Рішення

від 09.11.2020 по справі 480/3889/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2020 року Справа №480/3889/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що у травні 2020 року нею було подано заяву до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області, відповідач) про надання їй дозволу, як члену Селянського (фермерського) господарства "Віра" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 3,9500 га. (у розмірі середнього паю на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області) згідно ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області. Наказом від 11.06.2020 року № 18-21803/16 - 20- СГ відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 3, 95 га із цільовим призначення - для ведення фермерського господарства з тих підстав, що державний акт №СМ 0108 виданий на право постійного користування громадянці ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 ЗК України та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство". Проте, на думку позивача, вказана підстава відмови не передбачена нормами Земельного кодексу України. Крім того, позивачем до заяви додавалась письмова згода користувача земельної ділянки на безоплатне вилучення частини земельної ділянки на її користь.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 11.06.2020 року №18-21803/16-20-СГ "Про відмову в надані дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 3,9500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області; зобов`язати надати такий дозвіл.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що наказом відмовлено в задоволенні заяви, оскільки громадяни мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), як члени фермерського господарства за рахунок земель фермерського господарства, які складаються із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності на земельні ділянки, що використовують фермерським господарством на умовах оренди відповідно до статті 31 Земельного кодексу України та ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство", а державний акт № СМ0108 виданий на право постійного користування громадянці ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 Земельного кодексу України. Також відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки це є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області, і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с.36-37).

Судом встановлено, що у травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, як члену Селянського (фермерського) господарства Віра (а.с.8). Наказом від 11.06.2020 № 18-21803/16 - 20- СГ ГУ Держгеокадастру у Сумській області відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 3,9500 га у розмірі частки (паю) з таких підстав: громадяни мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю), як члени фермерського господарства, які складаються із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерського господарства на праві приватної власності на земельні ділянки, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди, відповідно до статті 31 Земельного кодексу України та ст.12 Закону України "Про фермерське господарство". Державний акт №СМ 0108 виданий ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 ЗК України та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

У даному випадку позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки державний акт №СМ 0108, виданий на право постійного користування громадянці ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, як фізичній особі, що суперечить статті 31 ЗК України та статті 12 Закону України "Про фермерське господарство", при цьому стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою яка зазначена відповідачем у наказі від 11.06.2020 року №18-21803/16-20-СГ.

Крім того, Рішенням Лебединської районної ради народних депутатів Лебединського району Сумської області від 29.11.2001 затверджено проекти відведення земельних ділянок для створення селянських (фермерських) господарств та вирішено надати за рахунок земель запасу, в тому числі ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 52,8 га на території Пристайлівської сільської ради (а.с. 10).

З копії державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 0108 вбачається, що для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 на підставі рішення Лебединської районної ради народних депутатів Лебединського району Сумської області від 29.11.2001 № 23 надано у постійне користування земельна ділянка площею 52,8 га, розташована на території Пристайлівської сільської ради (а.с.11).

Розпорядженням Голови Лебединської районної державної адміністрації від 24.04.2002 № 116 визначено зареєструвати селянське (фермерське) господарство "Віра", засновником якого є ОСОБА_2 (а.с. 16).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань селянське (фермерське) господарство "Віра" (код ЄДРПОУ 32015395) засновником зазначеного фермерського господарства є ОСОБА_2 , яка є і головою селянського (фермерського) господарства.

Суд зазначає, що після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство.

З моменту створення СФГ "Віра" відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем.

Разом з тим, відповідно до пункту "а" ст. 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно із ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації додається погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Суд звертає увагу, що в такому разі землекористувач погоджує вилучення земельної ділянки для передачі її у власність іншим особам, при цьому його право користування на таку землю не припиняється, змінюється лише власник землі.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до Статуту Селянського (фермерського) господарства "ВІРА", ОСОБА_1 є членом вказаного фермерського господарства, про що зазначено в статуті господарства (а.с. 20).

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 , як засновник та голова СФГ "Віра", надала згоду на безоплатне вилучення частини зазначеної вище земельної ділянки та її передачу ОСОБА_1 (а.с.28).

Отже, надані позивачем до ГУ Держгеокадастру у Сумській області, засвідчені у відповідності до норм чинного законодавства заяви голови та засновника СФГ "Віра" ОСОБА_2 про надання згоди на безоплатне вилучення частини земельної ділянки та її подальшу передачу позивачу згідно ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство", як члену СФГ "Віра", є у розумінні ч. 6 ст. 118 ЗК України належним погодженням землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Суд вважає, що згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України саме відповідачу належать повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, у власність громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства, як у даному випадку.

У спірних правовідносинах відповідач не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді клопотання позивача не надана його оцінка на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб`єктом владних повноважень з цього питання.

Суд також зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17.

Отже відповідачем при розгляді заяви позивача, не надана оцінка вищевказаним обставинам на предмет відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

Тому заява позивача підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови нездійснення суб`єктом владних повноважень належної перевірки, не надання ним оцінки та не встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання щодо надання дозволу.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги в частині скасування наказу ГУ Держгеокадастру від від 11.06.2020 року №18-21803/16-20-СГ "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 3,9500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зважаючи на те, що Головним управлінням Держгеокадастру було прийнято рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Позовні вимоги про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області винести наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області, задоволенню не підлягають.

Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру судові витрати в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 11.06.2020 № 18-21803/16-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 3,9500 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Пристайлівської сільської ради Лебединського району Сумської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 25, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок грн. 80 коп.), сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко