ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
13 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4169/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) осіб адміністративну справу за позовом адвоката Марченко Софії Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Марченко Софії Дмитрівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначені щомісячної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01 жовтня 2014 року № 505, за період з 22.09.2020 по 22.03.2021;
зобов`язати управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 , щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" від 01 жовтня 2014 року № 505, за період з 22.09.2020 по 22.03.2021, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку у відповідача. Позивач отримував у 2018 році адресну допомогу. Допомога в розмірі 400 грн отримувалась по 31 березня 2019 року. Виплату допомоги було припинено на підставі пункту 7 Постанови КМУ №505 від 01.10.2014. Спочатку було проведено розрахунок зі зменшенням розміру допомоги, згодом виплату припинено.
З 01.09.2020 позивач вступив на навчання до «Сватівського професійного аграрного ліцею» Луганської області по професії тракторист-машиніст с/г виробництва кат «А1» , «А2» , «В2» , слюсар з ремонту с/г машин та устаткування (1-2-3 розряди), водій автотранспортних засобів категорії «С» на денну форму навчання (на неповному державному утриманні). У зв`язку з цим 10.09.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому адресної допомоги.
Однак відповідач відмовив позивачу у призначенні адресної допомоги та направив позивачу відповідний витяг з протоколу про таку відмову згідно змісту якого встановлено, що відмова обумовлена тим, що особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
З такими діями відповідача позивач не погоджується, вважає їх протиправними, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 29.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою суду від 30.10.2020 відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 840,80 грн за подання до суду позовної заяви до управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії в адміністративній справі № 360/4169/20 до ухвалення судового рішення у справі.
09.11.2020 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, з огляду на наступне.
12.10.2015 до управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг звернувся ОСОБА_1 . 3 12.10.2015 по 11.12.2015 позивачу було призначено та виплачено допомогу як працездатній особі у розмірі 442,00 грн, з 12.12.2015 по 11.02.2016 у сумі 221,00 грн.
У період отримання допомоги позивач не працевлаштувався (не навчався), тому посилаючись на п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, відповідач зазначає, що повторно з заявою позивач звернувся 22.09.2020, але права на отримання допомоги, на думку відповідача, він не має.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5,6).
Згідно довідки від 21.11.2018 за №935-2300 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання /перебування позивача є: АДРЕСА_2 (а.с.7).
3 12.10.2015 по 11.12.2015 позивачу було призначено та виплачено щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, як працездатній особі у розмірі 442,00 грн, з 12.12.2015 по 11.02.2016 у сумі 221,00 грн. У період отримання допомоги позивач не працевлаштувався (не навчався), що не заперечують сторони по справі, тому виплати щомісячної адресної допомоги були припинені (а.с.33,34).
З довідок Сватівського професійного аграрного ліцею №275 від 19.10.2020, № 135 від 09.09.2020 вбачається, що позивач з 01.09.2020 вступив на безоплатне навчання (денна форма навчання ) до вказаного державного професійно - технічного навчального закладу за професією тракторист-машиніст с/г виробництва кат А1 , А2 , В2 , слюсар з ремонту с/г машин та устаткування (1-2-3 розряди), водій автотранспортних засобів категорії С на денну форму навчання (на неповному державному утриманні) та за період з 01.09.2020 по 30.09.2020 отримав дохід у сумі 490,00 грн (а.с.4,10).
22.09.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому адресної допомоги (а.с.26,27).
Згідно з витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування №11 від 29.09.2020 вбачається, що позивачу відмовлено в призначенні (відновленні) виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за фактичним місцем проживання згідно п.3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (а.с.9,24).
У відповідь на заяву позивача від 22.09.2020 відповідачем надано відповідь від 30.09.2020 №01-51-1847, відповідно до якої повідомлено позивача про те, що рішенням комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування від 29.09.2020 у наданні адресної допомоги позивачу відмовлено (а.с.8,9).
12.10.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про призначення йому адресної допомоги (а.с.40). Рішень з приводу вказаної заяви відповідачем не надано.
Спірним у даній справі є питання щодо того, чи має позивач право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки йому, як особі працездатного віку, грошова допомога була припинена відповідно до п.7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затверджений постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505).
Відповідно до п.1 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року № 505 внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг установлена щомісячна адресна допомога.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Відповідно до абз.абз. 1, 8, 9 п. 3 Порядку № 505 грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї.
Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.
Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.
Згідно з абз. 10 п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.
Отже, даною нормою встановлено, що грошова допомога не призначається особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, при цьому мова не йдеться про працевлаштовану особу.
Відповідно до п.5 Порядку № 505 для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до уповноваженого органу із письмовою заявою, складеною у довільній формі, про надання грошової допомоги і подає документи, визначені цим пунктом. Уповноважений представник сім`ї пред`являє посадовій особі уповноваженого органу паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку. У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім`ї, які претендують на отримання грошової допомоги: прізвище, ім`я та по батькові; число, місяць, рік народження; серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про: - зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); - наявність у будь-якого із членів сім`ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; - наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; - наявність у будь-якого з членів сім`ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; - місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює; - наявність у будь-якого з членів сім`ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Порядком № 505 передбачено право особи, як внутрішньо переміщеної особи, яка перебуває на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати допомогу на себе та членів сім`ї, з дня звернення з заявою за її призначенням.
Згідно з п.6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Грошова допомога не призначається на члена сім`ї: який перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення; який перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) профілю; який відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Суд зазначає, що цим пунктом встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Відповідно до п. 7 Порядку № 505 якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім`ї грошова допомога на цього члена сім`ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.
Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.
Для отримання інформації про періоди реєстрації працездатних членів сім`ї, яким призначено грошову допомогу, у державній службі зайнятості, Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб державній службі зайнятості, яка протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію про періоди реєстрації цих осіб як безробітних чи осіб, які шукають роботу.
Для контролю за фактом працевлаштування працездатних членів сім`ї, яким призначено грошову допомогу (в тому числі за направленням державної служби зайнятості), Мінсоцполітики щомісяця до 25 числа подає в електронному вигляді перелік таких осіб Пенсійному фонду України, який протягом 10 календарних днів подає Мінсоцполітики інформацію з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Положення абзацу першого цього пункту щодо припинення виплати грошової допомоги в разі непрацевлаштування особи не застосовуються у період карантину та протягом одного місяця після його скасування.
Згідно з п.12 цього Порядку виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.
Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.
Відповідач відмовляючи у призначенні допомоги, виходив з такого тлумачення абз. 10 п.3 Порядку № 505, що особа, якій виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7, втрачає право на отримання такої допомоги.
У той же час, суд із даним твердженням відповідача не погоджується, оскільки з системного аналізу положень Порядку № 505 вбачається, що абз. 10 п. 3 пунктом визначена заборона у призначенні допомоги саме працездатній особі, яка після перебування у статусі безробітного в подальшому не була працевлаштована.
Отже, допомога не призначається тільки тим особам, які продовжують бути не працевлаштованими після припинення ним виплати з підстав, визначених п. 7 Порядку № 505. У разі ж якщо така особа працевлаштувалася, і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5-7, 12 Порядку № 505, то така особа набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.
Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідових шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім`ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання, або розпочали навчання на денній формі та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла особу працездатного віку, яка розпочала навчання на денній формі та, як і раніше, має статус внутрішньо переміщеної особи, права на отримання грошової допомоги. Також Порядком № 505 не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішенням відповідача, яке викладене у вигляді протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування №11 від 29.09.2020 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні (відновленні) виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за фактичним місцем проживання, є протиправним.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 29.09.2020 №11, викладеного у формі протоколу, про відмову в призначенні (відновленні) соціальної допомоги позивачу, тому в даному випадку правильним та ефективним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування вказаного рішення відповідача в частині відносно позивача.
Таким чином, враховуючи незаконність визначених відповідачем підстав відмови позивачу у призначенні допомоги, беручи до уваги те, що управління соціального захисту населення при розгляді заяви позивача від 22.09.2020 мало лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки та мало прийняти передбачене законом рішення, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідач не наділений дискреційними повноваженням.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 березня 2019 року у справі № 1640/2594/18).
Відтак, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 22.09.2020.
Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 30.10.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, лише з коригуванням способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн. стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги адвоката Марченко Софії Дмитрівни в інтересах ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області, викладене у вигляді протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо - переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання / перебування №11 від 29.09.2020 в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні (відновленні) виплати щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за фактичним місцем проживання.
Зобов`язати управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 22.09.2020.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Троїцької районної державної адміністрації Луганської області (пр.Перемоги, 77, смт Троїцьке, Луганська область, 92100, код ЄДРПОУ 00319061) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2020 |
Оприлюднено | 16.11.2020 |
Номер документу | 92830572 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
К.Є. Петросян
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні