Рішення

від 02.11.2020 по справі 917/1142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2020 р. Справа № 917/1142/20

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТ - Груп", вул. Богдана Хмельницького, 42, м. Луцьк, Волинської області,43001

до Фізичної особи - підприємця Єрошенка Владислава Олександровича, АДРЕСА_1

про стягнення 75 991,36 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н. І.

Представники:

від позивача: адвокат Максимчук Ю.В., ордер в протоколі

від відповідача: не з`явився

Розглядається позовна заява про стягнення 75 991,36 грн. заборгованості, в т.ч. 32 630,87 грн. - сума основного боргу по договору поставки № 011119 від 01.11.2019р., 695,25 грн. - інфляційні збитки, 616,10 грн. -3% річних, 4 418,27 грн. - пені, 37 630,87 грн. - штрафу.

Ухвалою суду від 16.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 13.08.2020р. на 11-30 год.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив права ТОВ "ОТ-ГРУП", оскільки не виконав взяті на себе зобов`язання по оплаті товару відповідно до умов договору поставки, що і стало приводом подачі позову до суду.

Відповідач у відзиві (вх. №8432 від 06.08.2020р.) позов визнає частково, посилаючись на те, що сума боргу перед позивачем становить 27 630,87 грн., так як ним було сплачено протягом 2020 року 10 000,00 грн. боргу. Відповідно, як зазначає відповідач, розрахунок штрафних санкцій позивачем проведено невірно.

Щодо суми штрафу в розмірі 37 630,87 грн. відповідач зазначає, що дана сума є надмірно велика відносно заявленої суми позову, так як реальна сума заборгованості становить 27 630,87 грн., а сума штрафу 37 630,87 грн., тобто, нарахування зазначеної суми штрафу призведе до принципу порушення збалансованості інтересів сторін.

Відповідач зазначає, що він, як фізична особа - підприємець здійснюю підприємницьку діяльність щодо реалізації продуктів харчування.

Згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19) від 17.03.2020 року та у зв`язку із запровадженням в Україні жорстких карантинних заходів, спрямованих на протидію поширення короновірусної інфекції, в тому числі щодо роботи підприємств, установ та організацій", відповідач і всі контрагенти, з якими підписані контракти, попали під дію цього закону, і починаючи з середини березня 2020 року фактично не здійснювали господарську діяльність. Після послаблення карантинних заходів, як зазначає відповідач, робота відновилась, але фінансово-купівельна спроможність громадян та юридичних осіб значно впала, що відповідно призвело до зниження продажу продукції. Так як даний вид діяльності на сьогоднішній день є єдиним джерелом доходу для відповідача, а крім виплат по зобов`язаннях є ще інші витрати, відповідач зазначає, що не встигає та не зможе в повній мірі та своєчасно сплачувати свої зобов`язання, які на сьогоднішній день є для нього значними. Сплата такого великого штрафу взагалі призведе до зупинення роботи відповідача.

У зв`язку з такими обставинами та керуючись ст.233 ГПК, 551 ЦК України, відповідач просить суд зменшити суму нарахованого штрафу на 90 відсотків від заявленого.

10.08.2020р. від представника позивача до суду надійшла заява про проведення судового засідання 13.08.2020р. об 11-30 год. у режимі відеоконференції з господарським судом Волинської області (вх. № 8528).

Ухвалою суду від 28.08.2020р. призначено розгляд справи на 06.10.2020р. на 09-30 год., оскільки судове засідання, призначене на 13.08.2020р. на 11-30 год. не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

06.10.2020р. від представника позивача до суду надійшла заява про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції з господарським судом Волинської області (вх. № 11072).

Ухвалою суду від 06.10.2020р. відкладено розгляд справи на 02.11.2020р. на 11-00 год. у режимі відеоконференції з господарським судом Волинської області.

Представник позивача на вимогах наполягає та в частині стягнення штрафу покладається на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням.

В судовому засіданні 02.11.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши метеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТ-ГРУП" (постачальник) (далі-позивач) та фізичною особою-підприємцем Єрошенко Владиславом Олександровичем (покупець) (далі-відповідач) був укладений договір поставки № 011119 від 01.11.2019р.

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору в порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов`язувався згідно замовлень покупця поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю товари в узгодженому сторонами асортименті та кількості, а покупець зобов`язаний приймати товар, та оплачувати його в порядку, та на умовах, визначених сторонами в даному договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки за цим договором є охолоджені та заморожені елементи м`яса свинини та яловичини, свинина охолоджена та заморожена в напівтушках, розділка свинна, сало свиняче, субпродукти свинні та яловичі та інший товар згідно специфікації на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 1.3 договору під партією товару сторони розуміють товар в асортименті та кількості, вказаний в окремій видатковій накладній.

Відповідно до п. 1.4 договору весь товар поставлений постачальником та прийнятий покупцем протягом терміну дії даного договору за належним чином оформленими сторонами накладними, вважається такими, що поставлений на підставі та в межах даного договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний договір в самій накладній.

Відповідно до п. 2.1 договору для отримання товару покупець зобов`язаний до бажаної дати поставки товару надати постачальнику замовлення. Замовлення подається у довільній формі: усній або письмовій, засобами телефонного, електронного або факсимільного зв`язку.

Відповідно до п. 4.1 договору обов`язок постачальника поставити партію товару та обов`язок покупця прийняти цей товар, виникають на підставі замовлення покупця з дати формування постачальником рахунку на відповідну партію в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами у порядку, встановленому даним договором.

Відповідно до п. 4.6 договору разом із товаром покупцю передається супроводжувальна первинна документація: видаткова накладна, рахунок, інші документи, як сертифікати якості, тощо, якщо такі документи передбачено відповідним видом товару. Факт передачі всіх необхідних документів для роботи з товаром від постачальника до покупця підтверджується підписом представника покупця на видатковій накладній.

Відповідно до п. 4.7 договору датою отримання партії товару покупцем від постачальника вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженою особою покупця. Передача товару здійснюється на підставі довіреності або доручення, або інших документів, підтверджуючих повноваження осіб, яким доручається отримання товару відповідно до умов даного договору тощо.

На виконання умов вказаного договору позивач відповідачу по специфікації № ОТ-190665 від 05.11.2019р., видатковій накладній № ОТ-190603 від 05.11.2019р. та товаро -транспортній накладній № ОТ-190603 від 05.11.2019р. здійснив поставку товару - м`ясо куряче механічної обвалки дрібного помолу, 1,00 мм заморожене у кількості 3 361,10 кг на суму 37 630,87 грн., у т.ч. ПДВ 6 271,81 грн. (а.с. 13,15,17).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується також актом приймання передачі товару по кількості і якості до договору поставки № 011119 від 01.11.2019р. від 06.11.2019 р., підписаним обома сторонами (а.с.16).

Позивач відповідачу виставив рахунок № ОТ-190665 від 05.11.2019р. на оплату даного товару на суму 37 630,87 грн., у т.ч. ПДВ 6 271,81 грн. (а.с. 14).

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач зобов`язувався здійснити оплату за отриманий товар у безготівковій формі протягом 10 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, на умовах узгоджених сторонами в Специфікації на кожну окрему партію товару.

Відповідно до Специфікації № ОТ-190665 від 05.11.2019р. умовою оплати відповідачем за отриманий товар зазначено 100 % оплата вартості товару протягом 14 календарних днів з моменту доставки товару на склад покупця.

Поставка товару на склад покупцю відповідно до вказаних специфікації та акту приймання-передачі товару до цього договору відбулася 06.11.2019р. Строк оплати товару відповідачем - 20.11.2019р. включно.

Як зазначає позивач, відповідачем було сплачено за отриманий товар 5 000 грн. (платіжне доручення №12 від 11.02.2020р.), (а.с. 18), внаслідок чого станом на 25.06.2020р. за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 32 630,87 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач позивачу здійснив оплату за отриманий товар у сумі 10 000, 00 грн. (платіжне доручення №12 від 11.02.2020р. - 5 000 грн., платіжне доручення № 117 від 10.06.2020р. - 5 000 грн.), (а.с. 18, 28, 29).

Як вбачається з вищезазначених накладних, специфікації та акту приймання передачі товару по кількості і якості до договору поставки № 011119 від 01.11.2019р. від 06.11.2019 р., підписаних сторонами, претензій щодо кількості і якості товару сторони не мали.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 630,87 грн.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено і договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар і після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Доказів погашення боргу по спірному договору поставки товару відповідачем не надано.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 32 630,87 грн. основного боргу по договору поставки № 011119 від 01.11.2019р. підлягає частковому задоволенню на суму 27 630, 87 грн. В задоволенні решти вимог про стягнення основного боргу слід відмовити.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частинами 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України) .

Відповідно до ст. ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.3 договору у випадку не проведення розрахунків Покупцем згідно умов Розділу 5 Договору, Покупець зобов`язується на користь Постачальника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у випадку не погашення заборгованості протягом більш як 7 (сім) календарних днів з моменту прострочення терміну оплати, Покупець зобов`язаний додатково, крім пені, сплатити на користь Постачальника штраф в розмірі 100% від суми заборгованості.

Позивач відповідачу нарахував пеню по договору поставки № 011119 від 01.11.2019р. у сумі 4 418, 27 грн. (2 288,78 грн. за період з 20.11.2019р. по 11.02.2020р. на суму боргу 37 630, 87 грн., 2 129,49 грн. за період з 12.02.2020р. по 25.06.2020р. на суму боргу 32 630, 87 грн.) та штраф у сумі 37 630, 87 грн.

Судом здійснено перерахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України.

Розмір пені за період з 21.11.2019р. по 21.05.2020р. (за період з 21.11.2019р. по 11.02.2020р. на суму боргу 37 630,87 грн. - 2 338,56 грн., за період з 12.02.2020р. по 21.05.2020р. на суму боргу 32 630,87 - 1 736,76 грн.) становить 4 075, 32 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті вимог про стягнення пені позивачу слід відмовити.

Суд дійшов висновку про зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу, виходячи з наступного.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Судом враховано пояснення у відзиві відповідача, що у зв`язку з карантинними заходами з середини березня 2020р. відповідач фактично не здійснював господарську діяльність, відповідно до чого у нього склалося тяжке фінансове становище, про що свідчить надана ним довідка (а.с. 30), в якій відповідач повідомляє, що за останні сім місяців в період карантину його підприємство є збитковим.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про зменшення нарахованого штрафу на 80 %.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 526, 17 грн. штрафу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач відповідачу нарахував по договору поставки № 011119 від 01.11.2019р.:

- інфляційні збитки у сумі 695, 25 грн. (за період з 20.11.2019р. по 11.02.2020р. на суму боргу 37 630, 87 грн. - 75, 26 грн., за період з 12.02.2020р. по 25.06.2020р. на суму боргу 32 630, 87 грн. - 619, 99 грн.);

- 3% річних у сумі 616, 10 грн. (за період з 20.11.2019р. по 11.02.2020р. на суму боргу 37 630, 87 грн. - 256,71 грн., за період з 12.02.2020р. по 25.06.2020р. на суму боргу 32 630, 87 грн. - 359, 39 грн).

Судом здійснено перерахунок інфляційних та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон".

Сума інфляційних втрат становить 578,99 грн. за період з 21.11.2019р. по 25.06.2020р. (за період з 21.11.2019р. по 11.02.2020р. на суму боргу 37 630, 87 грн. - - 0,15грн., за період з 12.02.2020р. по 10.06.2020р. на суму боргу 32 630,87 грн. - 523,88 грн., за період з 11.06.2020р. по 25.06.2020р. на суму боргу 27 630, 87 грн. - 55,26 грн.) та 3% річних становить 611, 29 грн. за період з 21.11.2019р. по 25.06.2020р. (за період з 21.11.2019р. по 11.02.2020р. на суму боргу 37 630,87 грн. - 256,36 грн, за період з 12.02.2020р. по 10.06.2020р. на суму боргу 32 630,87 грн. - 320,96 грн., за період з 11.06.2020р. по 25.06.2020р. на суму боргу 27 630,87 грн. - 33,97 грн). В решті вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних слід відмовити.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача по договору поставки № 011119 від 01.11.2019р. суми основного боргу в розмірі 32 630,87 грн., пені - 4 418,27 грн., інфляційних втрат - 695,25 грн., 3% річних - 616,10 грн. та штрафу - 37 630,87 грн. підлягають частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27 630,87 грн. - основного боргу, 4 075,32 грн. - пені, 578,99 грн. - інфляційних втрат, 611,29 грн. - 3% річних, 7 526,17 грн. - штрафу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Єрошенко Владислава Олександровича, АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТ-ГРУП" , вул. Богдана Хмельницького, 42, м. Луцьк, Волинської області,43001, код ЄДРПОУ 41144219 - 27 630,87 грн. - основного боргу, 611,29 грн. - 3% річних, 578,99 грн. - інфляційні втрати, 4 075,32 грн. - пені, 7 526,17 грн. - штрафу, 2 102,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову - відмовити.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.