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив № 66 Авангард , ЄДРПОУ 23065947, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 7.

Третя особа: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 8.

Третя особа: Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75.

Суддя Н.Ю. Марченко

Дата ухвалення рішення07.10.2020
Оприлюднено16.11.2020
Номер документу92827618
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання права власності

Судовий реєстр по справі —202/1458/19

Ухвала від 17.12.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Свистунова О. В.

Рішення від 07.10.2020

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

Ухвала від 06.11.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Свистунова О. В.

Рішення від 07.10.2020

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

Ухвала від 11.08.2020

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

Ухвала від 26.05.2020

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

Ухвала від 06.06.2019

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

Ухвала від 23.03.2020

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

Ухвала від 02.05.2019

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

Ухвала від 02.05.2019

Цивільне

Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська

Марченко Н. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні