Рішення

від 10.11.2020 по справі 540/2579/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2579/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській області №213050013889 від 18.06.2020 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років згідно приписів п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". До заяви додано документи на підтвердження наявного спеціального стажу ОСОБА_1 . Проте 18.06.2020 року відповідачем прийнято рішення за №213050013889, яким позивачці відмовлено у призначенні пенсії за відсутності документів на підтвердження роботи у медичному центрі.

Ухвалою суду від 11.09.2020 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом відзиву, отриманого 30.09.2020 року, відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що підстави для призначення позивачці пенсії за вислугу років відсутні.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

10.06.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Херсонського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадяни Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

За записами трудової книжки НОМЕР_1 від 01.08.1994 року стаж роботи ОСОБА_1 містить наступні складові:

- 01.08.1994р. - 19.01.1996р. - палатна медична сестра (запис №1, наказ №143к від 12.07.1994р.);

- 20.01.1996р. - 30.09.1996р. - медсестра кабінету поліклініки №2 (запис №2 наказ №14к від 19.01.1996р.);

- 01.10.1996р. - 04.03.1997р. - дільнична медсестра поліклініки №2 (запис №3, наказ №209к від 30.09.1996р.);

- 05.03.1997р. - 22.02.2009р. - медична сестра аудіологічного кабінету ЛОР служби поліклініки №2 (записи №4-6, наказ №57к від 05.03.1997р., наказ №40к від 16.02.2009р.);

- 23.02.2009р. - 31.10.2010р. - медсестра медичного центру ТОВ Ріком (запис №7, наказ б/н від 23.02.2009р.);

- 01.11.2010р. - 02.10.2012р. - рентген лаборант МЦ ТОВ Ріком (запис №8,9, наказ б/н від 29.10.2010р., наказ б/н від 01.10.2012р.);

- 05.10.2012р. - 30.09.2016р. - рентген лаборант (запис №10, наказ №168к від 04.10.2012р.);

- 01.10.2016р. - 16.01.2017р. - медсестра стаціонару відділення №4 (тимчасово), від 30.09.2016р.);

- 17.01.2017р. - 19.05.2018р. - медсестра стаціонару №4 (запис №12, 13, накази №7-к від 16.01.2017р., наказ №56-к від 18.05.2018р.);

- 02.10.2018р. - 29.05.2020р. - медсестра ТОВ Ріком .

Страховий стаж роботи позивачки становить 28 років 1 місяць 19 днів, спеціальний (на посаді медичного працівника) - 28 років 2 місяці 17 днів, що не заперечується відповідачем, більш того, визнається ним у рішенні №213050013889 від 18.06.2020 року (абз. 14, 20) та довідці відділу ХО УПФУ №6523 у пенсійній справі №1254.

Період роботи з 23.02.2009р. по 02.10.2012р. позивачки у ТОВ Ріком також підтверджується довідкою від 01.07.2015 року, виданою означеним товариством на ім`я ОСОБА_1 .

Рішенням від 18.06.2020 року №213050013889 позивачці відмолено у призначенні пенсії за вислугу років. Відмова мотивована тим, що: ..Згідно акредитаційного сертифікату серії МЗ №011704 від 11.02.2014 року ТОВ Ріком визнано медичним центром ТОВ Ріком з 29.11.2013р. по 29.11.2016р. згідно рішення про акредитацію закладу від 29.11.2013 року №1032. При цьому, довідкою від 20.07.2016 року №22 ТОВ Ріком підтверджено періоди роботи заявниці з 23.02.2009 року по 31.10.2009 року медсестрою з 01.11.2010 року по 02.10.2012 року - рентген-лаборантом в ТОВ Ріком , що суперечить назві організації зазначеній в трудовій книжці та в акредитаційному сертифікаті.

За наведених обставин, відповідачем не враховано стаж роботи позивачки з 23.02.2009р. по 31.10.2009р. та з 01.11.2010р. по 02.10.2012р.

Не погоджуючись зі спірним рішенням, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

За приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).

Відповідно до абз. 1, 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним вище особам пенсії призначають за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого в Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) (у редакції від 09.12.2012 у зв`язку з прийняттям рішення КСУ від №1-р/2020 від 23.01.2020р.) передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 (далі - Перелік №909).

Згідно із розділом 2 Переліку №909 (в редакції, чинній на час роботи позивачки у спірний період з 2009 до 2012 рік), до закладів і установ охорони здоров`я відносяться лікарняні заклади, лікувально-поліклінічні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.

Пунктом 2 примітки до Переліку № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно із п. 3 примітки до Переліку № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Отже, із наведених вище норм Закону №1788-ХІІ та Переліку слідує, що право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров`я, зокрема, лікарі та середній медичний персонал, які працювали, зокрема, у лікарняних закладах, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Статтею 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 року №2801-ХІІ (далі - Закон №2801-ХІІ) (в редакції, чинній на час роботи позивача у ТОВ Ріком ) визначено, що заклад охорони здоров`я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров`я, шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників.

Варто відмітити, що Закон №2801-ХІІ не містить поняття лікарняний заклад, а надає визначення закладу охорони здоров`я, що, у розумінні норм Закону №2801-ХІІ є загальним визначенням всіх закладів, які надають медичні послуги, наведених у Переліку №909.

Також суд відмічає, що Закон №2801-ХІІ не ставить віднесення медичних закладів до закладів охорони здоров`я у залежність від визначення форми їх власності, як і Перелік №909 не ставить право на зарахування стажу, який дає право на пенсію за вислугою років, у залежність від форми власності закладу охорони здоров`я, визначеного цим Переліком.

Згідно приписів ч. ч. 2, 3 ст. 16 Закону №2801-ХІІ, заклади охорони здоров`я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров`я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної практики, виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами визначаються актами законодавства України. Заклад охорони здоров`я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

15.07.1997 року постановою Кабінету Міністрів України №765 затверджено Порядок акредитації закладу охорони здоров`я, пунктами 1 та 2 якого визначено, що акредитація закладу охорони здоров`я - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров`я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров`я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам. Акредитація закладу проводиться після отримання ним ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів, крім активних фармацевтичних інгредієнтів.

З наведених норм слідує, що створення закладу охорони здоров`я обумовлене державною реєстрацією та акредитацією, порядок якої визначено законодавцем.

Суд зауважує на тому, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності ТОВ Ріком (код ЄДРПОУ 24752398) визначено Стоматологічна практика (код за КВЕД 86.23).

Наведене підтверджується положеннями розділу 7 Статуту ТОВ Ріком , затвердженого рішенням Установчих Зборів Засновників (протокол №2) від 06.03.2009 року, який зареєстровано 13.03.2009 року за №14991050002004494, згідно яких метою діяльності товариства є медична практика, стоматологічна практика, інша діяльність в сфері охорони здоров`я.

Рішенням зборів засновників ТОВ Ріком від 04.01.2009 року затверджено Положення про заклад охорони здоров`я медичний центр ТОВ Ріком (стоматологія), засновником медичного центру визначено ТОВ Ріком . Медичний центр не є юридичною особою, користується печаткою та розрахунковими рахунками ТОВ Ріком .

Акредитація ТОВ Ріком (у тому числі його структурного підрозділу - медичного центру) як медичного закладу та право його на провадження медичної та стоматологічної практики підтверджується наявними у матеріалах справи акредитаційними сертифікатами від 18.11.2004 року №6, від 11.02.2014 року №8109, від 29.08.2018 року №10538, ліцензіями МОЗ України серії АБ №216451 від 28.01.2005 року, серії АВ №526046 від 04.02.2010 року.

Відтак, медичний центр ТОВ Ріком є структурним підрозділом означеного товариства, у зв`язку із чим, період роботи позивачки у медичному центрі зараховується до стажу роботи у закладах охорони здоров`я. Між тим, працюючи у Закладі охорони здоров`я медичному центрі ТОВ Ріком , позивачка продовжувала працювати у ТОВ Ріком .

Записами, наявними у трудовій книжці позивачки підтверджується, що остання у періоди з 23.02.2009р. по 31.10.2010р. працювала медсестрою у медичному центрі ТОВ Ріком (запис №7, наказ б/н від 23.02.2009р.); а з 01.11.2010р. по 02.10.2012р. - рентген лаборантом у медичному центрі ТОВ Ріком (запис №8, 9, наказ б/н від 29.10.2010р., наказ б/н від 01.10.2012р.). Наведені записи трудової книжки підтверджені довідкою товариства б/н від 01.07.2015 року.

При цьому, наказом ТОВ Ріком б/н від 26.10.2010 року затверджено робоче місце рентген лаборант , якому підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1 (персонал категорії А ). Наведене також підтверджується наявною у справі копією висновку №79 щодо експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці у ТОВ Ріком Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення.

Беручи до уваги наведене вище, суд погоджується із доводами позивача про те, що виконувані нею наведені роботи у період з 23.02.2009р. по 02.10.2012р. у закладі охорони здоров`я медичному центрі ТОВ Ріком , мають бути зараховані до її спеціального стажу, наявність якого надає право на призначення пенсії за вислугу років згідно приписів п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, право на набуття пенсії за вислугою років, передбаченої п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пов`язане не тільки з місцем роботи - закладом охорони здоров`я, а, насамперед, з посадою, яку обіймає працівник - лікарі та середній медичний персонал.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позбавлення позивачки права на пенсію з причин, наведених у спірному рішенні, а саме у зв`язку із невідповідністю назви місця роботи позивачки в її трудовій книжці та в акредитаційному сертифікаті, є таким, що порушує права позивача на соціальний захист і нівелює принцип законних сподівань.

За правилами ст. 2 Закону № 1788-ХІІ пенсія за вислугу років відноситься до трудових пенсій.

Статтею 3 Закону №1788-ХІІ передбачено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов`язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.

Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Отже, період роботи позивачки на посаді медичної сестри та рентген лаборанта Закладу охорони здоров`я медичного центру ТОВ Ріком з 23.02.2009р. по 02.10.2012р. необхідно зарахувати до спеціального трудового стажу.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності свого рішення про відмову зарахувати до стажу позивачки періоду її роботи з 23.02.2009р. по 02.10.2012р.

За таких обставин, суд вважає протиправним означене рішення про відмову зарахувати до спеціального стажу позивачки наведений період її роботи.

Разом з тим, суд відмовляє позивачці у задоволенні вимог про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу щодо призначення пенсії, так як дане питання є виключними повноваженнями відповідача.

Суд відмічає, що у даному випадку належним способом захисту прав позивачки буде зобов`язання відповідача вирішити питання про призначення позивачу пенсії відповідно до пункту "е" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням періоду роботи з 23.02.2009р. по 02.10.2012р., з дати звернення - з 10.06.2020 року.

За таких обставин суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 18.06.2020 року №213050013889.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального трудового стажу роботу медичною сестрою та рентген лаборантом Закладу охорони здоров`я медичного центру ТОВ Ріком у період з 23.02.2009 року по 02.10.2012 та вирішити питання про призначення пенсії відповідно до пункту "е" частини першої статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням зазначеного періоду, з дати звернення із заявою про призначення пенсії - з 10.06.2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Гомельчук

кат. 112010200