Рішення

від 13.11.2020 по справі 910/14017/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2020Справа № 910/14017/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві Медик

про стягнення 235 410, 36 грн.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по пров. Делегатському, 3/5 в м. Києві Медик про стягнення 235 410, 36 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати за отриману теплову енергію згідно умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110096 від 20.11.2019.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена у встановленому порядку та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.

Відповідачем через канцелярію суду 29.10.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 214 057, 86 грн, оскільки погашена відповідачем у повному обсязі, не заперечує проти стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у заявлених позивачем розмірах, а також просить зменшити розмір нахованої позивачем пені з 14 882, 91 грн до 3000, 00 грн.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи до суду не надходило.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

УСТАНОВИВ:

20.11.2019 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1110096.

Предметом договору є обов`язок постачальника виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору, споживач зобов`язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (Додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1, до будинку за адресою: м. Київ, пров. Делегатський, буд. 3/5.

Згідно п. 2.3.1. Договору, споживач зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасне надходження коштів на рахунки постачальника (п. 2.3.5. Договору).

Відповідно до п. 1 Додатку 2 до Договору розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 22.12.2018 № 2340, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн.) без урахування ПДВ.

Згідно п. 9 Додатку № 2 до Договору споживач, щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою: просп. Повітрофлотський, 58: рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період, акт звіряння розрахунків, які оформляє і повертає один примірник споживачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 Додатку 2 до Договору передбачено, що споживач на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунки постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.

Згідно п. 3.1. Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору.

За період постачання, постачальник теплової енергії у гарячій воді (з листопада 2019 року по червень 2020) при оформленні щомісячно рахунку - фактури останнім застосовувався затверджений тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом.

На підтвердження факту постачання теплової енергії та підтвердження обсягу відпущеної споживачу теплової енергії, постачальник надав Договір № 1110096 від 20.11.2019 на постачання теплової енергії у гарячій воді з додатками; корінці нарядів на включення та відключення об`єктів тепло споживання складені КП Київтеплоенрго ; Акти приймання-передавання товарної продукції; облікові картки.

В порушення умов Договору, споживач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого за період з листопада 2019 по червень 2020 включно утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 214 057, 86 грн.

Проте, відповідачем в день відкриття судом провадження у справі вказану заборгованість було сплачено на користь позивача у повному обсязі, а саме у розмірі 214 057, 86 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.09.2020 № 19.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.

За таких обставин, оскільки відповідачем сплачено позивачеві основну суму заборгованості у повному обсязі, провадження у справі в частині стягнення 214 057, 86 грн заборгованості підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено та не заперечується самим відповідачем у відзиві на позовну заяву порушення останнім умов договору щодо своєчасної оплати за поставлену теплову енергію.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.3. Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0, 5 % від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Позивачем за порушення відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді нараховано 14 882, 91 грн пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить зменшити розмір пені з 14 882, 91 грн до 3000, 00 грн, оскільки вважає її непомірно високою.

Згідно зі статтею 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Зменшення (за клопотанням сторони) заявленої пені, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18.

При розгляді заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені, суд враховує, що відповідач не є фактичним споживачем теплової енергії, а заборгованість за спожиту теплову енергію виникла у зв`язку з несплатою відповідачу коштів споживачами (співвласниками багатоквартирного будинку); відповідач добровільно виконав свої зобов`язання за Договором щодо сплати основної заборгованості в повному обсязі; відповідач є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Крім того, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (підпункт 4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) ).

Позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 11.12.2019 по 30.06.2020.

Враховуючи наявність підстав для зменшення розміру пені, відсутності доказів понесення позивачем збитків, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме: справедливості, добросовісності, розумності, суд задовольняє клопотання відповідача про зменшення розміру пені з 14 882, 91 грн до 3000, 00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 3000, 00 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2606, 90 грн 3 % річних та 3862, 69 грн інфляційних втрат.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) , у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Господарський суд перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики ВС про нарахування інфляційних втрат за повний місяць, вважає, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 3862, 69 грн підлягає задоволенню.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 2606, 90 грн.

Крім того, заявлені до стягнення суми інфляційних втрат та 3 % річних визнаються відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129, 130 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі № 910/14017/20 в частині стягнення 214 057 (двісті чотирнадцять тисяч п`ятдесят сім) грн 86 коп. закрити.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ ПО ПРОВ.ДЕЛЕГАТСЬКОМУ, 3/5 В М. КИЄВІ МЕДИК (04107, місто Київ, ПРОВУЛОК ДЕЛЕГАТСЬКИЙ, будинок 3/5, ідентифікаційний код 23699043) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО (01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) грошові кошти: пеня - 3000 (три тисячі) грн 00 коп., 3 % річних - 2606 (дві тисячі шістсот шість) грн 90 коп., інфляційні втрати - 3862 (три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн 69 коп. та витрати зі сплати судового збору - 3531 (три тисячі п`ятсот тридцять одна) грн 16 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва