Рішення

від 12.11.2020 по справі 906/777/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. м. Житомир Справа № 906/777/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Веркалець У.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР"

про стягнення 25 370,00 грн

Господарським судом Житомирської області за правилами спрощеного позовного провадження розглядається справа за позовом ТОВ "НАВІТАС" (м. Ірпінь, Київської області) до відповідача ТОВ "Прогрес ВР" (м. Бердичів, Житомирської області) про стягнення 25 370, 00 грн., з яких: 22800,00грн. боргу за отримане обладнання по договору №20/11/2019 від 20.11.2019; 2157,28 грн. пені; 412,38 грн. інфляційних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2102,00грн. судового збору та 7000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 03.11.20 суд відклав розгляд справи по суті до 12.11.20.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про день розгляду справи були повідомлені шляхом направлення ухвали на електронну пошту сторін та телефонограмою.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

11.11.20 до суду надійшла заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС" повідомило про сплату основного боргу відповідачем в розмірі 22800,00грн. на підтвердження чого надано платіжні доручення №1263 від 10.09.20 на суму 1000,00грн., №1338 від 30.09.20 на суму 500,00грн., №1419 від 07.10.20 на суму 21300,00грн., та виписку з особового рахунку. У зв`язку з цим, товариство просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні, судовий збір та понесені витрати на послуги адвоката. Просить розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою від 12.11.20 суд закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 22800,00грн. за відсутністю предмету спору у цій частині.

Подальший розгляд справи проводиться щодо розгляду вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2157,28 грн. пені; 412,38 грн. інфляційних, 2102,00грн. судового збору та 7000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.165 ГПК України є правом відповідача, а не його обов`язком, господарський суд вважає, що неявка сторін, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

20 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №20/11/2019, за умовами якого постачальник зобов`язався передати обладнання та комплектуючі у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти товар та повністю оплатити його ціну.

За п.1.2,4.1,4.2 договору, кількість,асортимент,одиниця виміру та ціна одиниці виміру, строки та умов поставки товару , ціна кожної окремої поставки товару, порядок оплати визначаються сторонами у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно умов Специфікації №1 від 20.11.2019 ТОВ НАВІТАС зобов`язалось передати у власність ТОВ ПРОГРЕС ВР Димосос Д5-4,0 кВт Пр.90 вартістю 22800,00 грн., у строк 5 днів з моменту оплати, яка мала відбутися протягом 10 робочих днів з моменту підписання цієї Специфікації (а.с.22).

На виконання умов договору ТОВ НАВІТАС передав Покупцю обладнання - димосос Д5-4,0 кВт Пр.90 на суму 22 800, 00 грн. , що підтверджується видатковою накладною №0212/01 від 02.12.19 та довіреністю на отримання товару №133 від 02.12.19 (а.с.23,24).

За умовами Специфікації №1 від 20.11.20 відповідач зобов`язаний був розрахуватися за товар у строк до 04.12.2019.

Проте, на момент подання цієї позовної заяви, ТОВ ПРОГРЕС ВР взяті на себе зобов`язання не виконало, в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед ТОВ "НАВІТАС у розмірі 22 800,00 грн., які були сплачені відповідачем після подачі позову до суду (01.07.20).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов`язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач на підставі п.6.2 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача, за період з 02.01.20 по 22.06.20, становить 2157,28 грн. (а.с.3).

За умовами Специфікації №1 від 20.11.20 відповідач зобов`язаний був розрахуватися за товар у строк до 04.12.2019, однак розрахувався лише після подачі позову до суду (01.07.20).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.6.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочки.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 412,38грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовольняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач у судове засідання не з`явився, докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

У відповідності до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань, на підставі договору про надання правової допомоги №22/06-20 від 22.06.20 в розмірі 7000,00грн.(а.с.28).

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи Договір про надання правничої допомоги №22/06-20 від 22.06.20, який укладений між Адвокатом Грушовець Аліною Сергіївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навітас"; Додаток №1 до договору №22/06-20; Акт про надання послуг від 24.06.20 на суму 7000,00грн., який підписаний Адвокатом Грушовець А.С. та ТОВ "Навітас"; платіжне доручення №4 від 25.06.20 на суму 7000,00грн., за якою позивачем сплачено кошти Адвокату ; ордер на надання правової допомоги серії АІ №1001463 від 22.06.20; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5301/10 від 12.03.15, яке видане Грушовець А.С.

Згідно статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі №821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору.

Згідно п.4.1 договору №22/06-20 від 22.06.20, юридичну допомогу замовник оплачує у розмірі, яка узгоджується сторонами та визначається в Додатку до даного договору.

В Додатку №1 до Договору, сторони визначили коло послуг адвока та їх вартість в розмірі 7000,00грн.

Акт про надання послуг містить детальний опис та розрахунок наданих послуг адвокатом, в якому вказано фіксований розмір посліг - 7000,00грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи те, що позов задоволено повністю; представником позивача надано усі необхідні докази витрат позивача на професійну правничу допомогу; розмір понесених витрат співрозмірний з розміром заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне задоволити заяву позивача та покласти понесені ним витрати на послуги адвоката в розмірі 7000,00грн. на відповідача.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги через їх неспівмірність.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС" - 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес ВР" (13308, Житомирська обл., м. Бердичів, вул.Космічна, буд. 76, кв. 2; код 42426382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС" (08205, Київська область м. Ірпінь, вул. Єрощенка, 12а, оф. 40; код 37833334) - 2157,28 грн. пені, 412,38 грн. інфляційних, 2102,00грн. судового збору, 7000,00грн. витрат на послуги адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.11.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1- в справу

2,3 - сторонам (рек. з повідом.)