Рішення

від 03.11.2020 по справі 910/12725/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2020Справа №910/12725/20

За позовомПриватного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" простягнення 28 172,85 грн.,

Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники сторін: від позивача:Бресь О.В. від відповідача:не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" про стягнення 28 172,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконано своє зобов`язання з внесення орендної плати за користування у березні-квітні 2020 року орендованим згідно Договору оренди нерухомого майна №91-КП від 01.10.2019 майном, у зв`язку з чим Приватне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 16 096,00 грн. та відшкодування (компенсацію) комунальних послуг у загальному розмірі 10 625,29 грн.

Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 1 196,15 грн. та 3% річних у розмірі 255,41 грн., нарахованих за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" своїх грошових зобов`язань у період з 21.03.2020 по 18.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 відкрито провадження у справі №910/12725/20; вирішено здійснювати її розгляд з правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; визначено сторонам строки для надання заяв по суті спору; призначено судове засідання на 29.09.2020.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2020 встановлено позивачу додатковий строк для надання доказів на підтвердження витрат за спожиту електроенергію - до початку наступного судового засідання; відкладено судове засідання на 15.10.2020.

В судове засідання 15.10.2020 представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим суд в порядку письмово провадження ухвалою від 16.10.2020 відклав судове засідання на 03.11.2020.

В судове засідання 03.11.2020 представник позивача з`явився, надав пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач своїх повноважних представників в судове засідання 03.11.2020 не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.08.2020, як і послідуючі ухвали суду, направлялися відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці відповідних ухвал, на адресу його місцезнаходження, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 30, а також на адресу, вказану у позовній заяві: 03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 34.

Однак, всі поштові відправлення на визначені адреси відповідача були повернуті суду без вручення з відміткою про причини повернення: за закінченням терміну зберігання або адресат відсутній.

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвали суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а також на вказану позивачем у позові адресу відповідача, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування останнього, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини неявки його представника в судове засідання 03.11.2020, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта".

В судовому засіданні 03.11.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях 29.09.2020 та 03.11.2020 здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2019 між Приватним акціонерним товариством "Хмельниччина-Авто" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна №91-КП (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення - склад-магазин, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, буд. 34 та інше майно, перелік якого наведено в Додатку №3 до Договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у п. 4.2 Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 4.6 Договору протягом 5 календарних днів з дати припинення/розірвання цього Договору, майно повертається орендарем орендодавцеві, про що сторони підписують Акт приймання-передачі. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічного порядку встановленому при передачі майна орендарю за цим Договором. Орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно у порядку та на умовах передбачених цим Договором, у тому числі разом з отриманими при належностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від майна, в належному стані, з урахуванням природного зносу. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно стороні Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору за користування орендованим майном орендар сплачує орендні платежі, визначені сторонами в додатку №2 до цього Договору.

Додатком №2 до Договору сторони погодили розрахунок орендних платежів, відповідно до якого розмір орендної плати за користування майном становить 8 048,00 грн., а також інші супутні послуги, а саме: електроенергія згідно лічильника.

Орендна плата є фіксованим платежем, в який включено плату за користування майном та відповідною земельною ділянкою, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від насідків своєї господарської діяльності. Сплата орендної плати проводиться орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури орендодавця, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.2.1 Договору визначено, що до суми орендної плати не включаються витрати спожиті орендарем комунальні послуги, та/або послуги зв`язку, інші супутні послуги за погодженням сторін. Перелік зазначених послуг визначається сторонами в Додатку №2 до цього Договору. Ці витрати сплачуються орендодавцем, але підлягають обов`язковому відшкодуванню орендарем орендодавцю щомісячно у повному обсязі на підставі рахунку-фактури орендодавця, не пізніше 3 банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський орендодавця.

Згідно з п. 12.4 Договору за несплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Цей Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та діє до 30.09.2020, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 17.1 Договору).

Приватним акціонерним товариством "Хмельниччина-Авто" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" прийнято в оренду майно, а саме - нежитлові приміщення - склад-магазин, що знаходяться за адресою: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, буд. 34 та інше майно, перелік якого наведено в Додатку №3 до Договору, про що сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі від 01.10.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" листом №58 (без дати) повідомило позивача, що відповідач, з метою дотримання карантинних обмежень, призупиняє роботу свого офісу, який розташований за адресою: Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, буд. 34 та враховуючи, що карантин є обставиною непереборної сили (форс-мажором) просив не нараховувати орендну плату з 28.03.2020. Крім того, відповідач просив припинити дію Договору оренди з 28.03.2020.

Приватне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" листом №68 від 06.05.2020 повідомило, що оскільки лист позивача, отриманий відповідачем 28.04.2020, то Договір оренди не може бути припинений з 28.03.2020. У вказаному листі позивач просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" терміново погасити наявну заборгованість за Договором оренди протягом трьох днів з дати отримання цього листа, в свою чергу, Приватне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" погодилось не нараховувати пеню за несвоєчасне внесення орендних платежів, не нараховувати орендну плату за травень 2020 року та розірвати Договір оренди з 01.05.2020 після надходження на рахунок позивача суми заборгованості від відповідача.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача про невиконання відповідачем своїх зобов`язань із внесення орендної плати за користування об`єктом оренди за березень-квітень 2020 року, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість по орендній платі у загальному розмірі 16 096,00 грн. та з відшкодування (компенсації) комунальних послуг у загальному розмірі 10 625.29 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 196,15 грн. та 3% річних у розмірі 255,41 грн., нарахованих за неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" своїх грошових зобов`язань за Договором оренди.

Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем та прийняття відповідачем в оренду майна за Договором.

Згідно з п. 4.6 Договору протягом 5 календарних днів з дати припинення/розірвання цього Договору, майно повертається орендарем орендодавцеві, про що сторони підписують Акт приймання-передачі. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічного порядку встановленому при передачі майна орендарю за цим Договором. Орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно у порядку та на умовах передбачених цим Договором, у тому числі разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від майна, в належному стані, з урахуванням природного зносу. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно стороні Договору.

Відповідач у листі №58 (без дати), який отримано позивачем 24.04.2020, просив останнього припинити дію Договору оренди з 28.03.2020.

З аналізу статей 525, 526, 651 Цивільного кодексу України та статті 188 Господарського кодексу України вбачається, що одностороння відмова від договору не допускається.

В свою чергу, позивачем фактично було акцептовано пропозицію відповідача листом №68 віл 06.05.2020, в якій Приватне акціонерне товариство "Хмельниччина-Авто" було запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" розірвати Договір з 01.05.2020, з урахуванням дати отримання листа відповідача.

Таким чином, в даному випадку мова може йти про припинення Договору оренди з 01.05.2020, а не в спірний період, а відтак, враховуючи, що відповідачем не доведено підстав для наявності односторонньої відмови від договору, лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" №58 (без дати) не мав наслідком припинення дії Договору оренди з 28.03.2020.

Враховуючи відсутність Акту приймання-передачі, яким об`єкт оренди було повернено позивачу, в матеріалах справи та не надання відповідачем будь-яких заперечень щодо факту користування орендованим майном в спірний період суд прийшов до висновку, що відповідач є таким, що користувався таким майном у березні-квітні 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на викладені норми вбачається, що на орендаря покладається обов`язок сплачувати оренду плату за весь час користування об`єктом оренди у період дії відповідного правочину.

В даному випадку, позивач вказує, що відповідачем не було належним чином виконано взятого на себе зобов`язання по сплаті орендної плати за користування орендованим майном у березні-квітні 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період оренди з березня по квітень 2020 року включно, нараховано орендну плату за Договором у загальному розмірі 16 096,00 грн. та виставлено відповідачу рахунки №129 від 03.03.2020 на суму 8 048,00 грн. та №186 від 14.04.2020 на суму 8 048,00 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.2 Договору орендна плата є фіксованим платежем, в який включено плату за користування майном та відповідною земельною ділянкою, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від насідків своєї господарської діяльності. Сплата орендної плати проводиться орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури орендодавця, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.2 Договору, відповідач повинен був сплатити орендну плату за користування об`єктом оренди:

- у березні 2020 року у розмірі 8 048,00 грн. - до 20.03.2020;

- у березні 2020 року у розмірі 8 048,00 грн. - до 21.04.2020 (згідно приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки 20 квітня 2020 року вихідний день, у зв`язку з тим, що 19 квітня 2020 року - неділя є святковим днем (Великдень).

Крім орендної плати, орендарем нараховано до сплати відшкодування комунальних послуг на підставі п. 5.2 Договору у загальному розмірі 10 625,29 грн. згідно рахунків №98 від 29.02.2020 на суму 5 720,28 грн. та №158 від 30.03.2020 на суму 4 905,01 грн.

Пунктом 5.2.1 Договору визначено, що до суми орендної плати не включаються витрати спожиті орендарем комунальні послуги, та/або послуги зв`язку, інші супутні послуги за погодженням сторін. Перелік зазначених послуг визначається сторонами в Додатку №2 до цього Договору. Ці витрати сплачуються орендодавцем, але підлягають обов`язковому відшкодуванню орендарем орендодавцю щомісячно у повному обсязі на підставі рахунку-фактури орендодавця, не пізніше 3 банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський орендодавця.

Позивачем було направлено відповідачу рахунки №98 від 29.02.2020 на суму 5 720,28 грн. та №158 від 30.03.2020 на суму 4 905,01 грн. разом із листом №68 від 06.05.2020, який отримано відповідачем 19.05.2020, що підтверджується копією експрес-накладної №01525172-ААWH.

Отже, у відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 5.2 Договору відповідач повинен був відшкодувати комунальні послуги на підставі п. 5.2 Договору, у загальному розмірі 10 625,29 грн. до 22.05.2020.

Відповідачем не надано суду будь-яких заперечень щодо визначних позивачем розмірів відшкодування комунальних послуг за період з березня по квітень 2020 року.

Будь-яких доказів, що підтверджують факт сплати орендних платежів на суму 16 096,00 грн. та відшкодування комунальних витрат у загальному розмірі 10 625,29 грн. за березень-квітень 2020 року за Договором (платіжні доручення, банківські виписки, тощо) матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач належними та допустимими доказами факту невиконання своїх зобов`язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" не виконано своїх грошових зобов`язань за Договором оренди з оплати за користування майном та відшкодування комунальних витрат у період з березня по квітень 2020 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" за Договором оренди нерухомого майна №91-КП від 01.10.2019 зі сплати орендних платежів на суму 16 096,00 грн. та відшкодування комунальних витрат у загальному розмірі 10 625,29 грн.. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто" про стягнення заборгованості за Договором у загальному розмірі 26 721,29 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 196,15 грн. та 3% річних у розмірі 255,41 грн. нараховані за період з 21.03.2020 по 18.08.2020.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 12.4 Договору за несплату орендних платежів у повному обсязі й у визначений термін, орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З наведеного пункту Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір (0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ) порядок нарахування пені (від суми не перерахованих вчасно платежів, за кожен день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Позивачем, при здійснення розрахунку, також не було враховано приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. А саме, днем закінчення строку виконання відповідачем своїх зобов`язань внесення орендних платежів за квітень 2020 року є 21.04.2020 (оскільки 20.04.2020, який є вихідним днем, який слідує за святковим днем, який перепадає на вихідний день).

Таким чином є правомірним нарахування пені за прострочення оплати:

- за березень 2020 року з 21.03.2020 по 18.08.2020 (визначена позивачем кінцева дата нарахування) на суму 8 048,00 грн. (орендний платіж);

- за квітень 2020 року з 22.04.2020 (оскільки останній день виконання відповідачем своїх зобов`язань внесення орендних платежів за квітень 2020 року є 21.04.2020) по 18.08.2020 (визначена позивачем кінцева дата нарахування) на суму 8 048,00 грн. (орендний платіж);

- за березень-квітень 2020 року з 23.05.2020 по 18.08.2020 (визначена позивачем кінцева дата нарахування) на суму 10 625,29 грн. (відшкодування комунальних витрат).

Щодо правомірності нарахування пені на суму відшкодування комунальних послуг суд зазначає наступне.

З п. 12.4 Договору вбачається, що пеня нараховується за несплату орендних платежів.

В свою чергу, в Додатку №2 до Договору сторони погодили, що крім орендної плати в орендні платежі також включається відшкодування оплати спожитої електроенергії, що є комунальними послугами.

Таким чином, нарахування пені на суму відшкодування комунальних послуг передбачено п. 12.4 Договору та є правомірним.

За таких обставин, суд здійснив перерахунок пені (з врахуванням визначених позивачем кінцевих дат нарахування пені), з урахуванням положень ст. 254 Цивільного кодексу України, та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача є пеня у загальному розмірі 1 191,75 грн.

В іншій частині заявлена до стягнення пеня у розмір 4,40 грн. обрахована невірно, оскільки позивачем не було враховано приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, а відтак задоволенню не підлягає.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з викладеного в позові розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 255,41 грн. нараховані за період з 21.03.2020 по 18.08.2020.

Суд здійснив перерахунок 3% річних (з врахуванням визначених позивачем кінцевих дат нарахування 3% річних), з урахуванням положень ст. 254 Цивільного кодексу України, та дійшов висновку, що обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних у загальному розмірі 254,75 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 0,66 грн. обраховані невірно, оскільки позивачем не було враховано приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, а відтак задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто" підлягають частковому задоволенню із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" заборгованості у розмірі 26 721,29 грн., пені у розмірі 1 191,75 грн. та 3% річних у розмірі 254,75 грн.

В іншій частині в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюкс Експрес пошта" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 30; ідентифікаційний код 39949191) на користь Приватного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто" (29015, Хмельницька обл., м. Хмельницький, проспект Миру, буд. 102; ідентифікаційний код 03112917) заборгованість у розмірі 26 721 (двадцять шість тисяч сімсот двадцять одна) грн. 29 коп., пеню у розмірі 1 191 (одна тисяча сто дев`яносто одна) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 254 (двісті п`ятдесят чотири) грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 2 101 (дві тисячі сто одна) грн. 62 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 12.11.2020.

Суддя Р.В. Бойко