Рішення

від 11.11.2020 по справі 922/2875/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2875/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Лепенець К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЛА" ( 49021, м. ДНІПРО, вул. Берегова,135) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіст Рітейл" (61003, Харківська область, м. Харків, вул. Ковальська, 2) про стягнення коштів за участю представників:

позивача- Устинова А. В., , адвокат;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЛА" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіст Рітейл", в якій просить суд стягнути з останнього 16 586,28грн., з яких суму основного боргу в розмірі 15 839,03грн., пеню в сумі 413,11грн., 10% річних в сумі 334,14грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки №49/20 від 16.03.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2020 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/2875/20. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 07.10. 2020 р. о 10:30.

Ухвалою від 07.10.2020 підготовче засідання відкладено на "27" жовтня 2020 р. о 12:00.

Протокольною ухвалою господарського суду від 27.10.2020 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "11" листопада 2020 р. 12:30 .

У судове засідання 11.11.2020 року представник позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Ухвали суду направлені на адресу відповідача повернулися на адресу суду з позначкою пошти "Адресат відсутній ".

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача - 61003, м. Харків, вул. Ковальська, 2.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду по справі були надіслані відповідачам, але не отримані та були повернуті до суду у зв`язку із відсутністю адресата, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки АТ Укрпошта .

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення позивача про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АСІСТ РІТЕЙЛ (надалі ТОВ АСІСТ РІТЕЙЛ або Покупець, або Відповідач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ БІОЛА укладений договір поставки № 49/20 від 16 березня 2020 р. , відповідно до умов якого, Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати Товар на умовах Договору .

Відповідно до п.1.1 договору Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця мінеральну воду, воду питну, безалкогольні напої, соки і нектари, (надалі - товар), виробництва ПрАТ Ерлан (м. Підгороднє, Дніпропетровська обл.) і ПрАТ Орлан (м. Київ), а Покупець зобов`язується приймати цей товар та оплачувати його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 1.2. договору, асортимент та ціна товару погоджуються сторонами у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Розділом четвертим договору, сторонами передбачено ціну та порядок розрахунків.

Покупець здійснює оплату товару за ціною, яка передбачена у Специфікації до Договору.

Ціна товару на умовах поставки включає в себе вартість тари й упакування, навантажувальних робіт, а також вартість доставки Покупцю.

У період дії договору ціна на товар може коригуватися в зв`язку зі зміною кон`юнктури товарного ринку й інших факторів, що впливають на ціну товару. В разі зміни цін на товар протягом строку дії цього Договору, Постачальник зобов`язується негайно сповістити про це Покупця, Узгодження нової ціни Сторони оформлюють новою Специфікацією. У разі відмови Покупця від укладення нової Специфікації, Постачальник з моменту введення в дію нових цін має право припинити поставку товару і розірвати цей Договір в односторонньому порядку.

Покупець зобов`язується сплатити вартість партії товару на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових кошів банківський рахунок постачальника або іншим шляхом.

На виконання умов договору позивач 14 травня 2020 р. поставив відповідачеві товар (безалкогольні напої, мінеральну воду, соки, нектари і т.і.) на загальну суму 15 839,03 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними обома сторонами, які містяться в матеріалах справи, а саме:

№ТД-008600 від 14.05.2020 на суму 1 791,79

№ТД-008601 від 14.05.2020 на суму 2 593,10грн.,

№ТД-008602 від 14.05.2020 на суму 3 615,50грн.,

№ТД-008605 від 14.05.2020 на суму 4 223,14грн.,

№ТД-008607 від 14.05.2020 на 3 615,50грн.

В порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки оплата поставленого товару, строк оплати якого вже настав, не здійснена відповідачем у повному обсязі.

Таким чином, станом на 20.08.2020 року заборгованість TOB АСІСТ РІТЕЙЛ перед ТОВ ТД ВІОЛА за Договором складає суму 15 839,03 грн., яка підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків, станом на 31.07.2020 р.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині повної оплати за надані послуги, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів погашення боргу в сумі 15 839,03грн. господарському суду не надано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.2. Договору за кожен день прострочення оплати отриманого товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику від суми простроченого платежу пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята), однак не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення зобов`язання. Пеня нараховується на весь період прострочки.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Загальна сума пені, яка заявлена до стягнення з відповідача становить грошову суму у розмірі 413,11грн. Суд, переривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 413,11грн. грн., вважає такий розрахунок вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 413,11 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 10% річних в сумі 334,14 суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Крім того, в будь-якому випадку відповідач не позбавлений права здійснити і подати суду контррозрахунок.

Суд в свою чергу звертає увагу на те, що відповідач підписав договір, в якому містяться положення про зобов`язання сплатити позивачу штрафні санкції в разі прострочення оплати за поставлений товар, а відтак не може бути звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

На підставі п. 6.3. Договору у випадку прострочення Покупцем оплати отриманого товару, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, Покупець сплачує Постачальнику 10 (десять) % річних від простроченої суми.

Перевіривши правильність нарахування десяти відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення десяти процентів річних у розмірі 334,14грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, не спростованого відповідачем та підтвердженого матеріалами справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 692 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіст Рітейл"(61003, Харківська область, м. Харків, вул. Ковальська, 2, код 42579433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЛА" ( 49021, м. ДНІПРО, вул. Берегова,135, код 41220451) - 16 586,28грн., з яких суму основного боргу в розмірі 15 839,03грн., пеню в сумі 413,11грн., 10% річних в сумі 334,14грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БІОЛА" ( 49021, м. ДНІПРО, вул. Берегова,135, код 41220451).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Асіст Рітейл"(61003, Харківська область, м. Харків, вул. Ковальська, 2, код 42579433).

Повне рішення складено "12" листопада 2020 р.

Суддя О.О. Присяжнюк