Рішення

від 13.11.2020 по справі 500/2780/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2780/20

13 листопада 2020 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області про зобов`язання сформувати та подати подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.11.2020 (а.с.44-45), просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області подання про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9242,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 13.08.2020 позивачем придбано нерухоме майно - квартиру у місті Тернополі. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нею сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості об`єкта нерухомого майна, що становить 9242,00 грн.

Вважає, що такий збір сплачено безпідставно, оскільки житло позивачем придбавалося вперше, а відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області.

Копію ухвали від 29.09.2020 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 01.10.2020 (а.с.29).

21.10.2020 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Вважає, що позивач має надати до суду додаткові докази на підтвердження придбання житла вперше (а.с.31-32).

29.10.2020 до суду надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області про розгляд справи без участі їх представника. У клопотанні також вказано, що відповідно до квитанції від 13.08.2020 №59351844 кошти в сумі 9242,00 грн зараховані на рахунок, який обслуговується в Управлінні Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області, що унеможливлює подання Управлінням Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області довідки про надходження відповідних коштів до бюджету (а.с.36).

З огляду на те, що сплачений ОСОБА_1 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна зарахований на рахунок, що обслуговується в Управлінні Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області і належним органом, до якого має вноситись подання про повернення сплаченого збору є саме Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області (за місцем сплати збору), ухвалою суду від 30.10.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області.

09.11.2020 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області надійшло підтвердження про те, що 13.08.2020 на рахунок НОМЕР_1 надійшли кошти в розмірі 9242,00 грн від ОСОБА_1 (а.с.48)

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

Згідно з частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення тридцяти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 13.08.2020 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1 договору). Згідно з пунктом 3 договору ціна нерухомого майна, що купується покупцем за цим договором, становить 924090,00 грн. Вказаний договір купівлі-продажу від 13.08.2020 посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мастенко Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2241 (а.с.8).

Перед укладенням цього договору позивач ОСОБА_1 сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме 9242,00 грн, що підтверджується квитанцією від 13.08.2020 №59351844 (а.с.9).

Кошти у розмірі 9242,00 грн зараховані на відповідний рахунок та надійшли до Державного бюджету України, про що свідчить лист Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області №1-05/953 від 06.11.2020 (а.с.48).

В подальшому ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою від 04.09.2020 про повернення коштів у розмірі 9242,00 грн як безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше. Відповідач листом від 09.09.2020 №1900-0503-8/13734 у відповідь на звернення позивачки повідомив про відсутність підстав для повернення вказаного збору. Також позивачу роз`яснено про право звернутися до суду із позовом про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.11-12).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26.06.1997, № 400/97-ВР Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Таким чином, із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або придбавають житло вперше.

На підтвердження обставин придбання житла вперше суд дослідив наданий позивачем витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.08.2020 (індексний номер витягу: 220176313), з якого вбачається факт придбання ОСОБА_1 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири за № 2241 (а.с.15). Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.09.2020 (індексний номер 224173261) іншого житла за ОСОБА_1 не зареєстровано (а.с.13-14).

За змістом довідки від 07.09.2020 №1055, виданої керуючою ТВБВ №10019/10 філії - Тернопільське обласне управління АТ Ощадбанк , ОСОБА_1 включена в списки на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_2 , житлові чеки не використано (а.с.16).

З довідки №2060 від 07.09.2020, виданою ТзОВ Міське бюро технічної інвентаризації , вбачається, що згідно обліку технічної інвентаризації в місті Тернополі ОСОБА_1 є власником 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 на підставі розпорядження органу приватизації №36021 від 22.04.2003 (а.с.17).

Відповідно до довідки №31/07-2а від 11.09.2020, виданої Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_1 частково використала своє право на безоплатну приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_3 згідно з розпорядженням №36021 від 22.04.2003. Сума використаних житлових чеків становить 2,24 грн, залишок - 1,96 грн (а.с.18).

Згідно зі свідоцтвом на право приватної власності на житловий будинок, виданим 09.02.2006 виконкомом Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, цілий житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, який розташований в АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_4 (а.с.19).

Інших відомостей про придбання житла та наявність нерухомого житлового майна у позивача немає.

Суд, приймаючи до уваги надані позивачем документи, приходить до висновку, що позивач придбала житло (квартиру) вперше. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували факт придбання позивачем житла вперше, та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбаває таку нерухомість. Водночас, вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну придбавають житло вперше , що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України № 29-у/2000 від 23.03.2000 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, саме органи Пенсійного фонду України зобов`язані довести, що позивач придбала житло згідно з договором купівлі-продажу не вперше. З врахуванням чого, необґрунтованими є покликання відповідача на обов`язок позивача подати додаткові документи, які підтверджують відсутність права власності позивача на інше нерухоме майно.

Суд зазначає, що придбавання майна не є юридично визначеним терміном, проте його використання у законодавстві на відміну від більш широкого поняття набуття майна , означає не будь-який спосіб набуття майна, а конкретний - купівля-продаж, тоді як набуття майна внаслідок приватизації, спадкування, дарування та ін. поняттям придбавання майна не охоплюється.

Оскільки будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання нею житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено, то позивач має право на повернення суми сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування як помилково сплаченого, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

Порядок повернення з державного бюджету коштів як помилково сплачених потребує дотримання певних умов та процедур.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015, №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна .

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а такими органами є органи Пенсійного фонду України, то саме на цих суб`єктів покладено обов`язок щодо формування та подання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. При цьому належним органом, до якого вноситься подання (враховуючи повноваження територіальних органів Державної казначейської служби та той факт, що збір сплачено за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса -Тернопільський район), у цій справі є Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області.

Так як судом встановлено право позивача на повернення суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна як помилково сплаченого, позивач у встановленому порядку зверталась з заявою до відповідача про його повернення, проте їй відмовлено, то, враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження суду, передбачені частиною другою статті 245 КАС України, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області відповідне подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Суд при вирішенні справи відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права в аналогічних справах, викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі №802/1566/17-а, від 14.05.2019 у справах №813/1514/17, №819/259/17, № 819/145/17.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд позов задовольняє, то сплачений позивачем судовий збір при подані позову до суду в сумі 840,80 грн відповідно до квитанції №0.0.1852717811.1 від 29.09.2020 необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області про зобов`язання сформувати та подати подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9242,00 грн (дев`ять тисяч двісті сорок дві грн 00 коп.), сплаченого згідно з квитанцією №59351844 від 13 серпня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп), сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1852717811.1 від 29 вересня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області (вулиця Листопадова, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37977726).

Управління Державної казначейської служби України у Тернопільському районі Тернопільської області (вулиця Максима Кривоноса, 10, місто Тернопіль, 46027, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38038156).

Повний текст рішення складено та підписано 13 листопада 2020 року.

Суддя Чепенюк О.В.