Рішення

від 10.11.2020 по справі 320/5865/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року м. Київ № 320/5865/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л

до Міністерства юстиції України

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1739/7 від 06.07.2020 Про відмову в задоволенні скарги ; зобов`язання Міністерства юстиції України розглянути по суті скаргу ТОВ РОЗА-Л від 14.05.2020.

Позов мотивовано протиправністю наказу відповідача, яким відмовлено в задоволенні скарги позивача на реєстраційні дії державного реєстратора щодо належних позивачу на праві користування земельних ділянок, з огляду на прийняття оскаржуваного наказу з порушенням норм чинного законодавства та формального розгляду відповідачем скарги позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечено. Зазначено про правомірність прийняття оскаржуваного наказу з огляду на висновок Колегії про відсутність у діях реєстратора, на які позивачем подано скаргу до Міністерства юстиції України, порушень законодавства у сфері державної реєстрації, та рекомендацію Міністерству юстиції України відмовити у задоволенні скарги позивача.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л , ідентифікаційний код 39633783, місцезнаходження: 08752, Київська область, Обухівський район, с. Перше Травня, вул. П. Гудима, 23, зареєстроване як юридична особа 10.02.2015, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №13531020000007249.

Товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л подано до Міністерства юстиції України скаргу від 14.05.2020 на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором (приватним нотаріусом Гринько А.П.), в якій заявник просив провести перевірку правомірності прийнятих рішень державного реєстратора, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номера: 51895480 від 06.04.2020, 51894493 від 06.04.2020, 51872464 від 03.04.2020, 51876793 від 03.04.2020, 51881160 від 03.04.2020, 51881463 від 03.04.2020, 51875907 від 03.04.2020, 51876423 від 03.04.2020, 51875400 від 03.04.2020, 51878618 від 03.04.2020, 51901527 від 07.04.2020, 51901072 від 07.04.2020, 51888039 від 06.04.2020, 51889710 від 06.04.2020, 51891435 від 06.04.2020, 51900168 від 07.04.2020, 51895890 від 06.04.2020, 51899790 від 07.04.2020, 51893664 від 06.04.2020, 51896186 від 06.04.2020, 51890145 від 06.04.2020, 51887006 від 06.04.2020, 51960421 від 13.04.2020, 51900609 від 07.04.2020, 51889170 від 06.04.2020, 51886559 від 06.04.2020, 51891801 від 06.04.2020, 51890502 від 06.04.2020, 51887522 від 06.04.2020, 51880163 від 03.04.2020, 51948266 від 10.04.2020, 51947985 від 10.04.2020, 51947254 від 10.04.2020, 51945702 від 10.04.2020, 51945343 від 10.04.2020, 51946901 від 10.04.2020, 51948825 від 10.04.2020, 51946536 від 10.04.2020, 51947599 від 10.04.2020, 51948608 від 10.04.2020, 51946087 від 10.04.2020, 51999461 від 16.04.2020, 51961611 від 13.04.2020, 51960052 від 13.04.2020, 51962605 від 13.04.2020, 51960845 від 13.04.2020, 51962035 від 13.04.2020, 51999782 від 16.04.2020, 51999059 від 16.04.2020, 52000141 від 16.04.2020. 51895060 від 06.04.2020, 51880625 від 03.04.2020, 51962336 від 13.04.2020, 51959225 від 13.04.2020, 51958611 від 13.04.2020, 51941960 від 10.04.2020, 51943738 від 10.04.2020, 51944875 від 10.04.2020, 51945065 від 10.04.2020, 51943102 від 10.04.2020, 51943459 від 10.04.2020, 51942656 від 10.04.2020, 51944109 від 10.04.2020, 51963589 від 13.04.2020, 51963464 від 13.04.2020, 51955807 від 13.04.2020, 51956437 від 13.04.2020, 51957281 від 13.04.2020, 51963145 від 13.04.2020, 51959608 від 13.04.2020, 51962970 від 13.04.2020, 51958060 від 13.04.2020, 51959814 від 13.04.2020, 51956707 від 13.04.2020, 51955219 від 13.04.2020, 52018261 від 21.04.2020, 51963356 від 13.04.2020, 51956102 від 13.04.2020, 51954652 від 13.04.2020, 51957733 від 13.04.2020, 51956969 від 13.04.2020, 51955490 від 13.04.2020, 51944434 від 10.04.2020, 51998455 від 16.04.2020, 51998298 від 16.04.2020, 51997922 від 16.04.2020, 51996980 від 16.04.2020, 51996728 від 16.04.2020, 51997755 від 16.04.2020, 51998793 від 16.04.2020, 51997562 від 16.04.2020, 51998105 від 16.04.2020, 51998634 від 16.04.2020, 51997226 від 16.04.2020, 52042515 від 23.04.2020, 52018785 від 21.04.2020, 52017636 від 21.04.2020, 52019550 від 21.04.2020, 52018545 від 21.04.2020, 52019078 від 21.04.2020, 52042916 від 23.04.2020, 52042237 від 23.04.2020, 52043120 від 23.04.2020, 51959015 від 13.04.2020, 51944650 від 10.04.2020, 52019339 від 21.04.2020, та анулювати доступ приватному нотаріусу Гринько А.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Міністерством юстиції України на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 18.06.2020 за результатами розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л від 14.05.2020, зареєстрованої Міністерством юстиції України 14.05.2020 за №13.606-33-20 прийнято наказ №1739/7 від 06.07.2020 Про відмову в задоволенні скарги , яким відмовлено у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л від 14.05.2020, оскільки приватним нотаріусом Гринько А.П. прийнято оскаржувані рішення від 03.04.2020 №№ 51872464, 51876793, 51881160, 51881463, 51875907, 51876423, 51875400, 51878618, 51880163, 51880625, від 06.04.2020 №№ 51895480, 51894493, 51888039, 51889710, 51891435, 51895890, 51893664, 51896186, 51890145, 51887006, 51889170, 51886559, 51891801, 51890502, 51887522, 51895060, від 07.04.2020 №№51901527, 51901072, 51900168, 51899790, 51900609, від 10.04.2020 №№ 51948266, 51947985, 51947254, 51945702, 51945343, 51946901, 51948825, 51946536, 51947599, 51948608, 51946087, від 13.04.2020 №№51960421, 51961611, 51960052, 51962605, 51960845, 51962035, 51962336, від 16.04.2020 №№51999461, 51999782, 51999059, 52000141, відповідно до законодавства, а також у зв`язку із тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки вона подана особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень від 10.04.2020 №№ 51941960, 51943738, 51944875, 51945065, 51943102, 51943459, 51942656, 51944109, 51944434, 51944650, від 13.04.2020 №№ 51959225, 51958611, 51963589, 51963464, 51955807, 51956437, 51957281, 51963145, 51959608, 51962970, 51958060, 51955219, 51963356, 51956102, 51954652, 51957733, 51959015, від 16.04.2020 №№ 51998455, 51998298, 51996728, 51997755, 51998793, 51997562, 51998105, від 21.04.2020 №№ 52018261, 52018785, 52017636, 2019078, 52019339, від 23.04.2020 №№ 52042515, 51959814, 51956707, 51956969, 51955490, 51997922, 51996980, 51998634, 51997226, 52019550, 52018545, 52042916, 52042237, 52043120.

Вважаючи протиправним наказ відповідача про відмову у задоволенні скарги, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV (у редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту - Закон №1952-IV).

Частиною першою статті 2 Закону №1952-IV визначено, зокрема, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Приписами статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Водночас, згідно пункту 7 частини першої статті 7 Закону №1952-IV передбачено, що розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснює Міністерство юстиції України.

Згідно статті 37 Закону №1952-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (частина перша).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення. Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку (частина п`ята).

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в -1 ) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (частина шоста).

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі по тексту - Порядок №1128).

Згідно пункту 2 Порядку №1128, для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 10 Порядку №1128 встановлено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Приписами пункту 11 Порядку №1128 встановлено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Згідно положень пунктів 12 та 13 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу. Якщо у скарзі заявлено дві або більше вимог, комісія надає правову оцінку кожній із них, яка включається до висновку комісії.

