Рішення

від 13.11.2020 по справі 408/2225/20-ц

БІЛОВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/2225/20-ц

Провадження № 2/408/1645/20

РІШЕННЯ

іменем України

13 листопада 2020 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

при секретарі Ришковій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Біловодськ Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Широківська сільска рада Станично-Луганського району Луганської області, Служба у справах дітей Станично-Луганської районної державної адміністрації, про визнання особи, такою що втратила право користування житловим приміщенням,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що він є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 грудня 1992 року за реєстровим номером 151, згідно якого житловий будинок розділений на двох власників з окремим господарюванням із зазначенням 47/100 частки. В належному йому будинку зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які фактично там не проживають з травня 2014 року. Таким чином, позивач є власником зазначеного будинку, але своє право як власника він не може реалізувати в повному обсязі у зв`язку з тим, що відповідачі зареєстровані в його будинку, і хоча відповідачі є його родичами - відповідно невісткою та онуками, але не приймають участі в утриманні будинку, сплаті комунальних платежів і взагалі будинком не цікавляться. Відповідачі на теперішній час проживають в Російській Федерації, наміру прибути в Україну та добровільно знятися з реєстрації не мають, контактів з ними у позивача немає, тому позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, просив суд розглянути справу за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки відомостей не надходило. У встановлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надали.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, звернулися до суду з заявами в яких просили справу розглядати без їх участі, заперечень по суті позовних вимог не мають.

Суд, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених ЦПК України випадках.

Згідно ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 грудня 1992 року, зареєстрованого в реєстрі за №151, позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого вказаний житловий будинок розділений на двох власників з окремим господарюванням із зазначенням 47/100 частки.

Технічний паспорт від 18 травня 1992 року, реєстровий № 1/256 на житловий будинок індивідуального житлового фонду, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений на ім`я позивача ОСОБА_1

Довідкою № 327, виданою Широківською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області 20 липня 2020 року, підтверджується, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є, відповідно, невісткою та онуками позивача, дійсно зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично не мешкають за вказаною адресою з травня 2014 року.

Позивач, звертаючись до суду, посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є членами його сім`ї, та у зв`язку з тривалою відсутністю за адресою реєстрації, втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Безпідставне перебування відповідачів на реєстраційному обліку в будинку, на думку позивача, свідчить про перешкоди у користуванні власністю та є підставою для визнання відповідачів таким, що втратили право користування будинком.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 383 Цивільного кодексу України та ст.150 ЖК України передбачено право власника використовувати житло для власного проживання членів сім`ї, інших осіб, та розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Згідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Нормами статті 405 ЦК України передбачається, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачі є членами сім`ї позивача. Відповідачі не проживають в будинку позивача тривалий час, обов`язків щодо утримання будинку і сплати комунальних послуг не несуть, і подальша реєстрація відповідачів порушує права позивача, як власника будинку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки у зазначеному випадку саме такий спосіб захисту дає можливість реального усунення порушення права власності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-265 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , треті особи: Широківська сільска рада Станично-Луганського району Луганської області, ЄДРПОУ 20183959, адреса місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, с-ще. Широкий, вул. Центральна, 1 та Служба у справах дітей Станично-Луганської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 35259533, адреса місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця-Луганська, вул. Дубравна, 35, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою - АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г. В. Булгакова