Рішення

від 02.11.2020 по справі 916/1792/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1792/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Овчар А.С.

розглянувши справу за позовом : Акціонерного товариства «Одесагаз» (вул. Одарія, 1, м. Одеса, 65003)

до відповідача: Житлобудівельного товариства «Росія» (вул. Маразліївська, 64, офіс 1, м. Одеса, 65014)

про зобов`язання вчинити певні дії,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Волохатий В.П.;

від відповідача : Глущенко Р.І.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Одесагаз звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлобудівельного товариства Росія , в якій просить суд зобов`язати відповідача укласти з позивачем акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно внутрішньо-будинкових систем газопостачання №3723, що розташовані у будинку за адресою: вул. Маразліївська, буд. 64, м. Одеса.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив обставину ухилення відповідача від укладення з позивачем вищевказаного акту, що є порушенням вимог Закону України Про житлово-комунальні послуги , Кодексу ГРС та обов`язку щодо технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових газових мереж у багатоквартирному будинку, виконання якого законодавством та рішенням співвласників покладено на відповідача.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги оплата вартості обслуговування внутрішньо-будинкових систем газопостачання здійснюється абонентом виключно за індивідуальним договором та включається до плати виконавцю комунальної послуги, а відповідно до Кодексу ГРС акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2020 позовну заяву Акціонерного товариства Одесагаз було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на "21" липня 2019 о 09год. 30хв.

21.07.2020 судом було протокольно ухвалено відкласти підготовче засідання на "04" вересня 2020 о 12 год. 00 хв. 04.09.2020 у судовому засіданні судом було протокольно відкладено підготовче засідання на 21.09.2020 о 17:30. У судовому засіданні 21.09.2020 судом було протокольно ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.10.2020 14:00.

02.10.2020 у судовому засіданні судом було протокольно оголошено перерву до 30.10.2020 15:00. 30.10.2020 судом було протокольно оголошено ухвалу про перерву у судовому засіданні до 02.11.2020 о 17:30.

У судовому засіданні 02.11.2020 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

Постановою НКРЕКП від 29.06.2017 № 841 Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ Одесагаз (а.с. 15, т. 1) приписано видати позивачеві ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Одеси та Одеської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації позивача.

Статутом відповідача (а.с. 76-96, т. 1) передбачено, що останній є об`єднанням фізичних та/або юридичних осіб, яке створено з метою задоволення потреб своїх членів в житлі шляхом будівництва та/або набуття іншим чином у власність житлових будинків, квартир у багатоквартирних будинках, допоміжних та обслуговуючих споруд, забезпечення їх експлуатації та обслуговування.

У серпні 2019 року позивач направив відповідачу спірний акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 3723 у будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса (а.с. 16-17, т. 1), який містить схему газопроводів, проте в акті не заповнені рядки (відсутні відомості) у преамбулі акту в частині найменування балансоутримувача, в розділі 1 Балансова належність газових мереж та їх складових (окремих елементів) в частині найменування балансоутримувача, відомостей про балансову належність від т. А до т. Б, після т. Б., технічних параметрів газопроводу та обладнання. Вказаний акт не був отриманий відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 18 т. 1).

Листом від 15.08.2019 № 93 (а.с. 19-20, т. 1) відповідач, посилаючись на необхідність укладення позивачем індивідуальних договорів, повідомив позивача про свою незгоду укласти договір про обслуговування внутрішньо-будинкових газових мереж багатоквартирного житлового будинку, який розташований за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса, а листом від 19.08.2019 № 02/15-781 (а.с. 21-22, т. 1) позивач повідомив відповідача, що він має здійснити заходи з укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін ВБСГ, відсутність якого унеможливлює укладення відповідного договору для забезпечення належної експлуатації ВБСГ.

Постановою НКРЕКП від 17.09.2019 № 1971 (а.с. 24-30, т. 1) установлено, що позивач порушив ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, зокрема щодо п/п 6 п. 2.5. глави 2 ліцензійних умов в частині укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін із суміжними суб`єктами ринку природного газу, в тому числі зі споживачами.

На запитання суду: Чи укладені з мешканцями будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса, індивідуальні договори на розподіл природного газу? , Яким суб`єктом здійснюється технічне обслуговування і ремонт ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса? , Яким правочином визначений порядок технічного обслуговування і поточного ремонту ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса? , Чи прийняли співвласники рішення про здійснення робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса виконавцем послуги? , Чи укладався з відповідачем, як управителем, договір і чи передбачено його умовами внесення плати за обслуговування і ремонт ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса? як представник позивача, так і представник відповідача, повідомили суду, що їм ці обставини не відомі, при цьому позивач не заявляв на розгляд суду клопотання про витребування доказів.

В матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження чи спростування обставин, щодо яких суд ставив запитання представникам сторін. Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що будинок за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса, є багатоквартирним.

Станом на час вирішення даного спору між сторонами спірний акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін № 3723 не підписаний, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники зобов`язані, в тому числі, забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 8 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель багатоквартирного будинку, зокрема, зобов`язаний у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів. Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги. Виконавець комунальної послуги за індивідуальним договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб`єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників. Порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання визначається договором про розподіл електричної енергії, природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Плата виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу природного газу, виконавцю комунальної послуги з постачання та розподілу електричної енергії за індивідуальним договором складається з: 1) плати за послугу, що розраховується відповідно до засад формування та встановлення цін/тарифів на відповідну комунальну послугу, визначених законом; 2) плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, якщо співвласники прийняли рішення про здійснення таких робіт виконавцем відповідної комунальної послуги. У разі укладення індивідуального договору про надання комунальної послуги в багатоквартирному будинку, управління яким здійснює управитель, до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком вносяться зміни в частині зменшення кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на суму витрат на утримання, обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги.

Згідно з ст. 1 Закону України Про ринок природного газу оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відповідно до ст. 40 Закону України Про ринок природного газу розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Згідно з п. 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, межа балансової належності - точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу; межа експлуатаційної відповідальності сторін - точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж.

Відповідно до п. 2 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРС власники газової мережі, яка згідно з розділом ІІ цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов`язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу). Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку здійснюється на умовах договору, укладеного між співвласниками/особою, уповноваженою на це співвласниками, і суб`єктом, що має право на виконання таких робіт.

Згідно з п. 1 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГРС межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін в обов`язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. За відсутності акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об`єктами суміжних суб`єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об`єкти, зобов`язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об`єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання.

Відповідно до п.п. 2, 3 глави 5 розділу ІІІ Кодексу ГРС межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники/особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують належну їх експлуатацію згідно з чинним законодавством, у тому числі ПБСГ, зокрема укладають відповідний договір із суб`єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт.

Позиція суду

Як встановлено судом в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, що будинок за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса, є багатоквартирним, тобто в якому розташовані три чи більше квартири. Також в матеріалах справи відсутні докази укладення співвласниками будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса з відповідачем договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, відповідно у суду відсутня можливість встановити обставину чи передавались які-небудь функції з управління будинком за вказаною адресою саме відповідачеві.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази укладення співвласниками будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса саме з позивачем індивідуальних договорів про надання комунальних послуг з розподілу природного газу, укладення співвласниками вказаного будинку договору про порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту ВБСГ, доказів щодо особи, якій здійснюється плата за ці послуги, та прийняття співвласниками будинку рішення, яким визначена особа, яка надає ці послуги.

Як зазначалось, на запитання суду: Чи укладені з мешканцями будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса, індивідуальні договори на розподіл природного газу? , Яким суб`єктом здійснюється технічне обслуговування і ремонт ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса? , Яким правочином визначений порядок технічного обслуговування і поточного ремонту ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса? , Чи прийняли співвласники рішення про здійснення робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса виконавцем послуги? , Чи укладався з відповідачем, як управителем, договір і чи передбачено його умовами внесення плати за обслуговування і ремонт ВБСГ будинку за адресою: вул. Маразліївська, 64, м. Одеса? як представник позивача, так і представник відповідача, повідомили суду, що їм ці обставини не відомі, при цьому позивач не заявляв на розгляд суду клопотання про витребування відповідних доказів.

Крім цього, виклавши в прохальній частині позовної заяви вимогу про зобов`язання укласти з позивачем спірний акт, останній не виклав на яких умовах, при цьому, як встановлено судом, наявний у матеріалах справи акт містить незаповнені рядки, як-то: у преамбулі акту в частині найменування балансоутримувача, в розділі 1 Балансова належність газових мереж та їх складових (окремих елементів) в частині найменування балансоутримувача, відомостей про балансову належність від т. А до т. Б, після т. Б., технічних параметрів газопроводу та обладнання.

Водночас, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За цих обставин, господарський суд вважає, що позивачем не доведено обставин порушення саме відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача щодо укладення спірного акту, а також умов, на яких останній просив суд зобов`язати відповідача укласти вказаний акт, а тому у позові позивачу слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 2102,00 грн слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір за подання позову покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 12 листопада 2020 р.

Суддя Д.О. Бездоля