Ухвала

від 11.11.2020 по справі 911/1693/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/1693/20

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву від 24.07.2020 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ВС» у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» , Дніпропетровська обл., м. Кам`янське

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ВС» , Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе

про стягнення 688156,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Київської області розглядалася справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ВС» про стягнення 679434,96 грн. суми попередньої оплати, 3285,79 грн. 3% річних та 5435,47 грн. інфляційних збитків, всього 688156,22 грн.

30.07.2020 р. до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» надійшла заява від 24.07.2020 р. про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти в межах позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості у сумі 679434,96 грн., що знаходяться (обліковуються) на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ВС» (код 41863468) № НОМЕР_1 в КБ «Приватбанк» м. Київ, та інших відкритих в банківських та інших фінансово-кредитних установах ТОВ «Агро-ВС» , виявлених державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.08.2020 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» від 24.07.2020 р. про вжиття заходів забезпечення позову повернуто заявнику.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2020 р. ухвалу господарського суду Київської області від 03.08.2020 р. у справі № 911/1693/20 скасовано; матеріали оскарження ухвали у справі № 911/1693/20 передано до господарського суду Київської області для розгляду заяви про забезпечення позову.

Рішенням господарським судом Київської області від 01.10.2020 р., ухваленим під час перебування у Північному апеляційному господарському суді матеріалів оскарження ухвали господарського суду Київської області від 03.08.2020 р. у справі № 911/1693/20, позовні вимоги ТОВ Хімпромгруп задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-ВС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» 679434,96 грн. попередньої оплати, 3285,79 3% річних, 5435,47 інфляційних втрат та 10322,34 судового збору.

09.11.2020 р. матеріали оскарження ухвали від 03.08.2020 р. у справі № 911/1693/20 повернуто до господарського суду Київської області.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав

та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного

судового процесу.

Згідно з п. 3 постанови № 16 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач не повернув грошові кошти, сплачені позивачем в сумі 679434,96 грн., не надав відповіді на претензію та не надав відзиву на позовну заяву, а після отримання претензії уклав договір застави на рухоме майно, сума якого складає 1000000,00 грн., при цьому не повернув грошові кошти позивачу. На думку позивача, в даних діях відповідача вбачається свідоме ухилення від своїх зобов`язань. Крім того, позивач посилаючись на Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, зазначає, що у відповідача відсутнє нерухоме майно, а рухоме майно, яке належить відповідачу - легковий автомобіль, марка TOYOTA, модель Land Cruiser 200, 2018 року випуску знаходиться під заставою за договором застави № 1376 від 17.04.2020 р., тому позивач вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти в частині розміру основної заборгованості у сумі 679434,96 грн. на відомий позивачу рахунок відповідача, відповідно до виставленого рахунку відповідачем, на який позивач перерахував відповідачу грошові кошти у вказаній сумі.

Однак, доводи заявника стосовно того, що ТОВ «Агро-ВС» свідомо ухиляється від своїх зобов`язань є необґрунтованими щодо необхідності забезпечення позову, оскільки посилання на те, що ТОВ «Агро-ВС» не повернув грошові кошти, сплачені позивачем, не надав відповіді на претензію та не надав відзиву на позовну заяву, а після отримання претензії уклав договір застави на рухоме майно, не свідчать ні про ухилення в майбутньому ТОВ «Агро-ВС» від виконання рішення суду, ні про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, заявником не надано суду доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ Агро-ВС , а саме не надано доказів витрачання ТОВ «Агро-ВС» грошових коштів з метою уникнення від виконання рішення.

Посилання заявника на свідоме ухилення ТОВ «Агро-ВС» від своїх зобов`язань, оскільки після отримання претензії ТОВ «Агро-ВС» уклало договір застави на рухоме майно, сума якого складає 1000000,00 грн., при цьому не повернув грошові кошти позивачу, також є необґрунтованими, оскільки не повернення ТОВ «Агро-ВС» грошових коштів, перерахованих заявником на банківський рахунок останнього як попередню оплату, не свідчить про ухилення в майбутньому ТОВ «Агро-ВС» від виконання рішення суду.

При цьому, суд не бере до уваги посилання заявника на копію витягу № 27687449 про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна, виданої 30.06.2020 р., оскільки вказана у витязі інформація не підтверджує намір відчуження грошових коштів, чи намір уникнути від виконання рішення суду, а є лише підтвердженням вчинення ТОВ Агро-ВС правочину, на підставі якого зареєстровано обтяження на рухоме майно ТОВ Агро-ВС , як боржника.

Крім того, як вже зазначалось, рішенням господарського суду Київської області від 01.10.2020 р., ухваленим під час перебування у Північному апеляційному господарському суді матеріалів оскарження ухвали господарського суду Київської області від 03.08.2020 р. у справі № 911/1693/20, позовні вимоги ТОВ Хімпромгруп задоволено повністю.

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачений статтею 48 Закону України Про виконавче провадження .

Так, відповідно до частин першої та другої цієї статті звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Отже, у разі звернення позивача до органів виконавчої служби з наказом для примусового виконання рішення суду, виконавець у будь-якому разі розпочне примусове виконання рішення в першу чергу шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ Агро-ВС , як боржника, у разі їх наявності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімпромгруп» у задоволенні заяви від 24.07.2020 р. про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Рябцева