Рішення

від 12.11.2020 по справі 920/867/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.2020 Справа № 920/867/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/867/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Супрамарін» (65026, м. Одеса, Деволанівський узвіз, 12, код ЄДРПОУ 40753286)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Вудлайн Плюс» (44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 27, кВ. 24, код ЄДРПОУ 40387240)

про стягнення 129326,01 грн.,

представники сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій позивач просить стягнути з відповідача 129326,01 грн. заборгованості за договором транспортного експедирування № 1405-1/2019sm від 14.05.2019, з яких: 92589,00 грн. сума основного боргу, 29621,17 грн. пеня, 3454,99 грн. 3% річних, 3660,85 грн. інфляційні нарахування, а також стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 24.09.2020 з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 24.09.2020 відкладено судове засідання на 27.10.2020.

Однак, 27.10.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки суддя Яковенко В.В. знаходився у відпустці, що унеможливлювало розгляд справи.

Ухвалою суду від 30.10.2020 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 12.11.2020.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, ухвали суду від 26.08.2020, від 24.09.2020 та від 30.10.2020, направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повернулись відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою .

Частиною четвертою статті 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом, у відповідності до вимог статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , за запитом від 12.11.2020, станом на 12.11.2020 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вудлайн Плюс зареєстровано за адресою: 44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 27, кв. 24.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом Сумської області.

10.11.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

У ч. 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

14.05.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю Супрамарін (експедитор - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Вудлайн Плюс (клієнт - відповідач) укладено договір транспортного експедирування № 1405-1/2019sm, відповідно до умов якого експедитор зобов`язується за плату і за рахунок клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Відповідно до п. 1.2. договору експедитор надає клієнту транспортно-експедитоські послуги згідно з Законом України № 1955 IV від 01.07.2004 Про транспортно-експедиторську діяльність , Конвенцією про міжнародне дорожнє перевезення вантажів (CMR), Європейською угодою про режим праці та відпочинку водіїв (AETR), Цивільним і Господарським кодексами України, чинним законодавством України.

Розділом 2 договору визначено, що експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором (п. 2.1.1.), а також отримувати від клієнта відшкодування узгоджених з ним додаткових витрат, які виникли у експедитора при виконанні договору (п. 2.1.7).

Згідно з пунктами 2.2.7.- 2.2.9. договору до обов`язків експедитора належить: здійснювати розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляти документи і організовувати роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надавати інші допоміжні та супутні перевезення, транспортно-експедиторські послуги за заявкою клієнта.

Пунктом 2.4.14. договору встановлено, що до обов`язків клієнта належить оплачувати послуги експедитора, а також відшкодувати витрати, втрати, штрафи та інші платежі, понесені експедитором на користь клієнта.

Відповідно до п. 2.4.16. договору клієнт зобов`язаний протягом 5 днів після отримання акту виконаних робіт підписати його і один примірник відправити експедитору, в разі не підписання акту або не відправки його в зазначений термін послуги вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином.

Розділом 3 договору визначено порядок розрахунків.

Згідно з п. 3.1. договору послуги експедитора, а також витрати, збори та інші платежі, здійснені експедитором на користь клієнта і пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати (якщо інше не обумовлено в заявці клієнта, прийнятої для виконання експедитором), на підставі виставленого експедитором рахунку в термін, передбачений п. 3.2. цього договору. У разі виникнення у експедитора додаткових витрат, оплати штрафів і проведення інших платежів в інтересах клієнта, пов`язаних з виконанням цього договору, експедитор виставляє клієнту додатковий рахунок, який підлягає оплаті клієнтом в термін, передбачений п. 3.2. цього договору.

Пунктом 3.3. договору визначено, що розмір плати встановлюється за діючими ринковими розцінками на аналогічні послуги і можуть змінюватися в більшу або меншу сторони відповідно до зміни кон`юнктури ринку транспортно-експедиторських послуг. Розмір плати за послуги експедитора вказується в заявці, узгодженій сторонами в порядку, передбаченому цим договором. Підставою для сплати є рахунки-фактури, отримані за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку. Сума фрахту включає в себе всі суми податків, що підлягають оплаті в країні експедитора згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.1.1. договору сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019. Якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну договору не повідомить письмово іншу сторону про розірвання договору, термін його дії буде автоматично пролонговано на кожний наступний календарний рік.

На виконання умов вказаного договору та заявок позивач надав відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 142589,00, що підтверджується актом надання послуг № 1408 від 17.07.2019, підписаного сторонами без зауважень.

Згідно з п. 3.2.1. договору акт вважається прийнятим, а послуга надана в повному обсязі та належним чином в разі підписання акту, або у разі не підписання або неповернення його клієнтом протягом 7 днів з моменту його отримання і не відправки претензій або зауважень до експедитора. Претензії, подані клієнтом з порушенням умов даного пункту не підлягають розгляду та задоволенню.

Відповідно до п. 3.2. договору клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 3 банківських днів з дня його виставлення, на поточний банківський рахунок експедитора. Рахунок вважається сплаченим при зарахуванні коштів на поточний рахунок експедитора.

Разом з актом відповідачу виставлено рахунок № 1416 від 17.07.2019 на суму 142589,00 грн., який було направлено клієнту електронною поштою 17.07.2019, та мав бути сплачений клієнтом в термін до 22.07.2019, проте станом на теперішній час, як зазначає позивач, рахунок повністю не сплачено.

Після часткової сплати відповідачем коштів по рахунку, залишок заборгованості склав 92589,00 грн.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 92589,00 грн. вартості наданих послуг транспортно-експедиторського обслуговування, а також 29621,17 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 3454,99 грн. 3% річних та 3660,85 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України).

Відповідно до статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність :

транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

експедитор (транспортний експедитор) - це суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт - це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, враховуючи плату експедитору;

перевізник - це юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

учасники транспортно-експедиторської діяльності - це клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного (стаття 2 Закону).

За змістом ст. 316 ГК України та ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Аналіз матеріалів справи та вищенаведених норм закону дає підстави для висновку суду про те, що укладений між сторонами у справі договір є договором транспортного експедирування, відтак до нього застосовуються відповідні положення Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст. 931 ЦК України).

Відповідно до ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Нормою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається зі змісту договору, послуги експедитора оплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку протягом 3 банківських днів з дня їх виставлення.

Розділом 2 договору сторони визначили права та обов`язки замовника та виконавця, зокрема обов`язок клієнта оплатити послуги експедитора, а також відшкодувати витрати, штрафи та інші платежі, понесені експедитором на користь клієнта.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань, відтак позовні вимоги в частині стягнення 92589,00 грн. вартості наданих послуг транспортно-експедиторського обслуговування є обґрунтовані, документально підтверджені та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов`язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 3.4. договору за прострочення оплати рахунку експедитора клієнт оплачує експедитору пеню за кожен календарний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми такого рахунку.

Відповідно до розрахунку позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 29621,17 грн., з яких: 12426,73 грн. за період з 22.07.2019 по 24.10.2019; 3250,90 грн. за період з 26.10.2019 по 24.11.2019; 4207,44 грн. за період з 26.11.2019 по 12.01.2020; 9066,42 грн. за період з 14.01.2020 по 13.07.2020; 669,68 грн. за період з 21.07.2020 по 11.08.2020.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що розрахунок пені позивачем здійснено у відповідності до вимог статті 232 ГК України, з урахуванням положень Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що право стягнення пені обумовлене умовами договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 29621,17 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем, відповідно до поданого розрахунку нараховано відповідачу 3660,85 грн. інфляційних збитків, з яких:1569,46 грн. за період з серпня 2019 року по жовтень 2019 року; 127,59 грн. за листопад 2019 року; 1963,80 грн. за період січень - червень 2020 року та 3454,99 грн. 3% річних, з яких: 1113,37 грн. за період з 22.07.2019 по 24.10.2019; 314,60 грн. за період з 26.10.2019 по 24.11.2019; 351,65 грн. за період з 26.11.2019 по 02.01.2020; 1507,95 грн. за період з 14.01.2020 по 19.07.2020; 167,42 грн. за період з 21.07.2020 по 11.08.2020.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку про вірність здійсненого розрахунку та правомірність заявлених до стягнення 3660,85 грн. інфляційних збитків та 3454,99 грн. 3% річних нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 231, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вудлайн Плюс» (44226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Грушевського, 27, кВ. 24, код ЄДРПОУ 40387240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Супрамарін» (65026, м. Одеса, Деволанівський узвіз, 12, код ЄДРПОУ 40753286) 92589 грн. 00 коп. (дев`яносто дві тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 00 копійок) основного боргу, 29621 грн. 17 коп. (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня, 17 копійок) пені, 3454 грн. 99 коп. (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 99 копійок) 3% річних, 3660 грн. 85 коп. (три тисячі шістсот шістдесят гривень 85 копійок) інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13.11.2020.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко