Постанова

від 13.11.2020 по справі п/808/180/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року

м. Київ

справа № П/808/180/14

адміністративне провадження № К/9901/19746/18, № К/9901/19747/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовські гідравлічні машини до Бердянської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Бердянської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю Азовські гідравлічні машини на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року (суддя Кисіль Р.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року (судді: Дурасова Ю.В. (головуючий), Туркіна Л.П., Коршун А.О.) у справі № П/808/180/14.

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Азовські гідравлічні машини (далі - позивач, ТОВ Азовські гідравлічні машини ) звернулось до суду з позовом до Бердянської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.07.2013 № 0000902211, № 0000932211, № 0000922211, від 15.10.2013 № 0000022200, № 0000032200.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.07.2013 № 0000902211, № 0000932211, № 0000922211, від 15.10.2013 № 0000022200, № 0000032200 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 № 0000902211, яким ТОВ Азовські гідравлічні машини збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 388 831,00 грн, з яких за основним зобов`язанням - 360 915,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 916,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 № 0000922211, яким ТОВ Азовські гідравлічні машини збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 88 197,93 грн, з яких за основним зобов`язанням - 73 528,41 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 669,52 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 № 0000932211, яким ТОВ Азовські гідравлічні машини збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на 3 354,46 грн, з яких за основним зобов`язанням - 2 547,57 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 806,89 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 № 0000022200, яким ТОВ Азовські гідравлічні машини збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 94 069,00 грн, з яких за основним зобов`язанням - 65 296,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 28 773,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 № 0000032200, яким ТОВ Азовські гідравлічні машини збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб на 1 522,21 грн, з яких за основним зобов`язанням - 1 273,77 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 318,44 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач належними та допустимими доказами, якими є документи первинного бухгалтерського обліку підприємства, підтвердив показники податкової звітності, а також довів реальність господарських операцій з відповідними контрагентами.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просила скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Азовські гідравлічні машини у повному обсязі.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 № 0000902211, яким ТОВ Азовські гідравлічні машини збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 388 831,00 грн (з яких основний платіж - 360 915,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 27 916,00 грн), та в цій частині відмовлено в задоволенні позову. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі № П/808/180/14 залишено без змін. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що досліджуючи господарські операції вчинені фізичними особами-підприємцями по піскоструйній очистці електродвигунів, роторів та стартерів, перемотці стартерів, двигунів та ін. судом апеляційної інстанції не було встановлено руху активів та зміну стану зобов`язань суб`єкта господарювання у зв`язку з здійсненням таких операцій, економічну мету, а також реальної можливості виконання фізичними особами-підприємцями робіт, обумовлених укладеними договорами, їх компетентності, наявності фахівців зі спеціальними знаннями та відповідною підготовкою, наявності технічних можливостей, що не було спростовано позивачем належними та достатніми доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ Азовські гідравлічні машини подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі № П/808/180/14.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Азовські гідравлічні машини у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ Азовські гідравлічні машини з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки 10.06.2013 відповідачем складено акт перевірки № 066/22.11-0632581179. На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.07.2013: № 0000902211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 388 831,00 грн (360 915,00 грн - основний платіж, 27 916,00 грн - штрафні (фінансові) санкції); № 0000932211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку на загальну суму 3 354,46 грн (2 547,57 грн - основний платіж, 806,89 грн - штрафні (фінансові) санкції); № 0000922211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 88 197,93 грн (73 528,41 грн - основний платіж, 14 669,52 грн - штрафні (фінансові) санкції).

Також контролюючим органом проведена документальна позапланова перевірка ТОВ Азовські гідравлічні машини з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки 01.10.2013 складено акт перевірки № 054/08-22-22-01/32581179. На підставі вказаного акта перевірки від 01.10.2013 контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.10.2013: № 0000032200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з земельного податку на загальну суму 1 592,21 грн (1 273,77 грн основний платіж, 318,44 грн - штрафні (фінансові) санкції); № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 94 069,00 грн (65 296,00 грн - основний платіж, 28 773,00 грн - штрафні (фінансові) санкції).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 2 051 473,00 грн, задекларовано дохід, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у розмірі 9 080 506,00 грн, задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.04.2010 по 31.12.2012 у розмірі 8 685 354,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 № 0000902211 судом апеляційної інстанції встановлено, що висновки контролюючого органу щодо збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток ґрунтуються на тому, що первинні документи для підтвердження реальності виконання господарських операцій повинні відповідати статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в України , в іншому разі документи не можуть мати сили первинного документа, навіть за наявності у такого документа всіх формальних реквізитів. Для отримання права на формування витрат, платник податку повинен мати первинні документи, видані за реально отримані послуги (роботи), призначені для використання у господарській діяльності.

