ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2020 року Справа № 160/2373/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні в м.Дніпрі адміністративну справу №160/2373/20 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (40094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до трудового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.05.2000 року по 18.12.2008 рік у Приватному у підприємстві "Металресурси" (ЄДРПОУ 30815183), врахувавши період роботи з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. на цьому ж підприємстві, з 19.07.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 23.05.2000 р. по 18.12.2008 р. працювала в Приватному підприємстві Металресурси , і, так як була одним із засновників цього підприємства та була його директором, то сплачувала страхові внески за весь час роботи на цьому підприємстві. Вказана обставина підтверджується відомостями трудової книжки позивача, в якій зазначено, що остання на підставі рішення засновників №3 від 23.05.2000 р. прийнята на посаду директора, вкладним листом касової книги за період від 01.06.2000 по 30.06.2000, розрахунковими відомостями ПП Металресурси за період з 01.01.2002р. по 31.12.2002р. та вкладними листами касової книги за період з 01.01.2002р. по 31.12.2002р. Позивач зазначає, що будь-які інші документи на підприємстві не збереглися, між тим викладені обставини можуть підтвердити свідки, які працювали разом з позивачем у спірний період, як це передбачено п.18 Порядку №637.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/2373/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/2373/20 за вищезазначеним позовом, ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначити справу до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків та викликано в судове засідання, для допиту в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
30 березня 2020 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що останній не погоджується з вимогами, викладеними у позовній заяві, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. У відзиві вказано, що відповідно до п. 10 Положення №794 роботодавці зобов`язані в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них та надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку. За твердженням відповідача, у трудовій книжці позивача як підстава прийняття на роботу у ПП Металресурси зазначено рішення засновників від 23.05.2000 №3, а дата прийняття 01.08.2000, тобто запис у трудовій книжці щодо прийняття на роботу зроблена з порушенням норм Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, тому підстав взяти такий запис до уваги у Головного управління не має. Індивідуальні відомості про застраховану особу, щодо нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків надані роботодавцем ПП "Металресурси" лише за період з 01.01.2003 по 31.08.2003 та з 01.11.2004 по 31.12.2004 роки, таким чином періоди з 23.05.2000 по 31.12.2002, з 01.09.2003 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 18.12.2008 до загального страхового стажу не зараховано. При цьому, надані позивачем документи про виплату заробітної плати з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. не є підставою для зарахування зазначеного періоду до страхового стажу, у зв`язку з відсутністю індивідуальних відомостей про застраховану особу щодо нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за 2002 рік. Також зазначає, що посилання позивача на внесок її у статутний фонд підприємства не є доказом роботи в якості найманого працівника та підставою для зарахування її до стажу, таким чином, вимоги ОСОБА_1 про зарахування з 19.07.2019 р. до загального страхового стажу періодів роботи з 23.05.2000 р. по 18.12.2008 р. є безпідставні.
30 березня 2020 року до суду від представника відповідача надійшли копії документів з пенсійної справи ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 р. суд задовольнив клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі та ухвалив зупинити провадження в адміністративній справі №160/2373/20 до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (карантину).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/2373/20, розгляд справи було призначено на 06 жовтня 2020 року.
У зв`язку з тим, що суддя Боженко Н.В. у період з 01 жовтня 2020 року по 09 жовтня 2020 року знаходилася на лікарняному, судове засідання було перенесено на 15 жовтня 2020 року.
В судовому засіданні призначеному на 15 жовтня 2020 року позивач підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити та зазначила, що вона працювала з 23.05.2000 року по 18.12.2008 рік у Приватному у підприємстві "Металресурси".
15 жовтня 2020 року до суду представник відповідача у судове засідання не з`явився, засобами електронного зв`язку від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд даної справі без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у зв`язку з неможливістю останнього бути присутнім у судовому засіданні.
У судовому засіданні, яке відбулося 15 жовтня 2020 року, були допитані в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
В судовому засіданні оголошено перерву до 27 жовтня 2020 року.
21 жовтня 2020 року до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , яка працювала по суміцництву головним бухгалтером в ПП Металресурси з 01.08.2000 та копії трудових книжок - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
У судове засідання, яке відбулося 27 жовтня 2020 року, представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
21 жовтня 2020 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що перешкоди для розгляду справи, передбаченні статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є пенсіонером за віком, якій 19.07.2019 р. призначена пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
ОСОБА_1 28.11.2019 р. звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про зарахування періодів роботи на ПП Металресурси до її загального страхового стажу
Листом від 10.12.2019 р. №8844/М-09 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що до загального стажу не зараховано період роботи з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. згідно трудової книжки НОМЕР_2 , що складає 1 рік, оскільки дата прийняття - 01.08.2000 р., а дата наказу про прийняття - 23.05.2000 р., до того ж в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків.
