Рішення

від 03.11.2020 по справі 340/3272/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року Справа № 340/3272/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, вул. Пашутінська,1, м. Кропивницький, 25015

до відповідача: Вільшанської сільської ради, с. Вільшанка, Новоархангельський район, Кіровоградська область,26153

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить до повного усунення порушень вимог пожежної безпеки застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі Вільшанського сільського будинку культури, розташованої за адресою - Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Вільшанка, вул. Козацька,47, шляхом заборони її використання (експлуатації) Вільшанською сільською радою та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час перевірки виявлено ряд суттєвих порушень вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, наявність яких створює потенційну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому до відповідача необхідно застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Ухвалою суду від 24.02.2020 року провадження в справі зупинено на підставі п.4 ч.1 ст.236 КАС України (а.с.51-52).

Протокольною ухвалою суду від 03.11. 2020 року провадження в справ поновлено.

Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі частини 4 статті 229 КАС України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України на виконання наказу Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 20.09.2019 року №162 провідним інспектором Новоархангельського районного сектору УДСНС України у Кіровоградській області проведено у період з 02 по 08 жовтня 2019 року планову перевірку Вільшанського будинку культури, розташованого за адресою - Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Вільшанка, вул. Козацька,47.

За результатами планової перевірки складено акт № 188 від 08.10.2019року щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Вказаний акт вручено голові Вільшанської сільської ради (а.с.20, зв. бік).

Внаслідок проведеної перевірки виявлені порушення пожежної та техногенної безпеки (а.с. 17-20), а саме:

-приміщення будівлі сільського будинку культури не обладнано системою протипожежного захисту (системою автоматичної пожежної безпеки) (п.1.2 гл. 1 розд V; п. 5.1 табл. А1 дод. В ДБН В.2.5-56:2014)

- дерев`яні елементи будівлі будинку культури не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п.2.5 розд. ІІІ ППБУ)

- територія об`єкта, а також приміщення не забезпечено необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння, згідно з нормами належності (п.3.6 глави 3 розд V ППБУ; розд. V, VI Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників)

- територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не обладнано знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987) та ГОСТ 12.4-7 ССБТ.Цвета сигнальные и знаки безопасности (п. 8 розд. ІІ ППБУ);

-у фойє будинку культури електрощити не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки) (п.1.16 глави 1 розд.VI ППБУ);

-не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (п.3.17 гл.3 розд. V ППБУ);

- не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (п. 1.20 глави І розд. ІV ППБУ);

- працюючий персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання із непростроченим терміном використання (п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ; п. 2 розд. ІІІ ПТБ)

- не здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, в тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки (п. 8 ст.20 КЦЗУ);

- не влаштовано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (п. 3 ст.40 КЦЗУ).

За наведених обставин та посилаючись на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексу цивільного захисту, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Абзацом 1 ст. 1 цього Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.

Як видно із матеріалів справи, відповідач, всупереч положенням ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 КЦЗ України, не забезпечив техногенну та пожежну безпеку на об`єкті, що підтверджується актом перевірки від №202.

Суд вважає, що порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які виявленні під час перевірки посадовими особами позивача у відповідача створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Судом встановлено, що відповідачем усунуто частину порушень, що відображено в акті №59 від 15.06.2020 року (а.с.61-68), однак сім порушень залишились не усунутими, що не заперечується відповідачем.

Суд звертає увагу також на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, те, що на час розгляду справи із переліку виявлених порушень, відповідачем на виконання акту не усунуті порушення.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальних органом на території Чернівецької області є позивач.

Згідно із п. п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, у т.ч.: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом, а згідно із ч. 2 цієї ж статті КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 70 КЦЗ України підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу викладених положень видно, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів та винесеного припису, має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Таким чином, в силу вказаних вище положень чинного законодавства, позивач уповноважений на звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 Закону № 877-V виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком для суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а саме застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Вільшанської сільської ради у вигляді заборони роботи (експлуатації) будівлі Вільшанського сільського будинку культури.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вирішуючи вказаний спір, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що відповідач допустив порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень, зазначених в акті №188 від 08.10.2019р., відповідач до суду не надав.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України, суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Вільшанської сільської ради (код ЄДРПОУ - 04367006) у вигляді заборони роботи (експлуатації) будівлі Вільшанського сільського будинку культури, розташованого за адресою - Кіровоградська область, Новоархагельський район, с. Вільшанка, вул. Козацька,47, шляхом заборони її використання (експлуатації) Вільшанською сільською радою та опечатування (опломбування) вхідних дверей (воріт) до вказаних будівель (приміщень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко