Рішення

від 06.10.2020 по справі 280/1142/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2020 року Справа № 280/1142/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: Хілько А.С.

представника відповідача 2: Куранової С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХНОЛЛІОН

до відповідача 1 Головного управління ДФС у Запорізькій області

відповідача 2 Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХНОЛЛІОН (далі -позивач, ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач-1, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 17.10.2019, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2018 №0020481409, №0020491409 та № 0020471409 прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 25.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/1142/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2019.

Ухвалою суду від 24.04.2019 підготовче засідання відкладено на 20.05.2019.

Ухвалою суду від 20.05.2019 провадження у справі зупинено для примирення сторін до 20.08.2019.

Ухвалою суду від 20.08.2019 продовжено процесуальний строк визначений ухвалою суду від 20.05.2019 до 17.10.2019.

17.10.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 17.10.2019 провадження у справі №280/1142/19 зупинено до набрання законної сили вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2019 року по кримінальній справі №202/790/19.

Ухвалою суду від 26.08.2020 провадження у справі поновлено з 26.08.2020 та призначено підготовче засідання у справі на 17.09.2020.

Ухвалою суду від 17.09.2020 частково задоволено заяву представника відповідача про заміну відповідача на його правонаступника та залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) (далі - відповідач-2, ГУ ДПС у Запорізькій області); закрито підготовче провадження та призначено справу №280/1142/19 до судового розгляду по суті в судовому засіданні 06.10.2020.

У судовому засіданні 06.10.2020, на підставі ст.243 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Акорд".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених позовній заяві від 09.01.2019, відповіді на відзив від 19.04.2019 та письмових поясненнях від 14.08.2019. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник, зокрема зазначив, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС . Під час проведення перевірки ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН були надані належним чином оформлені документи бухгалтерського обліку на підтвердження взаємовідносин із ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС у перевіряємому періоді. Зазначені суб`єкти господарювання здійснювали постачання товарів (продукції) згідно із належним чином оформленими первинними документами та за придбаний товар між підприємствами були проведені розрахунки у безготівковій формі. При господарських операціях реєструвались та складались всі первинні документи, у тому числі податкові накладні, які ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС на законних підставах зареєстрували. ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС , станом на період взаємовідносин із ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН , було зареєстровані як платники податку на додану вартість. Придбані від вищеназваного підприємства товари були своєчасно та в повному обсязі оприбутковані ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН на підставі видаткових накладних із занесенням відповідних операцій в бухгалтерський облік, між підприємствами проведені розрахунки, що в свою чергу призвело до змін в активах ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН та його зобов`язаннях і реально спричинило зміни майнового стану платника податків.

На даний час, як зазначив позивач, відсутні обвинувальні вироки суду у відношенні будь-яких посадових осіб будь-якого з контрагентів позивача.

Зазначивши, що формування податкового кредиту за видатковими накладними на придбання товару у вищевказаних підприємств та подальше їх використання у господарській діяльності ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН , відповідає чинному законодавству та не містить порушень п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, ст. 198. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, представник позивача просив позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.12.2018 №0020481409, №0020491409 та № 0020471409.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на адміністративний позов від 16.04.2019. В обґрунтування заперечень посилався на те, що перевіркою встановлено, що ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН у перевіряємий період мав фінансово - господарські операції з ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС , реальність здійснення яких не підтверджена. У ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС відсутнє придбання сировини, товарів та послуг, що необхідні для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень навантажувально-розвантажувальних робіт, оренди техніки, залучення сторонніх організації та інше. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС свідчить те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Крім того, відповідач, обґрунтовуючи правовірність податкових повідомлень-рішень, звернув увагу суду на те, що зазначені контрагенти позивача фігурують у кримінальних справах, та на невідповідність придбаних та реалізованих товарів контрагентів.

Відтак, відповідач зауважив, що як суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам державної фіскальної служби прав. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН є суб`єктом господарювання, зареєстрованим 17.05.2017 за адресою: м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, буд.51, кв.(офіс)8.

Фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН , (код ЄДПОУ 41339291) з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ ДАТА ФОРМ (код за ЄДРПОУ 41388642) за вересень, жовтень, грудень 2017, січень, лютий 2018, ТОВ ПІРЕТ (код за ЄДРПОУ 40990316) за вересень 2017, ТОВ УКРКОЛІЯМАШ (код за ЄДРПОУ 38408218) за вересень 2017, ТОВ ДАСТРІАЛ (код за ЄДРПОУ 41418411) за вересень, жовтень, грудень 2017, лютий 2018, ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП (код за ЄДРПОУ 41445134) за листопад, грудень 2017, ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ (код за ЄДРПОУ 41507174) за листопад, грудень 2017, ТОВ ЛЕЙНВІК (код за ЄДРПОУ 41654289) за грудень 2017, ТОВ ВАНДЕФУЛ (код за ЄДРПОУ 41058083) за жовтень 2017, TOB ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (код за ЄДРПОУ 41708978) за лютий 2018, ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС (код за ЄДРПОУ 41016897) за лютий 2018р.

За результатами перевірки Акт № 680/08-01-14-09/41339291 від 08.11.2018 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН .

ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН не погоджуючись з висновками перевірки, фактами та даними, викладеними в Акті перевірки, подало до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області заперечення на Акт.

Внаслідок розгляду заперечень на Акт, відповідачем винесено від 14.12.2018 №775/08-01-14-09/41339291.

У вказаному акті зроблено висновок про те, що перевіркою встановлено порушення ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН вимог:

1. п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1597490 грн., у тому числі 2017рік - 1036140 грн., 1 квартал 2018року - 561350 грн.;

2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1554229 грн., у тому числі за вересень 2017р. в сумі 311997 грн., за жовтень 2017р в сумі 154464 грн., за листопад 2017р. в сумі 149410 грн., за грудень 2017р. в сумі 690788 грн., за січень 2018р. в сумі 149398 грн., за лютий 2018р. в сумі 98 172 грн.;

- завищено від`ємне значення з податку на додатну вартість загальну суму 186813 грн., у тому числі жовтень 2017р. - 149410 грн.; лютий 2018р. - 37403 грн.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що проведеним аналізом діяльності ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС по операціях з контрагентом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів; наявне кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 1,2 ст. 205, ч.3 ст. 368 КК України, фігурантами яких є і ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС . Також відповідач посилається на те, що аналізом ланцюга постачання (походження) товарів встановлено обрив ланцюга постачання товарів, обсяги та властивості поставок не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям підприємств. У ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС відсутнє придбання сировини, товарів та послуг, що необхідні для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, офісних та складських приміщень навантажувально-розвантажувальних робіт, оренди техніки, залучення сторонніх організації та інше. Таким чином, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність зазначених підприємств свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області 21.12.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0020471409 за формою В4 , яким зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість в сумі 186813,00 грн.,

- №0020481409 за формою Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1942786,25 грн. (у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 1554229,00 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 388557,25 грн.),

- №0020491409 за формою Р , яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1996862,50 грн. (у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 1597490,00 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 399372,50 грн.).

Вважаючи протиправними зазначені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції.

- установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв`язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону № 996-ХІV, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано факту наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

Натомість, для підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН з ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС позивачем до матеріалів справи надано копії договорів поставки, укладені із зазначеними юридичними особами, копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, копії рахунків та актів приймання-передачі товару, копії платіжних доручень на оплату послуг.

Вказані документи надавалися і до перевірки та відображені у Акті перевірки, що підтверджується відповідачем.

З наданих документів встановлено, що ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН укладено із ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС . Договір №04/10 від 04.10.2018, відповідно до якого ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС зобов`язувались поставити позивачу певні запчастиним та комплектуючі згідно Специфікацій (Товар)

Позивачем здійснено оплату товару по всім угодам.

Додані позивачем до позову документи свідчать про поставку ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС позивачу визначених у Специфікаціях запчастин та комплектуючих (Товару), про оприбуткування позивачем Товару та його подальшу реалізацію.

Суд зауважує, що всі первинні документи (Договір, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, розрахункові документи, банківські виписки, тощо) відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" стосовно їх змісту. Всі зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, відтак, належно підтверджують здійснення господарської операції. Зауваження щодо оформлення зазначених документів з боку відповідача відсутні.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагента та засвідчують факт виконання позивачем зобов`язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за вказаним вище правочином.

Судом з матеріалів справи встановлено, що у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН за отриманими податковими накладними від ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС включено ПДВ. Вказане не заперечується сторонами у справі.

Всі податкові накладні, що отримані від ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС , складені контрагентом належним чином відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані у ЄРПН. Вказані факти підтверджуються позивачем та не заперечуються відповідачем, а відтак суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив суми ПДВ за вказаними податковими накладними до податкового кредиту.

В акті перевірки суб`єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб`єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача нормам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи, а тому правомірність формування витрат та податкового кредиту позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, в акті перевірки відповідач посилається на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних (далі - ТТН).

Посилання контролюючого органу на дефектність товарно-транспортних накладних як на підставу нереаль ності господарських операцій є необґрунтованим, оскільки ТТН є єдиним для всіх учасників тран спортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухга лтерського обліку. Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Ук раїні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, ТТН складається вантажовідправником й після прийняття вантажу водій (експе дитор) підписує всі її екземпляри. Оскільки ТОВ «ТД ТЕХНОЛЛІОН не є ані вантажовідправником, ані перевізником, не складає товарно-транспортні накладні, тому товариство позбавлене можли вості впливати на її заповнення третіми особами, відповідно, не може нести відповідальність за деякі дефекти у заповненні такого документу.

Наведене має місце і в практиці Вищого адміністративного суду України (ухвала від 21.06.2017 у справі №К/800/31835/16): Судами обґрунтовано не взято до уваги доводи податкового органу щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, подорожніх листів чи транспортних накладних, оскільки наявність чи відсутність останніх у товариства є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язано з дотриманням вимог податкового законодавства .

Обставини на які посилається податковий орган не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/41046/15, по справі № К/800/47664/13.

Таким чином, реальність господарських операцій, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

До того ж, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд, також при прийнятті рішення бере до уваги той факт, що ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС знаходились та знаходяться в ЄДР, були на момент проведення господарських взаємовідносин та є на теперішній час платниками ПДВ.

При цьому, суд зауважує, що позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів будь-якої податкової звітності, або реєстрації цивільно-правових договорів. В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права із статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та відповідні контрагенти є окремими платниками податків.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит або право на формування витрат у випадку, коли постачальники такого платника податків не виконують якісь вимоги діючого законодавства, а платник податку в свою чергу виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Висновки про те, що у ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення не підтверджені відповідачем та не приймаються судом, з огляду на той факт, що чинним законодавством для контрагентів не передбачено необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тощо, що була би достатньою для фізичної та технічної можливості виконання умов укладеного між ТОВ ТД ТЕХНОЛЛІОН і ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС договору поставки, що в свою чергу виключає залежність реальності виконання договірних зобов`язань від даних умов.

Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договору, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочину та використання його результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчиненого правочину з контрагентом.

Отже, доводи відповідача стосовно нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Щодо наявності кримінальних проваджень, у якому "фігурантами" є ТОВ ДАТА ФОРМ , ТОВ ПІРЕТ , ТОВ УКРКОЛІЯМАШ , ТОВ ДАСТРІАЛ , ТОВ ПРОДУКТ ГРУПП , ТОВ БУД ГРУП ТЕХНОЛОДЖИ , ТОВ ЛЕЙНВІК , ТОВ ВАНДЕФУЛ , ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , ТОВ КОМПІНФОРМСЕРВІС , суд зауважує, що відповідач не надав суду вироку суду, який би набрав законної сили, або навіть інше судове рішення яким могли бути встановлені певні значимі для даної справи юридичні факти (преюдиційні обставини).

Крім того, відповідачем проігноровано, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Оцінюючи згадані документи в сукупності та кожен окремо, суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Таким чином, висновок контролюючого органу про безтоварний характер спірних операцій є передчасним, оскільки цей висновок не відповідає фактам, покладеним в його основу.

Так, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, а також достовірність документів податкового обліку, доки податковим органом це не спростовано належними та допустимими доказами. Викладені обставини та факти не відповідають таким ознакам, позаяк мають характер припущень.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із інформації щодо контрагента позивача та його вже контрагентів.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень ч.2 ст. 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 19210,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 04.01.2019.

Таким чином, судовий збір у розмірі 19210,00 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Запорізькій області.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15.05.2018 у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому ст.134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги № 35 від 27.12.2018 з адвокатом Хільком Антоном Сергійовичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001815, виданого на підставі Рішення Ради адвокатів Запорізької області від 27.09.2018 № 15.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано: договір про надання правової допомоги №35 від 27.12.2018 укладений між Адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ ТД ТЕХНОЛЛЮН , попередній опис робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі, рахунок - фактура, платіжні доручення №1052 від 08.01.2019, за якими здійснювалась сплата за договором №35 від 27.12.2018.

Згідно наявного в матеріалах справи попереднього опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі (т. 3 а.с. 123) попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу складає 15000 грн. 00 коп. виходячи з наступного розрахунку:

- збір та ознайомлення з доказами у справі - 5000,00 грн.;

- аналіз законодавства та судової практики - 1000 грн.;

- підготовка правової позиції та узгодження її з клієнтом - 500 грн.;

- підготовка позовної заяви з додатками - 5000 грн.,

- участь у судовому засіданні (підготовче провадження) - 2000 грн.,

- участь у судовому засіданні (розгляд справи по суті) - 2000 грн.

Зважаючи на надані докази, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника позивача, викладену у позові про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 9000 грн., а саме за: підготовку позовної заяви з додатками - 5000 грн., участь у судовому засіданні (підготовче провадження) 17.10.2019 - 2000 грн. та участь у судовому засіданні (розгляд справи по суті) 06.10.2020 - 2000 грн. Наведені у попередньому описі робіт послуги у вигляді: збір та ознайомлення з доказами у справі - 5000,00 грн., аналіз законодавства та судової практики - 1000 грн. та підготовка правової позиції і узгодження її з клієнтом на думку суду не можуть бути самостійними видами послуг та охоплюються послугою підготовка позовної заяви з додатками, отже стягненню з відповідача такі витрати окремо не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті 21 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення № 0020481409, №0020491409 та №0020471409.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХНОЛЛІОН (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 51, офіс 8, ідентифікаційний код 41339291) судові витрати у розмірі 28210 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення у повному обсязі складено 12.11.2020.

Суддя Н.В. Стрельнікова