Як встановлено судом, товариством з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л подано до Міністерства юстиції України скаргу від 14.05.2020 на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором (приватним нотаріусом Гринько А.П.), в якій заявник просив провести перевірку правомірності прийнятих рішень державного реєстратора, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На підтвердження повідомлення скаржнику, суб`єкту державної реєстрації та заінтересованим особам інформації про час і місце засідання колегії щодо розгляду скарги ТОВ РОЗА-Л відповідачем подано разом з відзивом на позов витяг з журналу повідомлення, з якого убачається факт повідомлення представників ТОВ РОЗА-Л та ТОВ Обухіське про розгляд скарги. Доказів повідомлення приватного нотаріуса Гринько А.П. про дату і час розгляду скарги матеріали справи не містять. При цьому, як убачається з вказаного журналу, відповідні повідомлення (№№479, 486) здійснено відповідачем 17.06.2020, водночас, скаргу ТОВ РОЗА-Л фактично розглянуто 18.06.2020, тобто на наступний день після повідомлення про дату розгляду скарги, що убачається з висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Відтак, відповідачем порушено вимоги Порядку №1128 під час розгляду скарги ТОВ РОЗА-Л , зокрема, в частині: державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації; повідомлення вказаним особам про час і місце засідання колегії шляхом розміщення не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації.

Верховним Судом у своїй постанові від 28.03.2018 у справі №826/19452/16 висловлено правову позицію, згідно якої посилання скаржників на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу, є необґрунтованими, оскільки важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Подібні висновки викладені Верховним Судом також у своїх постановах від 27.02.2018 у справі №826/4194/16, від 06.07.2018 у справі №826/3442/17.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Beyeler v. Italy , Oneryildiz v. Turkey , Megadat.com S.r.l. v. Moldova , і Moskal v. Poland ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Lelas v. Croatia , і Toscuta and Others v. Romania ) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Lelas v. Croatia ).

Відтак, з урахуванням зазначеної позиції Європейського суду з прав людини, розгляд скарги з порушенням встановленої законом процедури є неналежним виконанням відповідачем своїх повноважень та здійсненням їх не у спосіб, передбачений законом.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом у своїй постанові від 23.03.2020 в однотипній за суб`єктним та предметним складом адміністративній справі №802/1408/17-а.

Крім того, з матеріалів скарги убачається, що реєстраційні дії щодо яких позивачем було подано скаргу, стосуються земельних ділянок, які перебувають у користуванні позивача, що слідує з долучених до скарги позивача витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому, будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок стосуються інтересів позивача, відповідно, викладений у спірному наказі висновок відповідача про подання скарги особою, яка не може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття оскаржуваних рішень, є необґрунтованим та безпідставним.

Відтак, суд дійшов висновку про прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з порушенням критеріїв, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, не у спосіб, встановлений законодавством та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, позивач звертався зі скаргою до відповідача на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором, в якій заявник просив провести перевірку правомірності прийнятих рішень державного реєстратора, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втім, відповідачем допущено порушення порядку розгляду скарги позивача, що позбавило позивача права на участь у процесі прийняття рішення.

Відтак, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, належним способом відновлення порушених прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача з дотриманням вимог Порядку №1128.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2); суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

За висновком суду, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні відносини стосуються виключно акта індивідуальної дії, прийнятого відповідачем на виконання ним своїх публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, за результатами розгляду скарги позивача, та з урахуванням тієї обставини, що з предмету спору в даній справі не убачається спору про права цивільні між позивачем та відповідачем.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та наведених позивачем аргументів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення №2042 від 15.07.2020). Оскільки, позов задоволено повністю, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1739/7 від 06.07.2020 Про відмову в задоволенні скарги .

Зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л від 14.05.2020.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л судові витрати в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Міністерства юстиції України.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю РОЗА-Л (ідентифікаційний код 39633783, місцезнаходження: 08752, Київська область, Обухівський район, с. Перше Травня, вул. П. Гудима, 23).

Відповідач - Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 10 листопада 2020 року.