Рішення

від 03.11.2020 по справі 908/426/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/23/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020 Справа № 908/426/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. при секретарі судового засідання - Шульгіній А.А. розглянувши матеріали справи № 908/426/20

за позовною заявою: заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ( 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача : Українського державного фонду підтримки фермерських господарств ( 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1 ) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, 69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 37В

до відповідача: фермерського господарства Ліана-Пологи , 70650, Запорізька обл., Пологівський р-н, с. Кінські-Роздори, вул. Леніна, буд. 50

про стягнення 220 495,46 грн.

У засіданні приймали участь:

прокурор: Гапонова В.М., посвідчення від 09.01.18 № 049035

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

19.02.20 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 17.02.20 № 34-1035вих-20 заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з фермерського господарства Ліана-Пологи (далі ФГ Ліана-Пологи ) 220 495,46 грн. заборгованості за договором від 24.10.14 № 6 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.19 наведену вище позовну заяву визначено до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 24.02.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/426/20. Судом ухвалено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.03.20.

18.03.20 та 24.03.20 позивачем подано до суду аналогічні заяви за своїм змістом стосовно наявного листування між сторонами у даній справі по суті спору.

23.03.20 позивачем подано клопотання за вих. від 18.03.20 № 53-03/118 про розгляд справи без участі представника останнього.

24.03.20 прокуратурою подано заяву за вих. від 23.03.20 № 34-1872вих-20 стосовно наявного листування між сторонами у даній справі по суті спору.

Ухвалою від 24.03.20 судом зупинено розгляд справи № 908/426/20 за позовною заявою заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави в особі органу, який уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з фермерського господарства «Ліана-Пологи» 220 495,46 грн. заборгованості за договором від 24.10.14 № 6 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18. Зобов`язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі 908/426/20.

У липні 2020 р. на адресу суду від прокуратури Запорізької області надійшло клопотання від 22.07.20 № 05/2-1902-20 про поновлення провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, згідно з інформацією з офіційного веб-порталу «Судова влада України» 26.05.20 справу № 912/2385/18 розглянуто.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, Великою Палатою Верховного Суду 26.05.20 винесено постанову у справі № 912/2385/18.

Ухвалою від 07.08.20 судом поновлено провадження у справі № 908/426/19, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 08.09.20.

04.09.20 до суду надійшло клопотання ФГ Ліана-Пологи за вих. від 03.09.20 про відкладення розгляду справи, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з відрядженням уповноваженої особи відповідача за межі області та наданням до суду відповідних доказів по даній справі.

Ухвалою від 08.09.20 судом відкладено підготовче засідання у справі на 29.09.20.

Ухвалою від 29.09.20 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.10.20.

Ухвалою від 05.10.20 судом оголошено перерву під час розгляду справи № 908/426/20 по суті спору на 03.11.20 .

У засіданні 03.11.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Прокурору повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою комплексу Акорд .

Прокурор в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 17.02.20 № 36-1035вих-20. Просив суд стягнути з ФГ «Ліана-Пологи» 220 495,46 грн. заборгованості за договором від 24.10.14 № 6 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме 200 000,00 грн. основного боргу, 5 300,00 грн. інфляційних втрат, 11 653,00 грн. пені та 3 542,46 грн. 3 % річних.

Позивач в судові засідання жодного разу не з`явився, наявними матеріалами, а саме рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення вбачається, що судом було повідомлено позивача про дату, час та місце судових засідань (наприклад: рекомендовані повідомлення від 24.02.20 № 003091/3, яким отримано представником позивача 27.02.20 ухвалу суду від 24.02.20 про відкриття провадження у справі, від 10.08.20 № 012602, яким отримано представником позивача 13.08.20 ухвалу суду від 07.08.20 про поновлення провадження у справі та від 10.09.20 № 014962, яким отримано представником позивача 15.09.20 ухвалу суду від 08.09.20 про відкладення підготовчого засідання у справі).

18.03.20 та 23.03.20 позивачем подано клопотання за вих. від 17.03.20 № 57 та від 18.03.20 № 53-03/118 про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача. Крім того у вказаних клопотаннях представниками позивача вказано, що позовні вимоги підтримуються позивачем в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав . Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

З наявних матеріалів, а саме рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вбачається, що судом було повідомлено відповідача про дату, час та місце судових засідань (наприклад: рекомендовані повідомлення від 24.02.20 № 003091/4, яким отримано представником відповідача 26.02.20 ухвалу суду від 24.02.20 про відкриття провадження у справі, від 10.08.20 № 012602, яким отримано представником відповідача 12.08.20 ухвалу суду від 07.08.20 про поновлення провадження у справі та від 10.09.20 № 014962, яким отримано представником відповідача 15.09.20 ухвалу суду від 08.09.20 про відкладення підготовчого засідання у справі).

