Ухвала

від 15.10.2020 по справі 761/24200/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/24200/18

Провадження № 1-кп/761/802/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100014907 від 15 грудня 2017 року, відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Караганда, Карагандинської області, Республіки Казахстан, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України,

за участю:

секретаря ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України.

Ухвалою від 19 серпня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 жовтня 2020 року включно.

В судовому засіданні судом з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого, у зв?язку із неможливістю закінчити розгляд кримінального провадження до спливу вказаного строку, поставлене питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою відповідно до ст.331 КПК України.

Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив про те, що підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, та наявні визначені ст.177 КПК України ризики, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисному ОСОБА_7 . Вказав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які визначені прокурором, носять формальний характер та є необґрунтованими. Просив застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст. 183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Проаналізувавши доводи, наведені прокурором ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , а також доводи захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 , наведені у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, за змістом ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1, ч 2 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При цьому в частині четвертій ст.194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Отже, як вбачається з наявних в розпорядженні суду матеріалів, ухвалою від 19 серпня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 жовтня 2020 року включно.

Такий запобіжний захід був застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_6 з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність в останнього сталих соціальних зв`язків.

Так, суд на даній стадії процесу, знаходить обґрунтованими доводи сторони обвинувачення про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України, а також існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, судом на даний час не встановлено.

При цьому суд вважає, що прокурором не доведено того, що більш м`який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні.

Так само судом надано аналіз доводам захисника ОСОБА_5 , наведених ним у судовому засіданні, та які підтримані обвинуваченим.

Судом встановлено, що згідно висновку судово-медичної експертизи №031-65-2020 від 09.10.2020 у ОСОБА_6 «має місце така «фізична вада» як двобічна хронічна сенсоневральна приглуховатість ІІ-ІІІ ступеню, що з урахуванням наявності у нього порушення розбірливості мови, свідчить про можливість ОСОБА_6 чути голосну* мову на відстані близько 1 метра.

фізична характеристика гучності такої мови - близько 70 децибел.

Для покращення спілкування людини з ОСОБА_6 (покращити можливість сприйняття ОСОБА_6 мови) показане застосування, з боку останнього, слухового апарату (звуко-посилюючого пристрою), тип та вид якого може бути вирішений індивідуально лікарем-сурдологом.»

ОСОБА_6 є особою похилого віку, має постійне місце реєстрації та проживання у місті Києві за адресою: АДРЕСА_1 .

Кримінальні правопорушенні, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 не мають насильницького характеру.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, характер вчинених кримінальних правопорушень, які пов`язані із таємним викраденням чужого майна, без застосування насильства або погрози його застосування, тривалість перебування обвинуваченого під вартою, вік обвинуваченого, його стан здоров`я, наявність у нього такої «фізичної вади» як двобічна хронічна сенсоневральна приглуховатість ІІ-ІІІ ступеню та інших хронічних захворювань, а також заявлені ризики, що приймались до уваги під час обрання запобіжного заходу, які на думку суду, на даний час значно зменшились та втратили свою значущість, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, а саме, що на початку слідства ризики можуть враховуватись судом при обранні найсуворішого запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувалось досудове розслідування, позиція підозрюваного у справі, так і сам ризик негативного впливу на хід розслідування, неминуче втрачає своє значення («Летельє проти Франції» рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» рішення від 23 вересня 1998 року), суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку суду, буде достатнім запобіжним заходом, спроможним забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти спробам переховуватися від суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов`язки, а саме: не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості прибуття завчасно повідомити про це суд; здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 182, 183, 194, 291, 314-316, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Змінити застосованийщодо обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби щоденно.

Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості прибуття завчасно повідомити про це суд;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом з покладенням на нього відповідних обов`язків, визначити до 13 грудня 2020 року.

Виконання ухвали покласти на орган поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 20 жовтня 2020 року о 09 год. 45 хв.

Суддя: