Ухвала

від 05.11.2020 по справі 760/22857/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/22857/20

Провадження № 1-кс/760/7288/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах володільця майна ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві та прокурора Київської місцевої прокуратури № 9, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12020100090002952 від 30.04.2020р., -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга.

Подана скарга обґрунтована тим, що слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, за процесуального керівництва Київської місцевої прокуратури № 9, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100090002952 від 30.04.2020р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

23.09.2020р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.09.2020р. (справа № 760/19774/20), проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ТОВ «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «МЖКБУД» (код ЄДРПОУ 13667585) та перебуває в користуванні ТОВ «ТОВ "СІГЕЙТ"» (код ЄДРПОУ 40316451), в ході якого було виявлено та вилучено майно, зокрема, ноутбуки марки «Fujitsu» у кількості 6 одиниць з наступними ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з одним зарядним пристроєм до них; ноутбуки марки «Lenovo» у кількості 9 одиниць з одним зарядним пристроєм до них.

На думку адвоката, вилучене майно не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на обшук, тому дане майно відноситься до тимчасово вилученого майна, яке, за відсутності клопотання про арешт майна, повинно бути негайно повернуте особі, у якої його було вилучено.

Разом з тим, вилучене у ОСОБА_4 майно повернуто не було, тому адвокат ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до слідчого судді, в якій просив визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві та прокурорів групи прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020100090002952 від 30.04.2020р. та зобов`язати уповноваженого слідчого, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100090002952 від 30.04.2020р., повернути ОСОБА_4 майно, тимчасово вилучене під час проведення 23.09.2020р. обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: ноутбуки марки «Fujitsu» у кількості 6 одиниць з наступними ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з одним зарядним пристроєм до них; ноутбуки марки «Lenovo» у кількості 9 одиниць з одним зарядним пристроєм до них.

05.11.2020р. від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він підтримав доводи, викладені у скарзі та просив розглядати подану скаргу у його відсутності.

Уповноважений прокурор Київської місцевої прокуратури № 9 та слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд скарги у відсутності адвоката ОСОБА_3 та уповноваженого прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 та слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

Дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко-чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст.167КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ст.169КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Як встановлено в ході судового розгляду, слідчими СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, за процесуального керівництва Київської місцевої прокуратури № 9, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100090002952 від 30.04.2020р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

14.09.2020р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/19774/20) частково задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ТОВ «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «МЖКБУД» (код ЄДРПОУ 13667585) та перебуває в користуванні ТОВ «ТОВ "СІГЕЙТ"» (код ЄДРПОУ 40316451), з метою відшукання та вилучення: фінансово-господарської документації ТОВ «СІГЕЙТ» (код ЄДРПОУ 40316451), ТОВ «Роза Вітрів» (код ЄДРПОУ 39696623) та ТОВ «Чорноморська буксирна компанія», яку в подальшому перейменовано в ТОВ «Гуд логістик України», а потім ТОВ «Грін Логістик Україна» (код ЄДРПОУ42548138) за період часу з 01.01.2015 по теперішній час; комп`ютерної техніки, переносних носіїв інформації, мобільних телефонів, сім-карток стільникового зв`язку, особистих записів, чернеток та документів на яких міститься інформація щодо протиправних дій чи відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

23.09.2020р., на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.09.2020р. (справа № 760/19774/20), проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована за ТОВ «ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНА ФІРМА «МЖКБУД» (код ЄДРПОУ 13667585) та перебуває в користуванні ТОВ «ТОВ "СІГЕЙТ"» (код ЄДРПОУ 40316451), в ході якого було виявлено та вилучено майно, яке належить ОСОБА_4 , зокрема, ноутбуки марки «Fujitsu» у кількості 6 одиниць з наступними ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з одним зарядним пристроєм до них; ноутбуки марки «Lenovo» у кількості 9 одиниць з одним зарядним пристроєм до них.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно до ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Відповідно ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Аналізуючи вказані вимоги законодавства, слідчий суддя вважає, що ухвалою слідчого судді про обшук від 14.09.2020р. було надано дозвіл на відшукання вказаних речей, тому слідчий суддя вважає, що слідчим було правомірно прийнято рішення про вилучення цього майна, дозвіл на відшукання якого було прямо передбачено ухвалою про обшук.

В такому випадку, діючим КПК України не передбачено обов`язку органу досудового розслідування на звернення з клопотанням про арешт такого майна протягом 48-ми годин.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду скарги, з моменту вилучення 23.09.2020р. з квартири АДРЕСА_1 майна комп`ютерної техніки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , органом досудового розслідування, відповідно до вимог ст.ст. 100, 170-174 КПК України не було накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення його збереження як речового доказу в даному кримінальному провадженні, що, на думку слідчого судді, суперечить вимогам КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини при здійсненні правосуддя неодноразово звертав увагу на: структуру статті 1 Першого протоколу, а саме «три норми»: Ця стаття містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам вона міститься в другому реченні частини першої. Третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна, відповідно до загальних інтересів, шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети; ця норма міститься в частині другій.

Перед тим як з`ясувати, чи було дотримано першу норму, Суд повинен встановити застосовність у цій справі решти двох норм. Рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) від 23 вересня 1982 р., заяви №№ 7151/75; 7152/75, серія А, № 52.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу № 1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.

З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (див. рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя дійшов до висновку, що таке втручання не відповідає принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини та призвело до обмеження права власності ОСОБА_4 на безперешкодне користування своїм майном та ведення законної діяльності.

За таких обставин, слідчий суддя вважає необхідним зобов`язати уповноваженого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100090002952 від 30.04.2020р., повернути ОСОБА_4 майно, вилучене під час проведення 23.09.2020р. обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: ноутбуки марки «Fujitsu» у кількості 6 одиниць з наступними ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з одним зарядним пристроєм до них; ноутбуки марки «Lenovo» у кількості 9 одиниць з одним зарядним пристроєм до них.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги скарги адвоката ОСОБА_3 щодо визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві та прокурорів групи прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12020100090002952 від 30.04.2020р., оскільки прийняття такого рішення, за результатами розгляду слідчим суддею скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, відповідно до вимог ст. 307 КПК України не передбачено.

За таких обставин, скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах володільця майна ОСОБА_4 , підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 167, 169, 173, 236, 303-307,309,369-372, 533, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах володільця майна ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві та прокурора Київської місцевої прокуратури № 9, яка виразилася у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 12020100090002952 від 30.04.2020р задовольнити частково.

Зобов`язати уповноваженого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020100090002952 від 30.04.2020р., повернути ОСОБА_4 майно, вилучене під час проведення 23.09.2020р. обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- ноутбуки марки «Fujitsu» у кількості 6 одиниць з наступними ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 з одним зарядним пристроєм до них;

- ноутбуки марки «Lenovo» у кількості 9 одиниць з одним зарядним пристроєм до них.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1