Рішення

від 12.11.2020 по справі 826/13895/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Київ № 826/13895/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справі

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Буд Компані"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМО "Ліко-Холдинг",

про застосування заходів реагування

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Буд Компані" (далі - ТОВ "Л-Буд Компані"), в якому просило:

- застосувати до ТОВ "Л-Буд Компані" заходи реагування у вигляді повного зупинення будівельно-монтажних робіт та експлуатації приміщень на будівництві готелю ІІІ черги будівництва в кварталі обмеженому вулицями Ломоносова, В. Касіяна, М. Конєва у місті Києві;

- визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 21 жовтня 2004 року №130 "Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів", зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 р. за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень на будівництві.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в ході проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-Буд Компані" щодо дотримання суб`єктом господарювання техногенної та пожежної безпеки встановлено, що об`єкт перевірки експлуатується з порушенням правил та норм цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, які детально описані в акті від 19 серпня 2016 року № 463 та які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Встановлення вказаних порушень зумовило позивача, відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", звернутись із позовом до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 березня 2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею у адміністративній справі №826/13895/16 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що будівництво готелю ІІІ черги будівництва в кварталі обмеженому вулицями Ломоносова, В. Касіяна, М. Конєва у місті Києві станом на час розгляду справи завершено, об`єкт прийнятий в експлуатацію та переданий замовнику будівництва, отже на даний час відповідач не має жодного відношення до зазначеного об`єкту.

Позивачем пояснень по суті позову не надано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним Управлінням ДСНС України у місті Києві на підставі наказу від 19 липня 2016 року № 327 та посвідчення про проведення перевірки від 08 серпня 2016 року № 669 здійснено перевірку будівництва об`єктів рекреаційного, побутового і громадського призначення на вул. Ломоносова (III черга будівництва - Готель) в кварталі, обмеженому вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва, за результатом якої складений акт перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 19 серпня 2016 року № 463 (надалі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 31 липня 2017 року №657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за №1048/30916), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), детально описані в акті перевірки, зокрема:

вводи електрокабелів в інвентарних будинках мобільного типу через зовнішні стіни влаштовані не у металевих трубах з зашпаруванням зазору між кабелями та трубою негорючим матеріалом, порушення щодо улаштування , утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей; не встановлено покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі з застосуванням узітловідбивних покриттів) місцезнаходження найблищих пожежних гідрантів, наявність даного порушення перешкоджає швидкій локалізації НС, час буде витрачатись на пошук гідрантів; в інвентарних будівлях мобільного типу допускається встановлення електророзеток, вимикачів, перемикачів на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей; з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в інвентарних будівлях мобільного типу не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, оскільки місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужу вальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі; на території будівельного майданчику допускається зберігання в одному приміщенні кисневих балонів та балонів з горючими газами, в разі виникнення пожежі дане порушення ускладнить швидке гасіння пожежі та створює небезпеку вибуху; в інвентарних будівлях мобільного типу допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей; в інвентарних будівлях мобільного типу допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами), порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей; біля в`їздів на будмайданчик не встановлено (вивішено) план з нанесеним на них будинками та спорудами, що будуються, а також допоміжними будинками і спорудами, в`їздами, під`їздами, вододжерелами, засобами пожежогасіння та зв`язку, наявність даного порушення перешкоджає швидкій локалізації НС; пожежний щит на території будівництва не укомплектований згідно норм належності: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 м х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт„ лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., наявність даного порушення не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій; мінімальні протипожежні відстані від готелю, що будується, до інвентарної будівлі мобільного типу влаштовані в порушення вимог п. 1* таблиці 1 додатку 3.1. Державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень", відсутня протипожежна відстань, що унеможливить під`їзд пожежної техніки, в разі виникнення НС, також є можливість перекидання полум`я на сусідні будівлі; мінімальні протипожежні відстані від будівлі готелю, що будується, до існуючої будівлі спортивного комплексу влаштовані в порушення вимог додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень", відсутня протипожежна відстань, що унеможливить під`їзд пожежної техніки, в разі виникнення НС, також є можливість перекидання полум`я на сусідні будівлі; при умовній висоті готелю більше 26,5 м проектом не передбачено влаштування в коридорах протипожежних перегородок 1-го типу, наявність даного порушення сприятиме швидкому розповсюдженню полум`я та диму; балони з газом під час їх зберігання, транспортування та експлуатації не захищені від дії сонячного проміння та інших джерел тепла, наявність даного порушення спричинить вибух балонів від перегрівання, що може призвести до загибелі людей; клас вогнестійкості проходок інженерного обладнання будинку через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості та через протипожежні перешкоди виконана меншою ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції та протипожежної перешкоди за ознакою ЕІ в порушення п. 4.18 Державних будівельних норм ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об`єктів будівництва", дане порушення створює перешкоди під час евакуації людей та гасінню пожежі, а також сприяють інтенсивному розповсюдження полум`я, тощо; значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій не визначено шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, будівництво здійснюється матеріалами, які не пройшли сертифікацію на вогнестійкість, що в разі НС сприяє швидкому розповсюдженню вогню; громадський будинок, що зводиться, не забезпечений первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: на 200 кв.м площі підлоги - один вогнегасник (площа поверху менша за 200 кв.м - два вогнегасника на поверх), бочка з водою, ящик з піском, на кожні 20 м довжини риштування (на поверх) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштування - бочка з водою; на 200 кв.м площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів групп горючості Г3, Г4 згідно з ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об`єктів будівництва" - один вогнегасник, бочка з водою та ящик з піском, наявність даного порушення не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частинами 1, 2, 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Абзацом 3 частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Натомість, наведені положення Кодексу цивільного захисту України одночасно визначають два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб`єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб`єкта. При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Приписами частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене, слід зазначити, що заявлений предмет позову - зупинення експлуатації приміщень - цілком відповідає наведеним положенням статті 70 Кодексу цивільного захисту України та частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Разом з тим, згідно зі статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статті 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, відповідно до пункту 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд наголошує, що поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач є генеральним підрядником, а тертя особа - замовником будівництва на об`єкті будівництво готелю ІІІ черги будівництва в кварталі обмеженому вулицями Ломоносова, В. Касіяна, М. Конєва у місті Києві.

Судом встановлено, що відповідачем було прибрано приміщення, будівельну техніку та обладнання, всі тимчасові інженерні мережі (тимчасове електро та водопостачання) (т. 1 а.с.122-150). Третьою особою додатково розроблено концепцію протипожежного захисту та виконано коригування проекту (т. 1 а.с.109-113, 284-289) Будівельні роботи завершено, об`єкт будівництва збудовано та введено в експлуатацію (т. 1 а.с.284-289).

Також з матеріалів справи вбачається, що 03 травня 2018 року видано акт готовності об`єкта до експлуатації, згідно якого об`єкт будівництва готель III черги будівництва в кварталі обмеженому вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва у Голосіївському районі м.Києва побудовано і готовий до експлуатації (т. 1 а.с.284-288). 06 липня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії ІУ №163181870311, який засвідчує відповідність закінченого будівництва об`єкта: готелю III черги будівництва в кварталі обмеженому вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва державним будівельним нормам, (т. 1 а.с. 289).

Згідно акту прийому-передачі від 09 липня 2018 року № 87 третьою особою (замовник будівництва) передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІ КРОК" (інвестор) прийнято об`єкт готель III черги будівництва в кварталі обмеженому вулицями Ломоносова, Василя Касіяна, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва, поштова адреса: м. Київ, вул. Маршала Конєва, 6. (т. 1 а.с. 289).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 липня 2018 року об`єкт нерухомого майна громадський будинок, Готель за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва, 6 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "УНІ КРОК" код ЄДРПОУ: 40599683. (т. 1 а.с. 290).

Суд наголошує, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Отже, обов`язковому встановленню підлягають обставини щодо вчинення підприємством порушень, які, в свою чергу, створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Так, порушення зафіксовані актом перевірки пов`язані з проведення будівельних робіт на об`єкті будівництва, проте станом на час розгляду даної справи будівництво на об`єкті звершено, об`єкт прийнятий в експлуатацію та на будівлю зареєстровано право власності, тобто повністю змінились фактичні обставини.

З урахуванням наявності доказів, що відповідачем вчинялись дії щодо усунення виявлений порушень під час проведення будівельних робіт, оскільки станом на час розгляду даної справи будівництво на об`єкті звершено, об`єкт прийнятий в експлуатацію та на будівлю зареєстровано право власності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що станом на час вирішення справи відповідачем усунуто порушення, наявність яких слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко