Постанова

від 11.11.2020 по справі 640/14623/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14623/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Кузик О.С.,

представника позивача Вітко Ю.О.,

представника відповідача Панченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби якості освіти України, третя особа Спеціалізована школа ІІ-ІІІ ступенів № 159 з поглибленим вивченням англійської мови м.Києва, про визнання протиправними та скасування наказу і посвідчення на перевірку, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби якості освіти України про позапланову перевірку Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №519 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва від 26.11.2019 №01-12/96;

- визнати протиправним та скасувати посвідчення (направлення) №01-37/33 Державної служби якості освіти України;

- визнати протиправними дії Державної служби якості освіти України щодо призначення та проведення заходу державного нагляду (контролю) позапланової виїзної перевірки, здійсненої на підставі наказу від 26.11.2019 №01-12/96 та посвідчення (направлення) №01-37/33 у період з 27 по 29 листопада 2019 року у Спеціалізованій школі ІІ-ІІІ ступенів №519 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обставини щодо проведення Державною службою якості освіти України позапланового заходу державного нагляду (контролю) Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №519 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва стосується прав позивача на працю. Крім того, за твердженням позивача, у спірному наказі не зазначено предмет перевірки, у відповідача відсутні повноваження на зобов`язання надавати вказівки, видавати накази чи розпорядження позивачу, як директору школи, з урахуванням того, що направлення на проведення перевірки містить підставу для її проведення, не передбачену положеннями Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року закрито провадження у справі, при цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що зі змісту позовної заяви вбачається трудовий спір, який не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, крім того, суд вказав, що позивач не наділений правом на звернення до суду з відповідним позовом.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої доводи, обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність трудового спору, якого між ним і відповідачем не існує. Апелянт наголошує, що він оскаржує дії та рішення відповідача, здійснені ним на виконання владно-управлінських функцій, які опосередковано вплинули на його незаконне звільнення.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх трудових прав, отже, має місце трудовий спір, а не публічно-правовий.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволені, в той час, як представник відповідача проти цього заперечував, просив судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що Державною службою якості освіти України прийнято наказ від 26.11.2019 №01-12/96 Про позапланову перевірку спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва , яким, відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , пп. 7 п. 4 Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №168, з метою розгляду звернення ОСОБА_2 , погодження Міністерства освіти і науки України від 18.10.2019 №1/12-5615, визначено здійснити у період з 27 по 29 листопада 2019 року позапланову виїзну перевірку Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва з питань додержання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.

На підставі цього наказу Державною службою якості освіти України видано посвідчення (направлення) №01-37/33, а також складено акт від 29.11.2019 №01-12/96-02-06/1 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти.

В подальшому, на підставі висновків перевірки позивача звільнено з посади директора школи як такого, що не відповідає займаній посаді.

Наведене обумовило звернення позивача до суду з даним позовом

Приймаючи рішення про закриття провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактично зміст позовної заяви свідчить про незгоду позивача зі своїм звільненням, тобто, наявний трудовий спір, який має розглядатись за правилами цивільного судочинства, крім того, суд зауважив, що позовна заява у даній справі подана особою, яка не має права на звернення до суду відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , оскільки ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин займав посаду директора Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №519 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва, тобто фактично у межах спірної перевірки виступав у якості третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши також зміст позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактично позивач-апелянт звертається до суду за захистом свого порушеного права, яке виникло внаслідок незаконного, на його погляд, звільнення.

Так, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що даний спір має розглядатись за правилами цивільного судочинства, оскільки не є публічним спором.

Щодо висновку суду про неналежність позивачеві права на звернення до суду з даним позовом, колегія суддів звертає увагу на таке.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із проведенням Державною службою якості освіти України позапланової виїзної перевірки Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №159 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва з питань додержання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти

Відповідно до статті 9 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V), до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, серед іншого, належить: проведення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог цього Закону в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 21 цього Закону установлено, що суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю). У разі надходження такого звернення суб`єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов`язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Згідно статті 21 Закону України № 877-V право судового оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) надано лише суб`єкту господарювання.

Позивачем у даній справі виступає фізична особа, незважаючи на те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин він займав посаду директора Спеціалізованої школи ІІ-ІІІ ступенів №519 з поглибленим вивченням англійської мови м. Києва, а на момент звернення до суду з позовом є звільненою особою, тобто, не в праві представляти інтереси Школи.

Разом з тим, слід зауважити, що в такому разі, в задоволенні позову мало бути відмовлено у зв`язку з невірно обраним способом захисту порушеного права, проте, аналізуючи кінцевий інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно закрив провадження у справі з огляду на вище викладену аргументацію.

Таким чином, враховуючи всі встановлені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування оскарженої ухвали не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 13.11.2020.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк