Постанова

від 12.11.2020 по справі 240/3906/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2020 року

м. Київ

справа №240/3906/19

адміністративне провадження №К/9901/36831/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТГ НОВА ЕРА" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області (правонаступник Головне управління ДПС у Житомирській області) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 (суддя Панкеєва В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 (головуючий суддя Моніч Б.С., судді Капустинський М.М., Охрімчук І.Г.),

У С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КТГ НОВА ЕРА" (далі - ТОВ "КТГ НОВА ЕРА", Товариство, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якій просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), про внесення ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 15.01.2019 №9/06-30-07-03-22; зобов`язати ГУ ДФС виключити ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Обґрунтовуючи довід про протиправність рішення відповідача про включення його до переліку ризикових платників податків, Товариство посилається на те, що не несе відповідальність за незаконні дії чи бездіяльність контрагентів у ланцюгу постачання, а тому негативна податкова інформація щодо діяльності його контрагентів не може бути підставою для внесення його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019, позов ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Комісії ГУ ДФС, оформлене протоколом від 15.01.2019 №9/06-30-07-03-22, про внесення ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості; зобов`язав ГУ ДФС виключити ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" з переліку ризикових платників податків, а саме: виключити з переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платника з ознаками ризиковості.

Зазначені судові рішення вмотивовані висновком судів, що рішення комісії ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 11.02.2019, про внесення позивача до переліку ризикових платників податків, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки позивач був включений до переліку ризикових платників тільки на підставі інформації щодо здійснення його контрагентами операцій з підміною товарних позицій. Рішення відповідача не ґрунтується на правових актах, оскільки критерії, за якими позивач визнаний ризиковим платником, встановлені у листі Державної фіскальної служби України далі - ДФС України) від 12.11.2018 №35019/7/99-99-07-05-02-17, що суперечить пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117. Суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДФС виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У касаційній скарзі ГУ ДФС просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач з посиланням на не відповідність правозастосування судами попередніх інстанцій правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах, вказує, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, так само, як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для позивача та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується контролюючим органом для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі в межах його повноважень та в цілях виконання ним визначених нормами Податкового кодексу України функцій.

У зв`язку з утворенням юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та реорганізації деяких територіальних органів ДФС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів ДПС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 суд допустив процесуальну заміну відповідача (Головне управління ДФС у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області) відповідно до частини першої статті 52 КАС.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ (набрав чинності з 08.02.2020), відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, згідно з витягом з протоколу від 15.01.2019 №9/06-30-07-03-22 засідання Комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ТОВ "КТГ НОВА ЕРА" було включено до переліку ризикових платників податків, як таке, що відповідає пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, оскільки Товариство придбавало товар у підприємств, що реалізують товари з підміною товарних позицій, а тому підпадають під критерії ризиковості, визначені ДФС України та погоджені Міністерством фінансів України в листі від 12.11.2018 №35019/7/99-99-07-05-02-17.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

В пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72, 73 ПК.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3, 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165) (далі - Порядок), передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так само, зупиняється реєстрація, якщо за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.

Моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на підставі аналізу податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, за алгоритмом, встановленим пунктом 3 Порядку.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.

Обов`язковою ознакою рішення, дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають для них обов`язковий характер.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Верховним Судом вже зроблено висновок щодо застосування наведених вище норм у подібних правовідносинах (зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19).

Згідно з висновком Верховного Суду використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Включення Комісією контролюючого органу платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Підстав для відступу від наведеної правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах Верховний Суд у цій справі не знаходить.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 52, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити.

Рішення на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019 скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "КТГ НОВА ЕРА" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду