Рішення

від 13.11.2020 по справі 903/644/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2020 року Справа № 903/644/20 Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДІ ТРАНС КОМПАНІ»

про стягнення 32220грн. 94коп.

без виклику сторін

встановив: позивач - ТОВ «КПП Центр» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «Боді Транс Компані» 37220грн. 94коп., з яких: 29970грн. 00коп. заборгованості за поставлений товар, 1018грн. 65коп. пені, 238грн. 29коп.- 3% річних та 5994грн. штрафу. Також, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору поставки №549428 від 08.05.2020р. в частині повної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; Відповідачу встановлено строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Також, відповідачу встановлено строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Роз`яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 09.09.2020 надіслана та вручена сторонам, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

21.10.2020р. на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№01-68/65/20), в якій він, у зв`язку зі сплатою відповідачем 5000грн., просить зменшити позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та стягнути з відповідача 24970грн. основної заборгованості, 1018грн. 65коп. пені, 238грн. 29коп.- 3% річних та 5994грн. штрафу, всього 32220,94грн.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ГПК України та прийнята судом.

Крім того, 28.10.2020 представник позивача надіслав суду заяву (вх.№6815) про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу.

Згідно ч.5 ст.252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для подання сторонами доказів.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а відповідач не подав відзиву на позовну заяву та інших письмових заяв чи клопотань, суд дійшов висновку про проведення розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.

08.05.2020 між ТОВ КПП Центр (Постачальник) та ТОВ Баді Транс Компані (Покупець) укладено Договір поставки № 549428.

Договір підписано сторонами та посвідчено їх печатками без зауважень та заперечень.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору, предметом Договору є поставка запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, далі за текстом „Товар» , за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури Постачальника.

Відповідно до п.2.1, 2.2 Договору товар передається Постачальником Покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього. Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару.

Згідно з п. 3.1.1. Договору, Постачальник зобов`язаний передати товар Покупцю відповідно до його замовлення у строк, в кількості та в асортименті, узгодженому Сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору, Постачальник має право отримати оплату товару в розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором. Згідно з п. 3.3.1. Покупець зобов`язаний прийняти товар та своєчасно його оплатити.

Пунтом 5.5. Договору встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем на основі договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

08.05.2020 на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 39970 грн., що підтверджується видатковою накладною № FТМ00098758/20.

Відповідачем було оплачено отриманий товар лише на суму 10000грн.

30.07.2020 позивач з метою досудового врегулювання спору надіслав відповідачу претензію (вих.№393) з вимогою оплатити заборгованість по договору поставки.

Крім того, після подачі позову відповідачем було погашено заборгованість ще на суму 5000грн., що підтверджується платіжним дорученням №137 від 30.09.2020.

Таким чином, заборгованість ТОВ Баді Транс Компані за отриманий по договору товар становить 24970грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На день розгляду спору заборгованість відповідача за отриманий товар згідно договору та видаткової накладної № FТМ00098758/20 від 08.05.2020 становить 24970грн. підтверджена матеріалами справи, не заперечується відповідачем та є підставною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом п. 6.1. Договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасного оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду.

Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець, окрім пені, сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, позивач нарахував відповідачу 1018,65грн. пені та 238,29грн. 3% річних за період з 23.05.2020 по 27.08.2020, а також 5994грн. штрафу.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, встановив, що нараховані 1018,65грн. пені, 238,29грн. 3% річних та 5994грн. штрафу є підставними та підлягають до стягнення з відповідача.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на зазначене, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, представник позивача у заяві (вх.№6815 від 28.10.2020) просить вирішити питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4204грн.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження зазначених витрат представник позивача надіслав суду копії:

- договору № 19/5 від 27.12.2019 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем (клієнтом) та адвокатським бюро "ЛЮРЦ";

- додаткової угоди №29 від 27.08.2020 до договору № 19/5 від 27.12.2019;

- акту від 19.10.2020 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №19/5 від 27.12.2019;

- ордеру на надання правової допомоги від 26.06.2020.

В частині 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З наданого представником позивача акту від 19.10.2020 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги №19/5 від 27.12.2019 вбачається, що останнім надано послуг по правовій допомозі на загальну суму 4203грн.

Згідно відомостей із сайту Укрпошти заяву позивача про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу відповідач отримав 05.11.2020. Станом на 13.11.2020 заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати позивача зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 233, 236- 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОДІ ТРАНС КОМПАНІ» (45606, Волинська обл., Луцький район, село Рованці, вул.Лугова, буд.64, код ЄДРПОУ 42763579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (81500, Львівська обл., Городоцький район, село Черляни, вул.Польова, буд.97, код ЄДРПОУ 38169102) 32220грн. 94коп. (в т.ч. 24970грн. основної заборгованості, 1018грн. 65коп. пені, 238грн. 29коп. - 3% річних та 5994грн. штрафу), а також 2102грн. витрат по сплаті судового збору та 4203грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 13.11.2020

Суддя О. Г. Слободян