Рішення

від 11.11.2020 по справі 910/13563/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2020Справа № 910/13563/20 За позовом Концерну Військторгсервіс

До Товариства з обмеженою відповідальністю ТАБУН

Про стягнення 15845,39 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники сторін: без виклику

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - концерн Військторгсервіс звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ТАБУН 15845,39 грн., з яких: 14147,82 грн. основна заборгованість за договором про надання послуг № 321Д/2019 р. № 24.12.2019 р., 1303,77 грн. пеня, 209,89 грн. 3% річних та 183,91 грн. збитки від інфляції.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2020 р. відкрите провадження у справі № 910/13563/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику ) сторін.

Також ухвалою встановлені строки для подання сторонами заяв, клопотань, відзиву та заперечень на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву ненадав.

Заяви та клопотання сторонами не подані.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 р. між позивачем ( виконавцем ) та відповідачем ( замовником ) був укладений договір про надання послуг №321Д/2019 р. зі строком дії до 31.01.2020 р.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов`язався надати посередницькі послуги відповідачу з організації оптової торгівлі, розміщення рухомого обладнання для обробітку та оптової реалізації продукції замовника на території виконавця, забезпечення збереження продукції до її реалізації ( за заявкою замовника ) з урахуванням температурних режимів, а останній зобов`язався виплатити позивачу узгоджену винагороду за надання таких послуг.

17.01.2020 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання послуг №321Д/2019 р.

Вказаною додатковою угодою сторони домовились продовжити дію договору про надання послуг від 24.12.2019 р. №321Д/2019 р. до 29.02.2020 р.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач після продовження терміну дії вказаного договору почав систематично порушувати умови договору, а саме порушив умови п. 4.2 договору, яким передбачено відшкодування витрат за комунальні послуги, згідно виставлених рахунків, і які повинні бути оплачені у термін не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

У березі 2020 року відповідачу виставлений рахунок № 839 на оплату витрат за комунальні послуги на суму 14147,82 грн.

Вказаний рахунок відповідачем не сплачений, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 14147,82 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача направлялась претензія № 07/196-л від 26.06.2020 р. з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді, заборгованість не погашена.

Пунктом 6.2 договору від 24.12.2019 р. №321Д/2019 р. передбачено, що у випадку прострочення оплати, згідно п. 3.1 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, але не більше 20% від простроченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, останньому нараховані пеня в розмірі 1303,77 грн., 3% річних в розмірі 209,89 грн. та збитки від інфляції в розмірі 183,91 грн.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов`язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст. 611 ЦК України )

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України )

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 14147,82 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції суд задовольняє позовні вимоги лише частково, а саме: пеню в розмірі 527,26 грн. ( за період з 16.04.2020 р. по 16.07.2020 р. ), 3% річних в розмірі 104,37 грн. ( за період з 16.04.2020 р. по 14.07.2020 р. ) та збитки від інфляції в розмірі 70,82 ( за період з 16.04.2020 р. по 14.07.2020 р. ), з наступних підстав:

Пунктом 4.2 договору від 24.12.2019 р. №321Д/2019 р. передбачено, що на період до укладення договору замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцю витрати за комунальні послуги, згідно виставлених рахунків в термін не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

Як свідчать матеріали справи відповідачу виставлений рахунок № 839 на оплату послуг 27.03.2020 р., який останній відповідно до п. 4.2 договору зобов`язаний оплатити не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

Враховуючи те, що виставлений позивачем у березні 2020 р. рахунок відповідачем не сплачений у строк передбачений п. 4.2 договору, а саме до 15 числа місяця, тобто до 15 квітня 2020 р., позивач повинен нараховувати пеню, 3% річних та збитки від інфляції з 16.04.2020 р., а не з 16.01.2020 р., як нараховує позивач.

Відповідно до ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТАБУН ( 03194, м. Київ, проспект Леся Курбаса, 7-А, кв. 55, код 41328541 ) на користь Концерну Військторгсервіс ( 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А, код 33689922 ) 14147 ( чотирнадцять тисяч сто сорок сім ) грн. 82 коп. заборгованості за договором про надання послуг від 24.12.2019 р. № 321Д/2019, 527 ( п`ятсот двадцять сім ) грн. 26 коп. пені, 104 ( сто чотири ) грн. 37 коп. - 3% річних, 70 ( сімдесят ) грн. 82 коп. збитків від інфляції, 1970 ( одну тисячу дев`ятсот сімдесят ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

СуддяВ.І.Пінчук