Рішення

від 12.11.2020 по справі 389/1646/20

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.11.2020

Провадження №2/389/350/20

ЄУН 389/1646/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській обалсті про визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати за ним право на земельну частку (пай), із земель резервного фонду колишнього АТ Дружба для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Свої вимоги обґрунтував тим, що станом на 1995 рік він був членом КСП Дружба на території Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області та працював різноробочим, що підтверджує записом у трудовій книжці. В період з 02.07.1995 по 23.05.1996 проходив навчання на курсах трактористів. В квітні 2019 року від землевпорядника Диківської сільської ради позивачка дізналася, про те, що колишні члени КСП, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку мають право на земельну частку (пай) у вказаному КСП. Оскільки позивач був членом КСП, він має право на отримання земельної частки (паю), однак через перебування на курсах трактористів він не був включений до списків членів КСП, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю, що позбавило його на отримання земельної частки (паю).

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача надав до суду заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та просить справу розглядати у його відсутності.

Голова Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, відповідно до якої не погодився в позовними вимогами позивача без будь-якого обґрунтування та просить суд розглядати справу без участі представника сільської ради.

Начальник головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити позивачеві в їх задоволенні. Пояснив, що головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не є належним відповідачем по даній справі, так як не є розпорядником земельних часток (паїв). Відповідач здійснює повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності громадянам у загальному порядку та не є суб`єктом, що має повноваження щодо передання земельних ділянок в порядку, визначеному ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Крім того, просить закрити провадження у справі в зв`язку з закінченням строків позовної давності. Так відповідач вказав, що позивач був усвідомлений з приводу не включення його в списки членів, які мають право на отримання земельної частки (паю) з 1996 року та до суду за встановленням порушеного права не звертався. Однак, нібито в 2019 році дізнався від землевпорядника Диківської сільської ради про можливість отримання земельної частки (паю) як околишній член КСП, проте така інформація нічим не підтверджена.

Крім того вказав, що після паювання земель КСП Дружба ОСОБА_3 не виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) з тих причин, що його не було включено до списку осіб, яким таке право надається, та останній не звертався до КСП для отримання пояснень щодо не включення його до списків. В подальшому КСП було ліквідовано.

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 18.09.1995, ОСОБА_1 11.07.1995 прийнятий в члени АТ Дружба і направлений в тракторну бригаду трактористом; звільнений з членів АТ Дружба 10.11.1996 за власним бажанням. Відповідно до Архівної довідки О-11 від 17 квітня 2019 року виданої головою Диківської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, в документах особового складу колгоспу Дружба у книгах обліку розрахунків по оплаті праці колгоспників за період 1995-1996 роки, наявні відомості про відпрацьовані дні ОСОБА_1 в колгоспі, а саме 54 дні в 1995 році та 138 днів в 1996 році. Довідка видана СТОВ Диківське ОСОБА_1 для пред`явлення до сільської ради в тому, що він дійсно навчався на курсах трактористів з 02.07.1995 по 23.05.1996, тому в основний список на отримання сертифікатів не був внесений. На момент розпаювання був членом колгоспу.

Державний акт на право колективної власності на землю серія КР-3 № 000006 виданий 27.03.1996, про що свідчить копія такого державного акту.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України ). Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до інформації, наданої державним архівом Кіровоградської області Кіровоградської обласної державної адміністрації, вбачається, що масовий процес розпаювання земель колишнього сільськогосподарського підприємства Дружба відбувався з вересня 1995 року по грудень 2003 року. За вказані періоди архівом переглядалися документи Знам`янської райдержадміністрації. У документах архівного фонду Знам`янська районна державна адміністрація розпорядженням голови райдержадміністрації від 04 жовтня 1996 року №429-р Про прискорення робіт по паюванню земель колективних сільськогосподарських підприємств Знам`янського району затверджений графік паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств у 1996 році, згідно якого передбачалось оформлення документів та одержання сертифікатів КСП Дружба з жовтня 1996 року. Розпорядженням Знам`янської районної державної адміністрації № 216-р від 30 травня 1996 року затверджений розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розмір в умовних кадастрових гектарах по АТ Дружба . У всіх наданих додаткових списках громадян, яким передаються у приватну власність земельні частки (паї) із земель колишнього АТ Дружба , ОСОБА_1 відсутній. Інші списки, в тому числі основний до державного акту на право колективної власності на землю серія КР-3 № 000006 виданий 27.03.1996 АТ Дружба в архіві відсутні.

Таким чином, враховуючи те, що на момент розпаювання земель в АТ Дружба позивач був неповнолітнім, звільнився з членів колгоспу 10 листопада 1996 року, тобто на самому початку масового розпаювання земель, не був включений до основного списку на отримання сертифікату, дізнався про своє порушене право тільки в квітні 2019 року, суд вважає відмовити відповідачу Головному управлінню Держгеокадастру в Кіровоградській області в застосуванні строку позовної давності звернення позивача до суду та закриття провадження у справі на підставі закінчення строків позовної давності.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі(на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п.17 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу). Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку(пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, що була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку(пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифікату, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.

Відповідно до ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Крім того, документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку(пай).

Право на земельну частку (пай) мають тільки члени недержавного сільськогосподарського підприємства, а надання права на земельну частку (пай) здійснюється відповідно до встановленого членства в підприємстві. Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України та згідно з пунктом 3 - 5 Рекомендацій по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій при передачі земель у колективну власність сільськогосподарським підприємствам місцевими радами на своїй території створюється резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Землі резервного фонду перебувають у постійному користуванні колишніх землекористувачів (сільськогосподарських підприємств) і призначаються для подальшого перерозподілу і використання за цільовим призначенням, для індивідуального житлового будівництва, ведення особистого підсобного господарства, городництва в межах граничних розмірів, визначених статтями 56, 59 та 67 Земельного кодексу України.

Статтею 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 ( 720/95 ) Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що створений під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

У п. 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 , передбачено, що у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про, зокрема, надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Разом з тим громадянам земельні ділянки в натурі (на місцевості) можуть виділятися із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, але за рахунок земель резервного фонду саме колишнього колективного сільськогосподарського підприємства.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ передбачено, що при неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є, зокрема орган, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.

Відповідно до п.21 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивач мав право на земельну частку (пай), як член колективного сільськогосподарського підприємства, при розпаюванні землі його не було включено до списків членів колгоспу які мають право на земельну частку (пай) з невідомих причин, іншим чином вирішити дане питання не представляється позивачеві можливим, тому суд вважає захистити право позивача в судовому порядку.

Разом з тим, враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не має повноважень щодо розпорядження земельними частками (паями), суд вважає відмовити в задоволенні позовних вимого до нього, як до неналежного відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 273,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) із земель резервного фонду колишнього сільськогосподарського підприємства Дружба , що знаходилося на території Диківської сільської Ради Знам`янського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області як до неналежного відповідача.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Диківська сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області розташована в с. Диківка Знам`янського району Кіровоградської області вул. Спичака,1, код ЄДРПОУ 04365253.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області місце знаходження м. Кропивницький вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В. Український