Судами встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договори від 30.12.2010 та від 14.01.2010 про надання послуг з технічного обслуговування № 30 та № 4, згідно якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язався надавати послуги з піскоструйному очищенню електродвигунів, роторів та статорів ПЕДВ в умовах механіко збирального виробництва позивача. Сторонами вказаних договорів були складені протоколи про договірну ціну на послуги та календарні плани проведення робіт, а також акти про виконання робіт.

11.01.2010 між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування № 1, згідно якого ФОП ОСОБА_2 зобов`язався надавати послуги з перемотки електродвигунів ПЕДВ в умовах механіко збирального виробництва позивача. Сторонами були складені протоколи про договірну ціну на послуги та календарні плани проведення робіт, акти про виконання робіт.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договори від 22.12.2010 та від 13.01.2010 про надання послуг з технічного обслуговування № 22 та № 3, згідно яких ФОП ОСОБА_3 зобов`язався надавати послуги з ремонту статорів ПЕДВ в умовах механіко збирального виробництва позивача. Сторонами були складені протоколи про договірну ціну на послуги та календарні плани проведення робіт, акти про виконання робіт.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договори від 17.12.2010 та від 12.01.2010 про надання послуг з технічного обслуговування № 17/1 та № 2, згідно якого ФОП ОСОБА_4 зобов`язано надавати послуги з ремонту роторів ПЕДВ в умовах механіко збирального виробництва позивача. Сторонами були складені протоколи про договірну ціну на послуги та календарні плани проведення робіт, акти про виконання робіт.

Суд апеляційної інстанції дослідивши первинні документи за вказаними операціями встановив, що до перевірки було надано акти виконаних робіт, які не містять чіткого змісту про фактичне виконання будь-яких послуг (робіт), а саме: акти здавання-приймання виконаних робіт не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних послуг, обґрунтування вартості, прізвища осіб, які б безпосередньо виконували дані послуги. Не надано документів, які б дали змогу чітко вистежити переміщення товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання, що є результатом замовлених робіт, а також встановити, яким чином результати цих робіт замовник використовує у власній господарській діяльності. До перевірки не надано будь яких документів, які б вказували на пов`язаність виконаних послуг з необхідністю їх проведення для отримання економічного ефекту, який полягає у залученні нових замовлень на продукцію або інше, враховуючи той факт, що фактичною діяльністю підприємства є ремонт та перемотка електродвигунів, роторів.

Також досліджуючи господарські операції вчинені фізичними особами-підприємцями по піскоструйній очистці електродвигунів, роторів та стартерів, перемотці стартерів, двигунів судом апеляційної інстанції рух активів та зміну стану зобов`язань суб`єкта господарювання у зв`язку з здійсненням таких операцій, економічну мету платника податків не встановлено, як і не встановлено реальної можливості виконання фізичними особами-підприємцями робіт, обумовлених укладеними договорами, їх компетентності, наявності фахівців зі спеціальними знаннями та відповідною підготовкою, наявності технічних можливостей. Тоді як з наданих звітів встановлено, що виконавці робіт не мають найманих працівників, чисельність працюючих складає по одній особі, виконані послуги виконувались на потужностях ТОВ Азовські гідравлічні машини , який має у своєму штаті кваліфікованих фахівців: слюсарів, механіків, токарів. Фізичні особи-підприємці, з якими укладалися договори на виконання піскоструйних робіт не мають найманих працівників, не мають виробничого обладнання та потужностей на яких можливо виконання піскоструйні роботи. Судом апеляційної інстанції було також взято до уваги, що представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що піскоструйні роботи були виконані на виробничому обладнанні та потужностях ТОВ Азовські гідравлічні машини , однак доказів того, що роботи по піскоструйному ремонту роторів, статорів могли бути виконані одноособово жінками-підприємцями ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 надано до судів першої та апеляційної інстанції не було. Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів (перепустки та ін.), які б підтверджували надання позивачем дозволу для проходження вказаними фізичним особам-підприємцям на територію ТОВ Азовські гідравлічні машини .

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що викликає обґрунтований сумнів економічна мета позивача щодо виконання зазначених робіт фізичними особами-підприємцями, які не мають відповідних фахівців зі спеціальними знаннями, технічних можливостей, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, обладнання та виробничих потужностей для здійснення вказаних робіт, оскільки у позивача є достатня кількість фахівців, які можуть виконати такі роботи, і, насамперед, саме у позивача, а не у його контрагентів (що не заперечувалось позивачем) є відповідне обладнання та виробничі потужності для здійснення піскоструйних робіт.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 № 0000022200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 94 069,00 грн судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.10.2011 між позивачем та ТОВ ВКФ Медея укладено договір № 14-т, за яким останній зобов`язався продати (передати у власність) позивача товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних, а покупець прийняти та сплатити його вартість. Умови поставки продукції - EXW, згідно Інкотермс-2000 . Передача товару проводиться на складі. Перевезення продукції відбувається за рахунок позивача. За наслідками виконання поставки товару ТОВ ВКФ Медея на суму 296 776,00 грн (у тому числі ПДВ у сумі 49 796,00 грн) видані позивачу податкові накладі. На підтвердження факту транспортування придбаного товару позивачем надані подорожні листи вантажного автомобіля. Згідно акту прийому-передачі векселів від 30.04.2012 позивач в рахунок виконання своїх зобов`язань за зазначеним договором передав ТОВ ВКФ Медея простий вексель серія АА 0520738 від 30.04.2012 номінальною вартістю 1 197 828,00 грн. Судами встановлено, що надані податкові накладні, видаткові накладні, оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств.

01.10.2010 між позивачем та ПП Вікторія-2007 був укладений договір поставки № 193, за яким ПП Вікторія-2007 зобов`язалось продати (передати у власність) позивача товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних, а покупець прийняти та сплатити його вартість. Умови поставки продукції - EXW, згідно Інкотермс-2000 . Передача товару проводиться на складі. Перевезення продукції відбувається за рахунок позивача. За наслідками виконання поставки товару ПП Вікторія-2007 на суму 93 000,00 грн (у тому числі ПДВ у сумі 15 500,00 грн) видані позивачу податкові накладні. На підтвердження факту транспортування придбаного товару позивачем надані подорожні листи вантажного автомобіля. Передача позивачу придбаного станка токарно-винторізного мод. 16 К20, станка заточного, тель консольної підтверджується складеними актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 18.11.2010. Зазначене обладнання було введено в експлуатацію, про що складені акти введення в експлуатацію відповідного обладнання від 18.11.2010. Розрахунки із ПП Вікторія-2007 за виконання зазначеного договору здійснені у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок ПП Вікторія-2007 . На підтвердження факту транспортування позивачем обладнання надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи, які оформлені належним чином, містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, автопідприємства; пункт навантаження / розвантаження; найменування автомобілю; прізвище та підпис водія; номер причепу; відомості про вантаж; маса товару; підпис та печатка перевізника. Надані податкові накладні, видаткові накладні, оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств.

Крім того, судами встановлено, що контрагенти позивача (ТОВ ВКФ Медея та ПП Вікторія-2007 в період, що перевірявся мали статус платників податку на додану вартість, а отже мали право видавати позивачу відповідні податкові накладні на підтвердження факту отримання позивачем відповідних товарів. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи зі змісту вказаного акта перевірки, фактично єдиною підставою для висновку контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту стали висновки викладені в актах перевірок складених іншими контролюючими органами щодо інших платників податків, зокрема, постачальників ТОВ ВКФ Медея - ТОВ Солана , ТОВ Росток-Дніпро , з якими позивач не мав ніяких взаємовідносин (що не було спростовано відповідачем).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що контролюючим органом здійснено донарахування плати за землю. Так, заниження суми орендної плати на землю сталося на думку відповідача тому, що у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки при визначенні грошової оцінки земельної ділянки позивачем не враховано коефіцієнт функціонального використання землі 2,5 при використанні земельної ділянки на території АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1767га згідно договору оренди від 05.05.2008 та при використанні земельної ділянки на території АДРЕСА_1 загальною площею 0,5795га згідно договору оренди від 04.08.2008.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, на виконання вимог чинного законодавства, нараховував та сплачував орендну плату за земельні ділянки у розмірах та на умовах встановлених договорами оренди від 04.08.2008 та від 05.05.2008. Тоді як, згідно вимог чинного законодавства (Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів №18/15/21/11) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача була визначена у технічних документаціях щодо нормативно грошової оцінки земель, що розроблені суб`єктом оціночної діяльності, який отримав ліцензію на проведення робіт із землеустрою, що підтверджується довідками Бердянського міського управління земельних ресурсів від 24.01.2008 № 41 та від 16.04.2008 № 465.

Сторонами укладених договорів оренди було правомірно визначено розміри річної орендної плати, а саме - 3% від її нормативної грошової оцінки землі. Вказані земельні ділянки використовувалися позивачем у періоді, що перевірявся за їх функціональним призначенням, зміни цільового призначення земель не відбулося. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які знаходяться в оренді у позивача, визначена відповідно до Витягу (Довідки) з технічної документації щодо нормативно-грошової оцінки земель, виданого Управлінням Держкомзему у м. Бердянськ Запорізької області від 24.01.2008 № 41. Згідно рішення Бердянської міської ради від 31.01.2008 № 11 ТОВ Азовські гідравлічні машини затверджено проект відведення земельної ділянки та передано в оренду за рахунок земель міста земельну ділянку площею 0,1767 га, що розташована в АДРЕСА_1 для розміщення та обслуговування ремонтно-механічного цеху та адміністративної будівлі, строком до 01.01.2018. 05.05.2008 між позивачем та Бердянською міською радою було укладено договір оренди землі, за яким Бердянська міська рада надала, а позивач прийняв, в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування ремонтно-механічного цеху та адміністративної будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки - 0,1767 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки Бердянського міського управління земельних ресурсів складає 324 938,83 грн. Річна орендна плата вноситься щомісяця до 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, зазначена земельна ділянка була передана позивачу в оренду за зазначеним договором оренди.

Крім того, рішенням Бердянської міської ради від 10.07.2008 № 30 позивачу затверджено проект відведення земельної ділянки та передано в оренду за рахунок земель міста земельну ділянку площею 0,5795 га, що розташована в АДРЕСА_1 для реконструкції, розміщення та обслуговування комплексу промислових будівель та споруд, строком до 01.07.2013. 04.08.2008 між позивачем та Бердянською міською радою укладено договір оренди землі, за яким Бердянська міська рада надала, а позивач прийняв, в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для реконструкції, розміщення та обслуговування комплексу промислових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки - 0,5795 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки Бердянського міського управління земельних ресурсів від 16.04.2008 № 465 складає 444 024,00 грн. Річна орендна плата вноситься щомісяця до 30 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. Згідно акта прийому-передачі земельної ділянки, зазначена земельна ділянка передана позивачу в оренду за зазначеним договором оренди.

Відповідач стверджує, що позивачем було занижено суми орендної плати за землю, оскільки у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки при визначенні грошової оцінки земельних ділянок не враховано коефіцієнту функціонального використання землі 2,5 при використанні земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки - 0,5795 га та в АДРЕСА_1 . Площа земельної ділянки - 0,1767 га., згідно укладених договорів оренди.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що зміни цільового призначення земельних ділянок не відбулося, позивачем було дотримано вимог чинного податкового законодавства, тоді як контролюючим органом не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження доводів про щодо заниження позивачем суми орендної плати на землю.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги ТОВ Азовські гідравлічні машини цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення, які на його думку допущено відповідачем та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

В доводах касаційної скарги Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем в процесі здійснення ним господарської діяльності, а також вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень чинного податкового законодавства щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів, непідтвердження ним реальності господарських операцій з відповідними контрагентами та недотримання позивачем вимог податкового законодавства в частині сплати орендної плати за землю, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року у справі № П/808/180/14.

Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області надіслала заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на порушення допущені позивачем в процесі здійснення ним господарської діяльності та просить залишити скаргу ТОВ Азовські гідравлічні машини без задоволення.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

11.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.3. Підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

11.4. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.

Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від`ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від`ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов`язань у зв`язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов`язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

11.5. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

11.6. Пункти 198.3, 198.6 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

11.7. Пункти 288.1-288.4 статті 288.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана воренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

12. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

12.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Закон України Про оренду землі (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Стаття 1.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

13.2. Стаття 15.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін, порядок страхування об`єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об`єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід`ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об`єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

14. Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року:

14.1. Пункт 2.1.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

14.2. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

14.3. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

14.4. Пункт 2.16.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

17. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

19. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

20. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

21. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

22. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

23. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

24. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 № 0000902211, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо не підтвердження фактичного здійснення операцій з придбання/отримання послуг, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням вимог статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду судами даної справи) щодо оцінки доказів, та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, тоді як контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення та оформлення яких чітко передбачено законодавством.

Положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковим законодавством встановлені вимоги до належного оформлення первинних документів, зокрема, такі документи мають містити інформацію про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також бути підписаними особою уповноваженою на такі дії.

Позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції документи, які не відповідають встановленим чинним законодавством вимогам, а також акти виконаних робіт (акти здавання-приймання виконаних робіт), які не містять чіткого змісту про фактичне виконання будь-яких послуг (робіт), а саме: не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних послуг, обґрунтування вартості, прізвища осіб, які б безпосередньо виконували дані послуги. Не було надано документів, які б дали змогу чітко вистежити переміщення товарно-матеріальних цінностей, їх зберігання, що є результатом замовлених робіт, а також до перевірки не надано будь-яких документів, які б вказували на пов`язаність виконаних послуг з необхідністю їх проведення для отримання економічного ефекту, який полягає у залученні нових замовлень на продукцію або інше, враховуючи той факт, що фактичною діяльністю підприємства є ремонт та перемотка електродвигунів, роторів. Крім того, судом апеляційної інстанції досліджуючи господарські операції вчинені фізичними особами-підприємцями по піскоструйній очистці електродвигунів, роторів та стартерів, перемотці стартерів, двигунів та ін. не встановлено реальної можливості виконання фізичними особами-підприємцями робіт, обумовлених укладеними договорами, їх компетентності, наявності фахівців зі спеціальними знаннями та відповідною підготовкою, наявності технічних можливостей, тоді як з наданих звітів судом встановлено, що виконавці робіт не мають найманих працівників, чисельність працюючих складає по одній особі, виконані послуги виконувались на потужностях ТОВ Азовські гідравлічні машини (оскільки такі не мають виробничого обладнання та потужностей на яких можливо виконання вказаних робіт), що не заперечувалось та не спростовувалось позивачем.

25. Щодо господарських відносин між позивачем та його контрагентами (ТОВ ВКФ Медея та ПП Вікторія-2007 ) судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що реальність вказаних господарських операцій підтверджено належно оформленими первинними документами складеними у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , які розкривають зміст таких операцій та містять всі обов`язкові реквізити, що не спростовано контролюючим органом. Крім того, на підтвердження факту транспортування позивачем обладнання (за вказаними господарськими операціями) надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи, які оформлені належним чином, містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, автопідприємства; пункт навантаження / розвантаження; найменування автомобілю; прізвище та підпис водія; номер причепу; відомості про вантаж; маса товару; підпис та печатка перевізника.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на те, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й та 4-й ланці є суб`єкти господарської діяльності, у яких, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність основних фондів для здійснення господарської діяльності, та/або відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що позивач брав участь у будь-яких господарських відносинах з такими суб`єктами господарської діяльності.

26. Щодо доводів контролюючого органу, що позивачем було занижено суми орендної плати на землю, колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено виконання позивачем вимог чинного законодавства щодо нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки з врахуванням їх розмірів та умов встановлених договорами оренди від 04.08.2008 та від 05.05.2008, тоді як контролюючим органом не було підтверджено належними та достатніми доказами та доводами наявність підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

27. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем та контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційні скарги Бердянської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю Азовські гідравлічні машини слід залишити без задоволення.

29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

30. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Бердянської об`єднаної держаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю Азовські гідравлічні машини залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі № П/808/180/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова