Рішення

від 11.11.2020 по справі 280/4922/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2020 року Справа № 280/4922/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) в особі представника Будовської Наталії Володимирівни (адреса для листування АДРЕСА_2 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі представника за ордером - адвокатом Будовської Наталії Володимирівни звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточненого) до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просить суду визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2019 №Ф-28 У зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 66478,56 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2020 вжито заходів забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 19 серпня 2019 року №Ф-28 У до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивач зазначає про те, що після внесення інформації в Державний реєстр щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , звернулася до Вільнянського управління ДПС у Запорізькій області з метою з`ясування суми оплати всіх необхідних платежів - податкових зобов`язань та оплати єдиного соціального внеску. Вказує, в січні 2019 року всі необхідні платежі були сплачені. Натомість, в червні 2020 року, з загальнодоступної інформації реєстру боржників ОСОБА_1 дізналась про боргові зобов`язання нібито зі сплати єдиного соціального внеску. 26.06.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Вільнянського управління ГУДПС у Запорізькій області з заявою про видачу їй копії вимоги, яку вона не отримала до вказаного часу. 03.07.2020 року на її адресу була направлена відповідь щодо відсутності підстав надання копії вимоги та було рекомендовано звернутися до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-східного МУ МУЮ, де за заявою Вільнянського управління ГУДПС у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вимоги по стягнення з ОСОБА_1 на користь держави грошових коштів. Після звернення до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-східного МУ МУЮ Дукачова Т.П. з`ясувала, що 19 серпня 2019 року ГУ ДПС у Запорізькій області була винесена вимога про стягнення з неї заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені в загальній сумі 66 478,56 грн. Представник ОСОБА_1 не погоджуючись із податковою вимогою, вважаючи її протиправною та такою, що суперечить законодавству України звернулась із даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 17.09.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

15.09.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№42787), в якому зазначає, що у ході контролю за дотриманням платником термінів сплати єдиного внеску контролюючим органом було виявлено факти несвоєчасної сплати ОСОБА_1 єдиного внеску протягом 2012-2018 року (за період здійснення підприємницької діяльності) за найманих працівників та безпосередньо за себе. Згідно пункту 16 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Таким чином, незалежно від припинення підприємницької діяльності платника та виключення його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у податкового органу згідно вимог п.16 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування були всі підстави для нарахування ОСОБА_1 сум штрафних санкцій га пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску протягом 2012-2018 років. З урахуванням викладеного, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що позивач 02.11.2005 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису: 20830000000000341.

2.11.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань внесено запис №20830060006000341 про припинення за власним рішенням підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

27 травня 2019 року Головним управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0083125907 та №0083115907, яким позивачу нараховано суму штрафних санкцій та пені у загальному розмірі 60478,56 грн.

19 серпня 2019 року ГУ ДФС у Київській області відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано та направлено на адресу позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-28 У, якою повідомлено позивача про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені станом на 23.10.2019 у розмірі 66478,56 грн., з якої штраф складає 7667,33 грн. та пеня в розмірі 58811,23 грн.

У зв`язку із несплатою позивачем вказаних у вимозі від 19.08.2019 року №Ф-28 У зобов`язань, Головне управління ДПС у Запорізькій області пред`явило її до примусового виконання до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південо-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та згідно даних з автоматизованої системи виконавчого провадження постановою державного виконавця зазначеного відділу від 07.04.2020 відкрито виконавче провадження № 61697353 стосовно боржника ОСОБА_1 , стягувачом є Вільнянське управління ГУ ДПС у Запорізькій області.

Вважаючи вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач через представника звернувся з даним позовом до суду.

Стосовно строку звернення до суду.

У зв`язку з тим, що позивач оскаржувану податкову вимогу не отримував, а дізнався про неї лише з листа, який їй був надісланий за результатом прохання видачу їй копії вимоги, та після звернення виконавчої служби, суд вважає за необхідне визначити причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із позовом поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною четвертою статті 8 Закону №2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

В силу приписів пункту 1 та 4 частини другої статті 6, абзацу 1 і 2 частини восьмої, частин одинадцятої та дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зокрема, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

В розумінні пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою.

Частинами другою та третьою статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. При цьому, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як визначено у частині чотирнадцятій статті 25 Закону №2464-VI, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску, визначеними Законом України №2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (далі - Інструкція №449).

Відповідно до пункту 3 абзаців 1, 2 5-7 розділу VI Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Згідно пункту 4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно додатку 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки.

Позивач є платником єдиного внеску, а відповідач вправі обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником сум єдиного внеску, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцять статті 9 Закону).

Отже, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф та нараховується пеня про що посадова особа органу доходів і зборів приймає рішення. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Матеріали справи свідчать, що 27.05.2019 уповноваженою особою Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №0083115907 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача за період з 21.05.2011 по 16.01.2019 застосовано штраф у розмірі 382,47 грн. та нараховано пеню у розмірі 10317,40 грн. та рішення № 0083125907 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача за період з 21.01.2012 по 16.01.2019 застосовано штраф у загальному розмірі 7324,86 грн. та нараховано пеню у розмірі 48493,83 грн. Вказані рішення від 27.05.2019 № 0083125907 та №0083115907 були направлені позивачу засоби поштового зв`язку та повернено з довідкою пошти за закінченням терміу зберігання .

Однак, позивачем зазначені рішення не оскаржувались у встановлені законом строки.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що визначені рішеннями Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.05.2019 № 0083125907 та №0083115907 суми штрафних санкцій та пені набули статусу узгоджених.

Згідно з ч. 15 ст. 25 Закону №2464-VI, рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов`язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону №2464-VI, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не сплатив зазначені в рішеннях суми протягом десяти календарних днів та не оскаржив такі рішення, штрафи та пеня були включені до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2019 №Ф-28 У.

Відтак, оскільки станом на 23.10.2019 за позивачем рахувався борг по єдиному внеску в розмірі 66478,56 грн., з якої штраф складає 7667,33 грн. та пеня в розмірі 58811,23 грн., який виник в результаті несплати нарахованих зобов`язань по єдиному внеску, то відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції відповідачем правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2019 №Ф-28 У.

При цьому, суд звертає увагу на те, що рішення від 27.05.2019 № 0083125907 та №0083115907 не є предметом розгляду у даній справі, а відтак суд не вправі надавати оцінку щодо правомірності даних рішень.

Доказів скасування чи оскарження рішення від 27.05.2019 № 0083125907 та №0083115907 позивачем суду не надано.

Тому, враховуючи те, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, сума штрафів та пені була правомірно включена відповідачем у вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2019 №Ф-28 У.

Такі дії контролюючого органу є правомірними та випливають із повноважень, наданих Законом №2464-VI та Інструкцією №449, оскільки відомостями інтегрованої картки позивача та наданим відповідачем розрахунком підтверджено, що станом на 23.10.2019 заборгованість позивача становить 66478,56 грн.

Отже, наявність у позивача боргу по сплаті єдиного соціального внеску повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відтак, у контролюючого органу наявні підстави для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2019 №Ф-28 У на вказану суму, а тому спірна вимога відповідає всім критеріям, визначеними Законом №2464-VI та Інструкцією №449, а відтак підстави для її скасування відсутні.

За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.08.2019 №Ф-28 У сформовано контролюючим органом правомірно.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 (адреса для листування АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправною та скасування вимоги, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.11.2020.

Суддя А.В. Сіпака