Крім того, 04.09.20 на адресу суду від ФГ Ліана-Пологи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через відрядження представника відповідача та голови господарства за межами Запорізької області, що свідчить про те що, відповідач був обізнаний про дату, час та місце судового засідання у справі № 908/426/20.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження , місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку , якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Позивач та відповідач отримували процесуальні документи, які направлялись судом на їх адресу про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо повідомлення позивача та відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/426/20.

Всі процесуальні документи, які вказані вище у даному рішенні та направлялись позивачу та відповідачу до суду не повертались.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що позивача та відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/426/20, враховуючи неявку в судове засідання позивача та відповідача (їх представників), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.14 між Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Запорізьке відділення) та фермерським господарством Ліана-Пологи (фермерське господарство) укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 6 (далі договір), за умовами якого (п. 1.) Запорізьке відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств зобов`язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі ФГ Ліана-Пологи в сумі 250 000,00 грн., а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даними договором строк.

Згідно із п. 2. договору, на підставі Довідки щодо отримання права на надання фінансової підтримки фермерським господарствам, передбаченої у державному бюджеті , виданої конкурсною комісією Укрдержфонду підтримки фермерських господарств для укладання договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 47 від 02.10.14, наказу Укрдержфонду підтримки фермерських господарств № 62 від 02.10.14 Про затвердження Реєстру фермерських господарств, які отримали право на фінансову підтримку, передбачену у державному бюджеті у 2014 році , Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам , затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 282 від 21.03.11 та № 603 від 21.08.13), Порядку та умов проведення конкурсу для надання фінансової підтримки фермерським господарствам , затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 02.09.11 № 441, фінансова підтримка (допомога) на повторній основі надається для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів.

У відповідності до п. 3.1.2. договору, Запорізьке відділення має право, зокрема, вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

Пунктом 3.2.1. договору визначено, що Запорізьке відділення зобов`язане, зокрема, надати по ходу надходжень коштів з державного бюджету, у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Відповідно до п. 3.4.2. договору (з урахуванням додаткової угоди від 29.12.17 № 1 ), фермерське господарство зобов`язане, зокрема, повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню згідно з встановленим графіком:

- до 01.12.18 в сумі 125 000,00 грн.;

- до 01.10.19 в сумі 125 000,00 грн.

Фінансова підтримка (допомога) надається ФГ Ліана-Пологи терміном до 01.10.19 (п. 4.1. договору).

Згідно із п. 4.2. договору, фінансова підтримка (допомога) повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2).

У відповідності до п. 5.1. договору, відповідно до чинного законодавства України, у випадку прострочення терміну виконання зобов`язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) Запорізьке відділення має право вимагати від фермерського господарства сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Пунктом 7.1. договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін.

Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором (п. 7.2. договору).

Відповідно до платіжного доручення від 28.10.14 № 6 Запорізьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств шляхом переказу у безготівковому порядку перерахувало ФГ Ліана-Пологи кошти у розмірі 250 000,00 грн.

29.01.19 Запорізьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надіслало ФГ Ліана-Пологи претензію за вих. від 17.01.19 № 26, в якій було запропоновано останньому погасити заборгованість станом на 17.01.19 в розмірі 132 277,10 грн., а саме: 126 000,00 грн. - проіндексована сума основного боргу, 5 794,22 грн. - пені та 782,88 грн. - 3 % річних.

Відповідно до виписки по рахунках 07-03-2019 від 11.03.19 ФГ Ліана-Пологи перераховано на рахунок Запорізького відділення Укрдержфонду 50 000,00 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши додані до справи докази, пояснення прокурора, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання зобов`язання за умовами договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 24.10.14 № 6 Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств було перераховано ФГ Ліана-Пологи грошові кошти в розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 28.10.14 № 6 (копію долучено до матеріалів справи).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, згідно із п. 3.4.2. (з урахуванням додаткової угоди від 29.12.17 № 1 ) та п. 4.1. договору, фермерське господарство зобов`язане, зокрема, повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню згідно з встановленим графіком:

- до 01.12.18 в сумі 125 000,00 грн.;

- до 01.10.19 в сумі 125 000,00 грн.

Фінансова підтримка (допомога) була надана ФГ Ліана-Пологи терміном до 01.10.19. Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять і сторонами суду не надано.

Як свідчать наявні у справі матеріали, відповідач свої зобов`язання за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 24.10.14 № 6 виконав частково сплативши лише 50 000,00 грн. та не в строк, передбачений в п. 3.4.2. та п. 4.1. вказаного договору.

ФГ Ліана-Пологи не було повернуто Запорізькому відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств кошти фінансової підтримки (допомоги) в строк до 01.12.18 в розмірі 75 000,00 грн. та до 01.10.19 в розмірі 125 000,00 грн., тобто в загальній сумі 200 000,00 грн.

Вказане не заперечувалось жодною із сторін (докази зворотнього в матеріала справи відсутні) та прокурором під час розгляду цієї справи.

Отже, відповідач порушив своє зобов`язання та не повернув позивачу грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. у зазначений термін.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідачем у цій справі не надано жодного доказу на підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього (відповідача) заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення з ФГ Ліана-Пологи 200 000,00 грн. основної заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 24.10.14 № 6 є обґрунтованою, заснованою на законі, договорі та є такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем (прокурором) заявлено до стягнення з відповідача 11 653,00 грн. пені, 5 300,00 грн. інфляційних втрат та 3 542,46 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

У відповідності з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача (прокурора) та до прохальної частини його позовної заяви по цій справі, до стягнення заявлено 11 653,00 грн. пені за період прострочення з 02.10.19 по 23.01.20 включно.

Факт прострочення повернення відповідачем суми пені матеріалами справи доведений.

Судом перевірено правильність розрахунку позивача (прокурора) (проведеним за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» ) та встановлено, що вказаний розрахунок є вірним.

Отже, вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем (прокурором) за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 3 542,46 грн. за період з 02.12.18 по 23.01.20 та індекс інфляції в сумі 5 300,00 грн. за період з грудня 2018 р. по грудень 2019 р. включно (розрахунки містяться в позовній заяві).

Перевіривши (за допомогою ІПС «Законодавство» ) заявлену позивачем (прокурором) до стягнення суму 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позивачем (прокурором) допущено помилку при нарахуванні 3 % річних в період заборгованості від 02.10.19 по 23.01.20 на суму боргу 125 000,00 грн. та повинна становити не 1 171,23 грн., а 1 170,59 грн. В іншій частині нарахування 3 % річних позивачем (прокурором) здійснено вірно. Таким чином, судом частково задовольняється сума 3 % річних в розмірі 3 541,82 грн. В іншій частині стягнення 3 % річних судом відмовлено, як необґрунтована сума нарахування.

Також, перевіривши (за допомогою ІПС «Законодавство» ) заявлену позивачем (прокурором) до стягнення суму інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позивачем (прокурором) здійснений розрахунок інфляційних втрат (нарахувань) є вірними. А тому, як наслідок, судом задовольняється сума інфляційних втрат у розмірі 5 300,00 грн. у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 53, 73-80, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «Ліана-Пологи» (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські-Роздори, вул. Леніна, буд. 50, код ЄДРПОУ 34217031) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 20029342) в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 37-В, код ЄДРПОУ 25490940, р/р IBAN 628201720355199002000016544, Держказначейська служба України, м. Київ, код МФО 820172, призначення платежу: часткове повернення зворотної фінансової допомоги згідно договору № 6 від 24.10.14) - 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 11 653 (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят три) грн. 00 коп. пені, 5 300 (п`ять тисяч триста) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 3 541 (три тисячі п`ятсот сорок одну) грн. 82 коп. 3 % річних. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства «Ліана-Пологи» (70650, Запорізька область, Пологівський район, с. Кінські-Роздори, вул. Леніна, буд. 50, код ЄДРПОУ 34217031) на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29А, код ЄДРПОУ 02909973, р/р № UA438201720343180001000000271 відкритий в Державній казначейській службі, м. Київ, код МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійснення представництва інтересів держави в розмірі 3 307 (три тисячі триста сім) грн. 10 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.11.2020

Суддя В.Л. Корсун