Ухвала

від 11.11.2020 по справі 363/4164/20

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"11" листопада 2020 р. Справа № 363/4164/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Вишгород

Слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 розглянувши клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Вишгородського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020110150001174 від 04.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2020 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Вишгородського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020110150001174 від 04.11.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

Клопотання слідчого обгрунтовано тим, що 04.11.2020 о 16:40 до Вишгородського ВП ГУНП в Київській області, надійшла письмова заява від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невідомі особи самовільно здійснюють захоплення земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, поблизу с. Демидів автодорога Вишгород-Овруч, ліворуч поблизу річки Ірпінь, а саме збирають урожай сільськогосподарських культур у вигляді кукурудзи.

Вказані відомості 04.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110150001174 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

В ході огляду місця події, що проводився 04.11.2020 в період часу з 17 год. 00 хв. 19 год. 20 хв. за адресою: Київська область, Вишгородський район с. Демидів GPS координати ширина 50,710138, довгота 30,339070 виявлено насадження сільськогосподарської культури кукурудзи, а також виявлено скошений (зібраний) один прохід кукурудзи.

В поданому клопотанні, слідчий ОСОБА_4 просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні, а саме: комбайн зерновий марки «CLAAS LEXION 480» заводський номер НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , об`єм двигуна 8800см. куб. реєстраційний номер НОМЕР_3 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 , та яким користується ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; трактор колісний реєстраційний номер НОМЕР_5 , марки К-700 заводський номер НОМЕР_6 , двигун номер НОМЕР_7 , об`єм двигуна 14860 см. куб., який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 належить СТОВ «Нива» (адреса: Вінницька область, Бершадський район, с. Сумівка, вул. Соборна, 2), яким користується ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е марки «MAN» модель «TGX 18.440», номер шасі НОМЕР_9 , реєстраційний номер НОМЕР_10 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 належить ОСОБА_13 , та яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; напівпричіп спеціалізований самоскид Е, марки LAMBRECHT модель ORIGINAL, номер шасі НОМЕР_12 реєстраційний номер НОМЕР_13 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 належить ОСОБА_13 та яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спеціалізований вантажний сідловини тягач-Е марки «MAN» модель «TGA 18.430», номер шасі НОМЕР_15 реєстраційний номер НОМЕР_16 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_17 належить ОСОБА_14 , та яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; напівпричіп-самоскид Е марки RENDERS модель SKM 34.37 A, номер шасі НОМЕР_18 , реєстраційний номер НОМЕР_19 який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_20 належить ОСОБА_13 , та яким користується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заборонивши відчуження розпорядження та користування ним до скасування арешту у встановленому законом порядку.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що вказане майно є доказом кримінального правопорушення, слідчий зазначає про необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні подане клопотання повністю підтримали та просили його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_5 та власники майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували щодо задоволення клопотання про арешт майна, надали письмові заперечення та пояснили, що вилучені транспортні засоби не відносяться до критеріїв ст. 98 КПК України та предметом злочину виступає конкретна земельна ділянка. Зазначили, що вилучені транспортні засоби взагалі перебували поза межами земельної ділянки та не проводили ні яких дій, а також транспортні засоби було передано під розписку на відповідальне зберігання ОСОБА_15 , що суперечить ч. 4 ст. 168 КПК України.

Адвокат ОСОБА_6 та власник майна ОСОБА_7 також заперечували щодо задоволення клопотання про арешт майна, вказавши, що вони діяли в межах законодавства та нічого не порушували.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи слідчого, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню за наступних підстав.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як зазначено в клопотанні, арешт на майно необхідно накласти з метою забезпечення його зберігання та використання як речового доказу у справі.

Відповідно до ч 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В ході аналізу матеріалів клопотання встановлено, що в обґрунтування правової підстави необхідності накладення арешту майна, слідчий посилається на пояснення свідків та протокол огляду місця події, а саме земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район с. Демидів GPS координати ширина 50,710138, довгота 30,339070.

Крім того, слідчий суддя враховує, що визнання слідчим у постанові від 05.11.2020 року вказаних транспортних засобів та напівпричіпів до нього знаряддям злочину і з цих підстав речовим доказом, не відповідає критеріям, визначеним у ч.1 ст.98 КПК України, оскільки дії пов`язані з використанням техніки для транспортування не утворюють об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Таким чином, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на майно.

Крім того, відповідно до вимого чинного Кримінально-процесуального Законодавства, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.

За таких обставин, слідчий суддя не знаходить достатніх правових підстав для задоволення клопотання.

Також, в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що вищезазначене майно є об`єктом кримінально-протиправних дій, або є набутими в результаті вчинення кримінального правопорушення, та зберегло на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів клопотання, воно не містить переліку наявних ризиків, що доводять необхідність такого арешту, у клопотанні слідчого відсутні доводи про те, що незастосування заборони у вигляді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та немотивоване, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму закону.

Вищезазначене майно не відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тому підстави для накладення арешту на зазначене майно відсутні.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що у разі накладення арешту на зазначене майно, це буде перешкоджати власникам користуватися та розпоряджатися майном.

За змістом положень КПК України обов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідного майна.

Також вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до ст.173 КПК України, повинен врахувати наслідки арешту майна для інших осіб. Так, з матеріалів кримінального провадження випливає, що підозра за вказаним кримінальним провадженням нікому не пред`явлена, матеріали кримінального провадження слідчому судді не надані. Клопотання про арешт майна не конкретизоване.

З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що не доводить необхідність арешту майна, з метою вказаною у клопотанні, та яке явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текстухвали проголошено 13.11.2020року о11годині 40хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1