Рішення

від 03.11.2020 по справі 904/2862/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2862/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Дорошевської М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські магнітні системи (с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область)

до приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля (м. Павлоград, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором поставки

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські магнітні системи звернулось з позовом до приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення 15965,71грн - основного боргу, 589,62грн - пені, 124,66грн - 3% річних, 207,80грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №8558-ПУ-УМТС-Т від 31.10.2019 в частині повної та своєчасної оплати товару.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2000грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Зобов`язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2020 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

30.07.2020 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на сплату основного боргу в розмірі 14880грн та порушення позивачем строку поставки товару. В позові здійснено невірний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань. Несвоєчасна сплата зумовлена призупиненням роботи ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля .

Також, відповідач звернувся з клопотанням про зменшення неустойки у зв`язку зі складним економічним становищем товариства.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідачем було сплачено 14880грн основного боргу після відкриття провадження у справі. Товар поставлено вчасно згідно з п.6.1 договору, а тому нарахування штрафних санкцій є правомірним. Підстави для зменшення неустойки відсутні.

Сторони не забезпечили явку представників в судові засідання.

Позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 03.11.2020 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські магнітні системи (постачальник) та приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля (покупець) був укладений договір №8558-ПУ-УМТС-Т.

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору, постачальник зобов`язується поставити в строки, що визначені цим договором, обладнання (надалі - товар), що відповідає технічним характеристикам, зазначеними у технічному завданні та згідно із специфікацією, що є невід`ємними частинами цього договору, а покупець - прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору, поставка здійснюється на умовах, що вказані в специфікації. Умови поставки розуміються згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів Інкотермс 2010 . Термін поставки вказаний в специфікації.

Відвантаження товару покупцю зі складу постачальника здійснюється після зарахування на розрахунковий рахунок постачальника 90% суми зазначеної в специфікації до договору, отримання від покупця оригіналів договору, специфікації та довіреності на отримання ТМЦ (п. 3.3 договору).

Також, сторонами підписана 31.10.2019 специфікація до договору поставки.

Суд вважає з необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 1085,71грн - основного боргу, 589,62грн - пені, 124,66грн - 3% річних, 207,80грн - інфляційних втрат та закрити провадження у справі в частині стягнення 14880грн - основного боргу з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалось вище, між сторонами було укладено договір поставки №8558-ПУ-УМТС-Т від 31.10.2019.

Порядок оплати товару зазначено у розділі 5 договору.

Попередня оплата 50% від вартості продукції після підписання сторонами специфікації і надання постачальником належним чином оформленого рахунку (п. 5.2 договору).

Попередня оплата 40% від вартості продукції з моменту повідомлення постачальником по електронній пошті про готовність продукції до відвантаження (п. 5.3 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору, оплата 10% від вартості продукції протягом 5 робочих днів з 10 (десятого) календарного дня з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 6 договору.

31.10.2019 позивачем був сформований та направлений відповідачу рахунок на оплату №195 на суму 148800грн.

Згідно зі специфікацією від 31.10.2019 відповідачем було сплачено 133920грн відповідно до платіжних доручень № 212982 від 08.11.2019, № 212983 від 08.11.2019, № 1006131 від 09.01.2020.

Зазначена сума становить 90% від суми, що була узгоджена сторонами у специфікації.

На виконання умов договору, позивачем здійснено поставку товару (підвісний залізовідділювач ПМП-М 57/69 у кількості 2шт), що підтверджується видатковою накладною № 5 від 20.01.2020.

Також, позивачем були складені податкові накладні № 4 від 08.11.2019 на суму 74400грн, з яких ПДВ - 12400грн, № 1 від 09.01.2020 на 59520грн, ПДВ - 9920грн, № 13 від 20.01.2020 на 14880грн, ПДВ - 2480грн.

Таким чином, після отримання товару, відповідно до умов договору у відповідача виникло зобов`язання по оплаті 10% відсотків, відповідно до умов, викладених у п. 5.4 договору.

Однак, відповідачем не були належним чином виконані зобов`язання і основний борг складав 14880грн.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару вказується в специфікаціях за даним договором.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що у випадку, якщо вартість долара США до гривні по курсу НБУ збільшиться більше ніж на 2,0% з дати підписання сторонами специфікації або надання рахунку на здійснення платежу згідно п. 5.2, 5.3 та п.5.4, то автоматично на той же відсоток змінюється вартість товару, яку повинен сплатити покупець. У випадку оплати товару частинами, відповідні платежі зараховуються до виконання зобов`язань щодо оплати цього товару з урахуванням цього правила.

Відповідно до вказаного пункту договору, за розрахунком позивача, основний борг складав 15965,71грн.

Відповідачем сплачено позивачу 14880грн основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №1593220 від 12.06.2020, №1593221 від 12.06.2020.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 14880грн підлягає закриттю за відсутності предмету спору.

З урахуванням часткової сплати заборгованості, належна до сплати відповідачем сума основного боргу складає 1085,71грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2 договору, за несвоєчасну оплату товару (п. 5.3), покупець сплачує постачальнику за вимогою останнього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен робочий день прострочення від вартості простроченого платежу.

Сума пені за період прострочення, відповідно до розрахунку позивача за період з 07.02.2020 по 12.05.2020 складає 589,62грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, інфляційні втрати за лютий - квітень 2020 року складають 207,80грн, 3% річних з 07.02.2020 по 12.05.2020 - 124,66грн.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 1085,71грн - основного боргу, 589,62грн - пені, 124,66грн - 3% річних, 207,80грн - інфляційних втрат та закриває провадження у справі щодо стягнення 14880грн - основного боргу.

Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача.

В ході вирішення спору ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля не виконані вимоги ч. 1 ст. 74 ГПК України та не доведено неналежне виконання позивачем зобов`язань з поставки товару.

Також, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення неустойки.

Лише перебування у складному економічному становищі не є достатньою підставою для зменшення неустойки. До того ж спірна сума є незначною.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає про таке.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04), заявник має право на відшкодування витрат у розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений (справа Немайстер проти Австрії), у рішенні Лавентс проти Латвії також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору №904/4 від 12.05.2020 про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 19.05.2020 на загальну суму 2000грн, рахунок №21 від 19.05.2020.

Відповідачем не надано заперечень щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд покладає на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2102грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські магнітні системи до приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про стягнення заборгованості у сумі 16887,97грн задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля (51400 Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські магнітні системи (08171, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Круглицька, буд.1В, кв. 4, ідентифікаційний код 39514727) 1085,71грн - основного боргу, 589,62грн - пені, 124,66грн - 3% річних, 207,80грн - інфляційних втрат, 2102грн - витрат по сплаті судового збору, 2000грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Закрити провадження у справі в частині стягнення з приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Українські магнітні системи 14880грн - основного боргу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.11.2020.

Суддя В.О. Татарчук