Рішення

від 13.11.2020 по справі 903/684/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2020 року Справа № 903/684/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/684/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинський госпрозрахунковий ринок» , м. Нововолинськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лебедь Тетяни Ігорівни, м. Нововолинськ

про стягнення 7 652,38 грн.

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нововолинський госпрозрахунковий ринок» звернувся з позовом до Фізичної особи-підприємця Лебедь Тетяни Ігорівни про стягнення 7 652,38 грн. з них: основний борг - 4861,68 грн., пеня - 585,46 грн., штраф - 2205,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору оренди торгового місця №173 від 01.01.2019.

Ухвалою суду від 18.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь позивача, заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 18.09.2020 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичні адреси сторін

Відповідач вимог ухвали суду від 11.11.2019р. не виконав, своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву суду не подав, направлений на адресу Фізичної особи - підприємця Лебедь Тетяни Ігорівни, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у договорі оренди торгівельного місця №173 від 01.01.2019 (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, мікрорайон Шахтарський, будинок 22, квартира 25) примірник ухвали суду від 18.09.2020 повернутий до суду органом поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Враховуючи, що норми ст.74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд, розглянувши матеріали справи, -

встановив:

01.01.2019 року між позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинський госпрозрахунковий ринок» та відповідачем Фізичною особою-підприємцем Лебедь Тетяною Ігорівною укладений договір оренди торговельного місця №173.

Згідно п.п. 2.1, договору визначено, що ТзОВ «Нововолинський госпрозрахунковий ринок» (орендодавець) зобов`язався передати Фізичній особі-підприємцю Лебедь Тетяні Ігорівні (орендар) в тимчасове платне користування торговельне місце №974, загальною площею 5,64 кв.м., що розташована на території за адресою м. Нововолинськ, вул. Героїв АТО, 1а, для провадження торговельної діяльності.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що вступ орендаря у користування торговельним місцем настає одночасно з підписання сторонами даного договору. Підписання даного договору свідчить про те. що орендар отримав в користування торговельне місце.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору передбачено, що розмір орендної плати за торговельне місце складає 282,00 грн. на місяць. Орендна плата сплачується щомісячно на поточний рахунок орендодавця або в касу, не пізніше 15-го числа поточного місяця (розрахунковий місяць).

Згідно з п.п. 7.2 договору за порушення строків платежів, передбачених розділом 4 даного договору, орендар сплачує неустойку у вигляді розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Пеня нараховується починаючи із наступного календарного дня за датою виникнення прострочення зобов`язання орендарем.

Відповідно до п.п 7.2 договору визначено у випадку несплати орендарем орендної плати та пені до закінчення розрахункового місяця з 1 числа наступного місяця слідує, за розрахунковим орендарю нараховується штраф у розмірі 20 % від суми боргу. З першого числа другого місяця слідує за розрахунковим орендарю нараховується штраф у розмірі 50% від суми боргу.

01 січня 2020 між ТзОВ «Нововолинський госпрозрахунковий ринок» та Фізичною особою - підприємцем Лебедь Тетяною Ігорівною укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди приміщення №173, згідно якої сторони виклали пункт 4.1 договору в наступній редакції розмір орендної плати за торговельне місце з 01.01.2020 по 31.12.2020 складає 310,20 грн. на місяць .

Докази про припинення дії чи зміну умов договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідачу в період з 01.01.2019 по 11.09.2020 нараховано 5989,68грн. орендної плати, з яких Орендарем було сплачено 2143,20 грн. Сума заборгованості Орендаря перед Орендодавцем за оренду приміщення становить 4 861,68 грн.

Відповідні обставини сторонами не заперечуються.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 193, ч.1 ст. 283, ч.ч.1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 3 ст. 18, частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язань, взятих на себе за договором оренди торговельного місця №173 від 01.01.2019, не перерахував плати за оренду приміщення, позовна вимога про стягнення з нього 4861,68 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача 2205,24 грн. - штрафу нарахованого за період з 01.06.2019 по 30.09.2020, пені в сумі 585,46 грн. за період з 01.05.2019 по 30.09.2020 р. суд зазначає наступне.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. ст. 546-551 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України ) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України , ч. 6 ст. 231 ГК України , ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України ).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України , в силу якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України . При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України , тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України , оскільки згідно з ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17 та від 02.04.2019 у справі №917/194/18.

Поряд із цим, правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим, пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Згідно з п.п. 7.2 договору за порушення строків платежів, передбачених розділом 4 даного договору, орендар сплачує неустойку у вигляді розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення. Пеня нараховується починаючи із наступного календарного дня за датою виникнення прострочення зобов`язання орендарем.

Відповідно до п.п 7.2 договору визначено у випадку несплати орендарем орендної плати та пені до закінчення розрахункового місяця з 1 числа наступного місяця слідує, за розрахунковим орендарю нараховується штраф у розмірі 20 % від суми боргу. З першого числа другого місяця слідує за розрахунковим орендарю нараховується штраф у розмірі 50% від суми боргу.

Отже, відповідно до правових норм ГК України за прострочення строку виконання зобов`язання пеня стягується лише за 6 місяців прострочення, а тому період прострочення починається з 01.05.2019 по 30.11.2019 та підлягає стягненню пеня в сумі 177,19 грн., в частині стягнення пені в розмірі 408,27 грн. за період з 01.12.2019 по 30.09.2020 слід відмовити, як безпідставно заявленій.

На підставі наведених вище положень договору, зважаючи на допущені відповідачем порушення терміну орендної оплати, позивачем, з врахуванням встановленого умовами договору терміну розрахунків, за період з 01.06.2019 по 30.09.2020, нараховано штраф в розмірі 2205,24 грн., який є підставний та підлягає до задоволення.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, то витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2102 грн., слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1 . Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Лебедь Тетяни Ігорівни ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нововолинський госпрозрахунковий ринок» , (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Героїв АТО, 1а код ЄДРПОУ 01557302) 7 244,11 грн. заборгованості з них: 4861,68 грн. - боргу по орендній платі, 177,19 грн. - пені, 2205,24 штрафу та 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

13.11.2020

Суддя В. М. Дем`як