Постанова

від 12.11.2020 по справі 175/491/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8050/20 Справа № 175/491/20 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 30

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хлібзавод №10, Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка , ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хлібзавод №10, Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка , ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди спричиненої внаслідок ДТП.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02 березня 2020 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Хлібзавод №10, Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Уніка про стягнення шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок ДТП та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Ухвала суду мотивована тим, що на момент ДТП ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зв?язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків з Товариством з обмеженою відповідальністю Хлібзавод №10, а тому не є особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки та не несе матеріальну відповідальність за шкоду перед потерпілими. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, закривши відносно нього кримінальне провадження. Так, як ОСОБА_1 в своєму зустрічному позові просив стягнути з ОСОБА_2 шкоду завдану ушкодженням здоров`я у зв`язку з ДТП та моральну шкоду, суд не вбачає підстав для спільного розгляду таких позовних вимог з первісним позовом, а прийняття зустрічного позову утруднить розгляд справи та призведе до її затягування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що його позовні вимоги за своїм змістом охоплюють ті самі правовідносини, які викладені у первісному позові - відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 31 серпня 2016 року. Крім того, апелянт вказує, що задоволення зустрічного позову виключає задоволення первісного позову, оскільки в дійсності винуватцем даної дорожньо-транспортної пригоди був позивач за первісним позовом.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у прийнятті його зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що на момент ДТП ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зв?язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків з Товариством з обмеженою відповідальністю Хлібзавод №10, а тому не є особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки та не несе матеріальну відповідальність за шкоду перед потерпілими. Суд вказав, що ОСОБА_1 в своєму зустрічному позові просив стягнути з ОСОБА_2 шкоду завдану ушкодженням здоров`я у зв`язку з ДТП та моральну шкоду, а тому не вбачає підстав для спільного розгляду таких позовних вимог з первісним позовом, а прийняття зустрічного позову утруднить розгляд справи та призведе до її затягування.

Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємозв`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно ч.3 ст.193 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним.

Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучати нових учасників процесу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009 року № 2 п.15 роз`яснено, що об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

Так, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору як за первісними позовними вимогами, так і за зустрічними є відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 31 серпня 2016 року.

Тобто, обидва позови взаємопов`язані, так як вони виникають з одних правовідносин, а задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову та повертаючи його ОСОБА_1 , суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не навів мотивів та підстав для його повернення.

Враховуючи викладне, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи вказане питання судом першої інстанції були порушені вимоги процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала як незаконна підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Н.М. Деркач

Т.Р. Куценко