Рішення

від 13.11.2020 по справі 280/6455/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2020 року Справа № 280/6455/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області

до - Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,-

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН , розташованого за адресою: 72314, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 24/4, код ЄДРПОУ 36132594 повністю зупинити роботу у орендованих ним приміщеннях за вказаним адресом, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки позивачем, за наслідками якої було складено акт № 197 від 30.10.2019 в якому зазначено, що в ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача - приміщення - Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН , розташований за адресом: Запорізька обл., місто Мелітополь, вулиця Олександра Невського, будинок 24/4, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: відсутня модульна система локального пожежогасіння у приміщеннях кухні, для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням у ресторані, відповідно до вимог пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ; - не забезпечені евакуаційним освітленням у приміщеннях ресторану:- сходові клітки; - коридори; - проходи; - шляхи евакуації у приміщенні готелю; - коридори; не забезпечено проходження навчання та перевірку знань посадових осіб з питань пожежної безпеки; при прихованому прокладанні проводів під горючим облицюванням стелі у приміщенні кухні на 2-му поверсі ресторану, відсутні акти прихованих робіт, що підтверджують відокремлення проводів від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу не менше ніж на 0,01 метра; не забезпечено приміщення ресторану засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговуючого персоналу; не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників, а саме: ВВК- 3,5 (3 шт.)- у приміщеннях ресторану; ВП-5 (2 шт.)- у приміщеннях готелю; не забезпечені приміщення ресторану та готелю первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно норм належності; не розроблені та не вивішені па видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі у приміщеннях ресторану, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації вищевказаного приміщення до усунення виявлених порушень. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

27 грудня 2019 р. ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14 січня 2020 року об 16 год. 00 хв.

14 січня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження у справі до 13 квітня 2020 року об 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 13.04.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 24 червня 2020 року об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 24.06.2020 продовжено зупинення провадження по справі до 11 листопада 2020 року до 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 11.11.2020 поноввлено провадження по справі та призначено судове засідання на 11.11.2020 о/об 17 год. 00 хв.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представником позивача через канцелярію суду (вх. №54079) подана заява про розгляд справи у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не зявився, про дату, час та місце проведення судовогозасідання був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Мелітопольським міськрайонним управлінням Головного управління ДСНС України у Запорізькій області в період з 29 жовтня по 30 жовтня 2019 року було проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Мелон , за наслідками якої було складено акт № 197 від 30.10.2019.

В ході перевірки Позивачем встановлено, що об`єкт Відповідача - будинок, приміщення -Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН , розташований за адресом: Запорізька обл., місто Мелітополь, вулиця Олександра Невського, будинок 24/4, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- допускається використання субєктом господарювання обєктів нерухомості без поданої декларації відповідності матеріально - технічної бази субєкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (порушення абз. 1 ч. 2 ст. 57 КЦЗУ);

- відсутня модульна система локального пожежогасіння у приміщеннях кухні, для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням у ресторані, відповідно до вимог пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту (порушення п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ);

- не забезпечені евакуаційним освітленням у приміщеннях ресторану:- сходові клітки; - коридори; - проходи; - шляхи евакуації у приміщенні готелю; - коридори (порушення п. 2.31 глави 2 розділу III ППБУ);

- не забезпечено проходження навчання та перевірку знань посадових осіб з питань пожежної безпеки (порушенння п. 16 розділу II ППБУ; п. 16 Постанови КМУ від 26.06.2013 №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуацій);

- при прихованому прокладанні проводів під горючим облицюванням стелі у приміщенні кухні на 2-му поверсі ресторану, відсутні акти прихованих робіт, що підтверджують відокремлення проводів від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу не менше ніж на 0,01 метра (порушення п. 1.12 глави 1 розділу IV ППБУ);

- не забезпечено приміщення ресторану засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговуючого персоналу (порушення п. 4.7 глави 4 розділу IV ППБУ);

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників, а саме: ВВК- 3,5 (3 шт.)- у приміщеннях ресторану; ВП-5 (2 шт.)- у приміщеннях готелю (порушення п. 3.17 глави 3 розділу V ППБУ);

- не забезпечені приміщення ресторану та готелю первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно норм належності (порушення п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ);

- не розроблені та не вивішені па видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі у приміщеннях ресторану (порушено п. 5 розділу II ППБУ.

Згідно висновків акту перевірки, позивач дійшов висновку, що подальша експлуатація об`єктів створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що стало підставою для звернення до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку доказам і перевіряючи правомірність дій позивача у фіксації порушень за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема актів перевірки, складених за результатами здійснення планового і позапланового заходів, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, орган державного нагляду (контролю), суд зазначає про таке.

Оцінюючи твердження позивача про наявні порушення і ризики небезпеки для людини, суспільства, держави та позицію відповідача про відсутність порушень, зазначених у акті №1 від 16.01.2019, суд зазначає про таке.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що законом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності .

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності`визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Чинним Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов`язані з захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1 ст.64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп. 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (далі - Позивач), затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013, у редакції наказу ДСНС від 12.11.2018 №661, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту, складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а вразі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування.

Згідно ч.1 ст.67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить:

11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень;

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 статті 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, а саме: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду - щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єкті господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Крім того, згідно з частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до вимог пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Положеннями абзацу 1 частини 1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів може бути подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням. Отже, керівництво відповідача повинно після усунення всіх порушень звернутись до позивача з клопотанням про проведення повторної перевірки для підтвердження факту виконання усіх приписів щодо додержання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за результатами проведеної планової перевірки з 29.10.2019 по 30.10.2019 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН, виявлено численні порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки.

Вказані порушення є суттєвим, адже вони можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі, а тому не усунення цих порушень є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

За результатми проведеної перевірки, позивачем був складений акт №197 від 30.10.2019.

Згідно висновків акту №197 від 30.10.2019 позивчем були виявлені наступні порушення.

1. Відсутня модульна система локального пожежогасіння у приміщеннях кухні, для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням у ресторані, відповідно до вимог пункту 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність модульної системи локального пожежогасіння у приміщеннях кухні, для гасіння пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням у ресторані, може привести до ускладнення ліквідації пожежі на початковій стадії її розвитку, наслідком чого є розповсюдження вогню на значну площу, розповсюдження продуктів горіння, що несе загрозу для здоров`я та життя людей.

2. Не забезпечені евакуаційним освітленням у приміщеннях ресторану:- сходові клітки; - коридори; - проходи; - шляхи евакуації у приміщенні готелю; - коридори.

Відповідно до вимог пункту 2.31 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням.

Евакуаційне освітлення призначено для полегшення евакуації людей з приміщень, в яких внаслідок пожежі зникло основне робоче освітлення, а також присутні зони з обмеженою видимістю внаслідок задимлеиня, що приводить до ускладнення евакуації людей у разі виникнення пожежі із приміщень будівлі, особливо у нічний час доби, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.

3. Не забезпечено проходження навчання та перевірку знань посадових осіб з питань пожежної безпеки.

Відповідно до вимог пункту 16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Відповідно до вимог пункту 20 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні , затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованого у Мін`юсті України 05.03.2015 за № 252/26697, приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань пожежної безпеки, забороняється.

Відповідно до вимог пункту 16 Порядку здійснення навчання населенням діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях , особи у разі прийняття на роботу га працівники щороку за місцем роботи проходять інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.

Посадові особи до початку виконання своїх обов`язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Особи, яких приймають на роботу, пов`язану з підвищеною пожежною небезпекою, мають попередньо пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, один раз на рік проходять перевірку знань нормативних актів з пожежної безпеки.

Не проведення навчання веде до незнання посадовими особами елементарних правил пожежної безпеки при використанні обладнання та речовин, що використовуються в господарській діяльності, неможливості проведення інструктажів своїх працівників, невміння використовувати первинні засоби пожежогасіння та системи протипожежного захисту, а також неправильних дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, що створює загрозу для життя та здоров`я людей.

4. При прихованому прокладанні проводів під горючим облицюванням стелі у приміщенні кухні на 2-му поверсі ресторану, відсутні акти прихованих робіт, що підтверджують відокремлення проводів від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу не менше ніж на 0,01 метра.

Відповідно до вимог пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, у разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

Не відокремлення проводів від горючої поверхні може привести до перегріву проводів, а це, в свою чергу, - до загорання горючої поверхні, розповсюдження вогню та продуктів горіння на значну площу та утрудненню евакуації, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.

5. Не забезпечено приміщення ресторану засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговуючого персоналу.

Відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, адміністрація торговельних підприємств, ресторанів, кафе, їдалень не повинна допускати переповнення залів відвідувачами, а на випадок виникнення пожежі приміщення мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі для обслуговувального персоналу. Обслуговуючий персонал повинен допомагати відвідувачам евакуюватися із приміщень за допомогою зазначених засобів індивідуального захисту органів дихання.

Відсутність засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування у разі виникнення пожежі може привести до отруєння людей продуктами горіння, що створює загрозу для їх здоров`я і життя.

6. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників, а саме: ВВК- 3,5 (3 шт.)- у приміщеннях ресторану; ВП-5 (2 шт.)- у приміщеннях готелю.

Відповідно до вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників.

Вогнегасники, які не пройшли технічне обслуговування, у випадку застосування при пожежі, можуть не спрацювати, через що локалізація пожежі у початковій стадії не відбувається, у зв`язку з чим пожежа може отримати розповсюдження, що призведе до утруднення евакуації людей, а це створює загрозу для здоров`я і життя людей.

7. Не забезпечені приміщення ресторану та готелю первинними засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно норм належності.

Відповідно до вимог пункту 3.6 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

У випадку виникнення пожежі, відсутність вогнегасників в повному обсязі, може привести до утруднення локалізація пожежі у початковій стадії, неефективного гасіння пожежі та розповсюдження пожежі на значну площу, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.

8. Не розроблені та не вивішені па видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі у приміщеннях ресторану.

Відповідно до пункту 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за № 252/26697, на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Відсутність плану (схеми) евакуації людей на випадок пожежі на об`єкті з масовим перебуванням людей сприяє необізнаності людини в разі виникнення пожежі на об`єкті І під час необхідної евакуації людина не має можливості провести самостійну евакуацію від небезпеки, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час планової перевірки відповідача та які не усунуті є такими, що створюють загрозу життю та/або здоровю людей, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В звязку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола субєктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоровю людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним, що розуміється у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері. Настання реальної загрози життю та/або здоровю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, що можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу, підвищених температур тощо) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людини. Суд враховує, що життя та здоров`я людини є найвищою цінністю.

Закони, інші нормативно-правові акти, зокрема Правила пожежної безпеки в Україні №1417 від 30.12.2014 є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Згідно з пункту 4 Розділу І Правил №1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до положень статей 4-7 Закону України Про пожежну безпеку , правила пожежної безпеки в Україні є обов`язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем під час судового розгляду справи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) та заборони експлуатацію дошкільного навчального закладу.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 823/589/16, від 28.02.2019 № 810/2400/18 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для суду при розгляді даної справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час планової перевірки обєкта, створюють загрозу життю та здоровю людей (відвідувачів, працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази повного усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН (юридична адреса: 72314, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 24/4, код ЄДРПОУ 36132594) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації - задовольнити у повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН , у приміщеннях розташованих за адресою: 72314, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 24/4, шлахом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ МЕЛОН повністю зупинити роботу у орендованих ним приміщеннях за вказаним адресом, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписане суддею 13.11.2020.

Суддя Р.В. Сацький