Рішення

від 02.11.2020 по справі 913/288/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/137/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2020 Справа № 913/288/20

м. Запоріжжя

За позовом: Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, 7)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбаспромсировина» (69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 3)

про стягнення 20323,67 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.05.2020 відкрито провадження у справі № 913/288/20 за позовом Лисичанської міської ради Луганської області про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбаспромсировина» суми 20323,67 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.08.2020 справу № 913/288/20 на підставі ст. 31 ГПК України передано до Господарського суду Запорізької області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 31.08.2020 здійснено розподіл судової справи № 913/288/20 між суддями Господарського суду Запорізької області та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 04.09.2020 справа № 913/288/20 прийнята до провадження, присвоєний номер провадження 9/137/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 01.10.2020. В судовому засіданні 01.10.2020 оголошено перерву до 22.10.2020. Ухвалою суду від 22.10.2020 на підставі ст. 52 ГПК України замінено позивача у справі - Лисичанську міську раду Луганської області, на її правонаступника - Військово-цивільну адміністрацію міста Лисичанськ Луганської області, в судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2020.

02.11.2020 справу розглянуто, прийнято рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди землі від 09.06.2009, укладеного між Лисичанської міською радою (Орендодавець) та відповідачем - ТОВ ВФК Донбаспромсировина (Орендар), який сплив 30.06.2019, відповідач безоплатно використовує земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,3542 га, яка знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Незалежності, 140. До теперішнього часу відповідачем не оформлено право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовано належне йому нерухоме майно, та не вчинено будь-яких дій щодо її повернення. У зв`язку з не оформленням належним чином прав власності чи користування землею, відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Єдиною можливою для нього формою здійснення плати за землю є орендна плата. З часу припинення права користування земельною ділянкою за договором, відповідач без законних підстав зберіг у себе майно - не сплачені кошти за оренду землі, розмір яких становить 20323,67 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму 20323,67 грн. безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі. Позов обґрунтовано ст.ст. 324, 377, 1212 ЦК України, ст.ст. 78, 83, 90, 125, 206 Земельного кодексу України.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов не надав. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 3, та повернуто підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною 1 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

27.10.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача, скріплене електронним цифровим підписом, про проведення судового засідання 02.11.2020 без участі його представників, на підставі наявних у суду матеріалів. Таке ж клопотання позивача надійшло до суду засобами поштового зв`язку 30.10.2020.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2009 року між Лисичанською міською радою (Орендодавець) з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-фінансова компанія Донбаспромсировина (Орендар, відповідач у справі) з другого боку, було укладено договір оренди землі на підставі рішення Лисичанської міської ради № 1037 від 27.05.2009.

Відповідно умов цього договору Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,3542 га, для експлуатації полотнопошивного цеху № 2 та будівлі КТЦ-80, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 140 (п.1 договору). На земельній ділянці розташовані споруда цеху та будівлі КТЦ-80, що належать орендарю на підставі приватної власності (п.3 договору).

Відповідно до п. 40 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Вказаний договір оренди зареєстрований у Державному реєстру земель Лисичанським міським реєстраційним офісом Луганської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис № 040940600087 від 01.07.2009.

За Актом приймання-передачі об`єкта оренди - земельної ділянки від 01.07.2009 до договору оренди № 040940600087 від 01.07.2009 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в користування земельну ділянку площею 0,3542 га, розташовану за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Орджонікідзе, 140.

Згідно з пунктом 8 договір укладається на 10 (десять) років, починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 34 договору дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

В пункті 20 договору встановлено, що після припинення дії договору оренди земельної ділянки орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, з урахуванням архітектурно-планувального завдання.

У травні 2020 Лисичанська міська рада звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі в розмірі 20323,67 грн., нарахованої згідно з наданим розрахунком за період з 01.07.2019 по 01.03.2020.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.

На виконання Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» Указом Президента України від 27.07.2020 № 293/2020 в місті Лисичанськ Луганської області утворена військово-цивільна адміністрація. Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, військово-цивільна адміністрація міста Лисичанськ Луганської області зареєстрована як юридична особа 03.08.2020, номер запису 13811020000002377.

У зв`язку із цим, позивача у справі - Лисичанську міську раду Луганської області, було замінено на її правонаступника - Військово-цивільну адміністрацію міста Лисичанськ Луганської області (ухвала суду від 22.10.2020).

Відповідно до змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Приписами ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно з до ч.ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст. 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.125 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Як слідує із вищезазначених матеріалів справи, відповідач у порушення вищенаведених норм законодавства після закінчення строку дії договору оренди землі земельну ділянку не повернув, договір оренди землі в порядку, передбаченому чинним законодавством не поновлено, право власності на земельну ділянку не оформлювалось. Отже відповідач, володіючи нерухомим майном, розташованим на земельній ділянці, яка знаходиться у місті Лисичанськ по вул. Незалежності (Орджонікідзе), буд. 140, користується нею без правовстановлюючих документів.

Главою 83 ЦК України врегульовано правовідносини, пов`язані із набуттям, збереження майна без достатньої правової підстави.

За змістом глави 83 ЦК України для кондиційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Частиною 1 ст. 1212 глави 83 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Перелік ситуацій, що міститься в частині 3 ст. 1212 ЦК України, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення.

Матеріалами справи підтверджується факт використання відповідачем земельної ділянки без достатньої правової підстави після закінчення строку дії договору оренди землі, який припинив свою дію 01.07.2019.

Отже відповідач зобов`язаний повернути майно, яке безпідставно зберігав у себе - кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц. Так, Верховий Суд зазначив, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно надувалося, згодом відпала . Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

В пункті 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Таким чином, ухилення від реалізації з боку особи, оформлення прав власності або прав користування, та у зв`язку із цим фактичне використання такою особою (орендарем) земельної ділянки, на якій розташоване належне останньому нерухоме майно, без відповідної правової підстави, позбавляє іншу сторону (орендодавця) права на її правомірні очікування, на які він розраховував внаслідок реалізації укладення договору оренди землі, та тягне наслідки у вигляді недоотримання плати за користування земельної ділянкою комунальної власності.

Розмір заявлених позивачем вимог дорівнює розміру орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності, розрахований за формулою:

О = НГО х В, де:

О - розмір орендної плати;

НГО - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка розраховується органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (копія витягу - а.с.27);

В = 3 % - відсоток від нормативної грошової оцінки, який встановлюється органом місцевого самоврядування в залежності від цільового використання земельної ділянки, затверджений рішенням Лисичанської міської ради №33/445 від 10.07.2017 (а.с.24-26).

У відповідності до витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 3542 кв.м. становить 1 014 088,68 грн.

На підставі викладеного, позивачем розраховано суму безпідставно збережених відповідачем коштів не сплачених за оренду земельної ділянки за період з 01.07.2019 по 01.03.2020 (згідно з розрахунком - а.с. 28), яка становить 20323,67 грн.

Відповідач не надав доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбаспромсировина» , код ЄДРПОУ 24846925 (69035, м.Запоріжжя, вул.Південноукраїнська, буд. 3) на користь Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області, код ЄДРПОУ 43745697 (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, 7) безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірі 20323 (двадцять тисяч триста двадцять три) грн. 67 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-фінансова компанія «Донбаспромсировина» , код ЄДРПОУ 24846925 (69035, м.Запоріжжя, вул.Південноукраїнська, буд. 3) на користь Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області, код ЄДРПОУ 43745697 (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, 7) суму 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 13.11.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва