Ухвала

від 12.11.2020 по справі 923/1140/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

12 листопада 2020 року , м. Херсон, справа № 923/1140/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. , розглянувши заяву за вх.№ 2405/20 від 11.11.2020 Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову у справі

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ,

до відповідача-1: Селянського (фермерського) господарства "РАПС-К", м. Херсон,

відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Вознесенське, Межівський р-н, Дніпропетровська обл.,

про стягнення 1 443 621,41грн.

у с т а н о в и в:

Обставини справи

11.11.2020 до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" з спрямованими до Селянського (фермерського) господарства "РАПС-К" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) вимогами про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.10.2019 № 011/3650/601159 у розмірі 1443621,41грн, з них 1360000грн заборгованість по тілу кредиту, 83621,41грн заборгованість по відсотках за кредитом, відповідно, як з позичальника та поручителя за кредитом. Іншою ухвалою суду від 12.11.2020 за вказаним позовом порушено провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначене на 08.12.2020 о 11:30.

Разом з позовною заявою до суду подана заява АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову (за вх.№2405 від 11.11.2020), шляхом накладення арешту на шість об`єктів нерухомого майна, які належать відповідачеві-2 на праві приватної власності, за переліком такого майна відповідача-2 (згідно з інформаційної довідкою від 25.08.2020 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно..., копія якої додана до заяви про забезпечення позову), а саме:

- будівля насіннєвого складу, загальною площею 180,9 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- будівля складу зерна, загальною площею 219,9 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ;

- будівля зернового складу, загальною площею 179,9 кв.м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_3 ;

- житловий будинок загальною площею 90,4 кв.м, житловою площею 44,3 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_4 ;

- земельна ділянка загальною площею 0,25га, кадастровий номер: 1222655100:06:001:0037, цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_4 ;

- земельна ділянка загальною площею 0,6га, кадастровий номер: 1222655100:06:001:0038, яка знаходиться за адресою Дніпропетровська обл., Межівський р-н, с. Вознесенське, вул.Садова,12.

Обґрунтування заяви про забезпечення позову

В обґрунтування вимог за заявою про забезпечення позову стверджується про:

- значний розмір заборгованості відповідача-1 за кредитним договором;

- наявність у позивача обґрунтованих сумнівів щодо можливості виконання відповідачем-1 рішення суду, у разі задоволення позову, та наявні ознаки неплатоспроможності відповідача-1, оскільки 1) відповідач-1 не виконав свої зобов`язання перед позивачем за укладеним між ними кредитним договором, в частині щомісячного погашення кредитної заборгованості та сплати відсотків за кредитом, у строки встановлені кредитним договором, 2) не здійснює будь-яких платежів на користь позивача та уникає спілкування телефоном з працівниками позивача, відмовляється від програм рефінансування;

- невиконання відповідачами вимог позивача про погашення заборгованості і за кредитним договором як після направлення відповідачам у серпні 2020 року письмових вимог позивача про погашення цієї заборгованості, так і після звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення цієї заборгованості з відповідачів;

- необхідність застосування забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, оскільки таке забезпечення унеможливить відчуження відповідачем-2 зазначеного у заяві про забезпечення позову нерухомого майна цього відповідача;

Вказані обставини у їхній сукупності, на переконання позивача, вказують на необхідність забезпечення позову, саме, у обраний позивачем спосіб, оскільки в іншому випадку (якщо позов не буде забезпечено у такий спосіб), виконання рішення суду, у разі задоволення позову, може бути суттєво утруднено або, взагалі, буде неможливим.

Норми, що підлягають застосуванню

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити у собі обґрунтування необхідності забезпечення позову у обраний заявником спосіб. Відповідно ж до ч.4 ст.139 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз`яснено, що:

- особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із цією заявою, для чого обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову;

- заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за наслідками здійснення судом оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема: 1) розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; 2) забезпечення збалансованості інтересів сторін; 3)наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; 4) імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; 5) запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з п.3 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 роз`яснено, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, й тому, необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Висновки суду

З урахуванням загальних принципів та вимог господарського судочинства, передбачених, зокрема, ч.3 ст.13 ГПК України та ст.74 ГПК України, "кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень" та вимог ст.139 ГПК України до змісту заяви про забезпечення позову обов`язковим є належне обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема 1)доводами про те, які саме фактичні обставини та яким, саме, чином суттєво перешкоджатимуть чи будуть унеможливлювати, при прийнятті судом рішення про задоволення позову, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, та 2)доказами, на підтвердження вказаних обставин, 3)доводами та доказами на підтвердження співмірності заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами.

1. Всупереч приписів п.3 ч.1 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову та додані до неї матеріали не містять обґрунтування належними доводами та доказами необхідності забезпечення позову про стягнення грошового боргу, саме, шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача-2, а не на його грошові кошти.

У заяві про забезпечення позову не вказано про наявність у позивача належних доказів неплатоспроможності відповідача-2, зокрема, доказів відсутності у відповідача-2 грошових коштів у будь-якому розмірі.

2. Всупереч приписів ч.4 ст.139 ГПК України, за якими "заходи забезпечення позову... мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами" заява про забезпечення позову не містить у собі доводів щодо належного обґрунтування та, поряд з цим, до цієї заяви не додано будь-яких доказів:

- необхідності забезпечення позову з ціною 1443621,41грн, шляхом накладення арешту, саме, на шість об`єктів нерухомого майна відповідача-2;

- необхідністю забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача-2, без зазначення про накладання такого арешту в межах позовних вимог ;

- необхідності забезпечення позову з ціною 1443621,41грн, шляхом накладення арешту, саме, на шість об`єктів нерухомого майна відповідача-2, при тому, що згідно з пунктами 4.1.1.1.-4.1.1.4 Розділу 4 "Забезпечення виконання зобов`язань" кредитного договору від 09.10.2019 № 011/3650/601159 між позивачем та відповідачем-1, за яким виникла заборгованість про стягнення якої заявлений даний позов, виконання відповідачем-1 зобов`язань за цим кредитним договором забезпечується, зокрема, заставою чотирьох одиниць сільськогосподарської темники, яка належить відповідачеві-1 на праві власності, а саме 1) трактор колісний марки JOHN DEERE 6130D, 2011 рік випуску, 2) трактор колісний марки БЕЛАРУС-892, 2015 рік випуску; 3) культиватор марки КПГ-6, 4) плуг дисковий, марки ПД-3.3.

Зокрема, у заяві про забезпечення позову не вказано про будь-які обставини, що унеможливлюють задоволення вимог позивача до відповідача-1 щодо погашення заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок рухомого майна, яке зазначене у п.п.4.1.1.1.-4.1.1.4 Розділу 4 "Забезпечення виконання зобов`язань" кредитного договору від 09.10.2019 № 011/3650/601159.

3. Всупереч приписів п.3 ч.1 ст.139 ГПК України у заяві про забезпечення позову не вказано та до цієї заяви не додано належних доказів:

- наявності фактів відчуження відповідачем-1, керівником якого є відповідач-2, рухомого та нерухомого майна відповідача-1, з метою уникнути виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань перед позивачем, які виникли кредитного договору від 09.10.2019 №011/3650/601159;

- наявності у відповідача-2 намірів вдатися, найближчим часом, до вчинення дій щодо відчуження свого нерухомого майна.

4. Всупереч приписів п.3 ч.1 ст.139 ГПК України у заяві про забезпечення позову не вказано та до цієї заяви не додано належних доказів неплатоспроможності відповідача-1, якими, щонайменше, можуть бути роздруківки рішень судів з Єдиного державного реєстру судових рішень, на підтвердження наявності судових процесів щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості перед іншими суб`єктами господарювання.

5. Всупереч приписів п.3 ч.1 ст.139 ГПК України у заяві про забезпечення позову не вказано та до цієї заяви не додано належних доказів стверджуваного за текстом цієї заяви ухилення відповідача-1 від телефонного спілкування з працівниками позивача, щонайменше, відповідних доповідних записок таких працівників позивача своєму безпосередньому керівництву. При цьому, за текстом титульних (перших) сторінок позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що позивачу невідомі засоби зв`язку, як з відповідачем-1, так і з відповідачем-2.

Таким чином, заява про забезпечення позову та додані до неї матеріали не містять достатнього обґрунтування, доводами та поданими на їхнє підтвердження доказами, утруднення та/або неможливості виконання у майбутньому рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб.

За вказаних обставин та підстав заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає. Відповідно, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову має бути відмовлено. Судовий збір, що сплачено при поданні заяви про забезпечення позову відноситься на заявника.

Керуючись ст.ст.136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Відмовити в задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову (за вх.№2405 від 11.11.2020).

2. Копію ухвали надіслати Акціонерному товариству "Райффайзен Банк Аваль".

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга відповідно до п.4 ч.1 ст.255 та ч.1 ст.256, ст.257 Господарського процесуального кодексу України протягом десяти днів з дня її підписання.

Дата підписання ухвали 12.11.2020.

Суддя К.В. Соловйов