Не погодившись із вказаною відмовою, з метою захисту своїх прав та інтересів щодо перерахунку пенсії позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Згідно ст. 24 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною 5 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 3 п. 2.1. Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі Порядок), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.
Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Разом з тим, органи пенсійного фонду наділені правом перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, у зв`язку з чим загальний десятиденний строк для прийняття рішення може продовжуватися за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Як убачається з представленої в матеріалах справи копії трудової книжки № запису 29 визначається, що 01.08.2000 позивач прийнята на посаду директора ПП Металресурси на підставі рішення засновників від 23.05.2000 та, відповідно до № запису 30 трудової книжки 18.12.2008 звільнена за ст. 36 п.1 КЗпП України (за згодою сторін) на підставі рішення засновників від 18.12.2008 №14.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПП Металресурси (30815183) 23.12.2005 р. є припиненим.
За даними позивача, документи щодо фінансової та трудової діяльності підприємства до архівів м.Кам`янського та м.Бердянська не надходили.
Тобто, в даному випадку відсутні додаткові документи, на підставі яких можливе підтвердження трудового стажу позивача.
Згідно з п. 17, п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Так, судом було викликано та допитано в якості свідків ОСОБА_2 , яка працювала на ПП Металресурси головним бухгалтером по сумісництву, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями відомостей та вкладних листів касових книг за 2002 рік, та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , які у період з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року працювали в ПП Металресурси та отримували заробітну плату, що підтверджується копіями трудових книжок останніх та які підтвердили факт роботи позивача на посаді директора на вказаному підприємстві.
Крім того, позивачем до матеріалів справи представлені копії вкладних листів касової книги ПП Металресурси за період з 01.01.2002 по 31.12.2002 та копії розрахункових відомостей за той же період, які підтверджують здійснення нарахувань підприємством ОСОБА_1 .
Отже, в даному випадку, на підставі дослідження судом записів трудової книжки, розрахункових відомостей, вкладних листів касової книги ПП Металресурси та показань свідків підтверджено спірний період роботи позивача в ПП Металресурси на посаді директора.
Нормами п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, саме на підприємство покладається обов`язок ведення трудових книжок.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що у трудовій книжці позивача, як підстава прийняття на роботу у ПП Металресурси , зазначено рішення засновників від 23.05.2000 №3, а дата прийняття 01.08.2000, тобто запис у трудовій книжці щодо прийняття на роботу зроблений з порушенням норм Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та підстав взяти такий запис до уваги у Головного управління не має, оскільки порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та подання відомостей про фізичних осіб, які працюють у них, не може позбавити ОСОБА_1 права на соціальний захист передбачений Конституцією України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та зобов`язати відповідача зарахувати до трудового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 , з 23.05.2000 року по 18.12.2008 рік у Приватному у підприємстві "Металресурси" (ЄДРПОУ 30815183), врахувавши період роботи з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. на цьому ж підприємстві, з 19.07.2019 року.
При цьому, зважаючи на норми ст. ст. 2, 5, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає на необхідне, визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо зарахування до трудового стажу періоду трудової діяльності ОСОБА_1 з 23.05.2000 року по 18.12.2008 рік у Приватному у підприємстві "Металресурси" (ЄДРПОУ 30815183), врахувавши період роботи з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. на цьому ж підприємстві, з 19.07.2019 року, викладену у формі листа від 10.12.2019 № 8844/М-09.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840, 80 грн. відповідно до квитанції № 0.0.1626260619.1 від 21 лютого 2020.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (40094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні до трудового стажу періоду трудової діяльності ОСОБА_1 з 23.05.2000 року по 18.12.2008 рік у Приватному у підприємстві "Металресурси" (ЄДРПОУ 30815183), врахувавши період роботи з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. на цьому ж підприємстві, з 19.07.2019 року, викладену у формі листа від 10.12.2019 № 8844/М-09.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до трудового стажу період трудової діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 23.05.2000 року по 18.12.2008 рік у Приватному у підприємстві "Металресурси" (ЄДРПОУ 30815183), врахувавши період роботи з 01.01.2002 р. по 31.12.2002 р. на цьому ж підприємстві, з 19.07.2019 року.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (59094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.11.2020 |
Оприлюднено | 16.11.2020 |
Номер документу | 92829575 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Боженко Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні