Постанова

від 02.11.2020 по справі 401/1667/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2020 року м. Кропивницький

справа № 401/1667/19

провадження № 22-ц/4809/1057/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

представник Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області - Петько С.О.

представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області - Петрова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційними скаргами Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2020, суддя Макарова Ю.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області, Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області, Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа Кіровоградський обласний фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 02.02.2017 року по 08.12.2017 року він обіймав посаду директора КП Благоустрій Власівської селищної ради.

Розпорядженням голови Власівської селищної ради від 08 грудня 2017 року № 164 його звільнено з посади. В подальшому КП Благоустрій було ліквідовано.

14.03.2017 року, близько 09 години, при виконанні ним своїх трудових обов`язків під час обходу території КП Благоустрій на нього напали двоє невідомих осіб які нанесли йому тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого перелому зводу черепа, закритого перелому ключиці правого плеча, які є небезпечними для життя та здоров"я в момент їх заподіяння в результаті чого його було госпіталізовано до Світловодської ЦРЛ. Даний факт 14.03.2017 зареєстровано в ЄРДР Світловодським ВП ГУНП.

Позивач зазначив, що на його звернення від 20.03.2017 року до Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області його повідомлено, що випадок, який стався 14.03.2017 року не є виробничою травмою.

На його неодноразові звернення до селищного голови Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області та до управління Держпраці в Кіровоградській області з проханням провести розслідування нещасного випадку таке розслідування не проведене.

Вважає, що відповідачем не виконано вимоги, визначені Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 10.11.2011 № 1232, яка діяла на момент отримання ним тілесних ушкодження під час виконання трудових обов`язків, що призвело до порушення його прав та інтересів.

Просив суд встановити факт нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, який стався з ним 14 березня 2017 року під час виконання трудових обов`язків директора КП Благоустрій та зобов`язати Управління Держпраці у Кіровоградській області та Власівську селищну раду створити комісію для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві зі складанням акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом за формою Н-1 та акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.02.2020 замінено третю особу Кіровоградське обласне управління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності його правонаступником - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2020 позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Зазначається зокрема, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що нещасний випадок, який стався із позивачем не відноситься до нещасного випадку у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків, оскільки останній під час нападу на нього невідомими особами перебував за межами свого робочого місця, не був в той час відряджений та не виконував інших доручень роботодавця, про що було надано відповідні докази.

В апеляційній скарзі Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права. Суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі, а рішення суду першої інстанції не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.06.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 01.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області.

До суду не надано відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12.08.2020 справу призначено до розгляду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив що правовідносини по справі виникли з приводу встановлення факту нещасного випадку пов`язаним з виробництвом під час виконання позивачем трудових обов`язків, яке необхідне для одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, у зв`язку з чим підлягають розгляду відповідно до положень ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

У відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно до ст. 13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 Закону України Про охорону праці в редакції, яка діяла станом на 14.03.2017 рік, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Суд першої інстанції зазначив, що законодавством визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і порядок оформлення актів випадку про нещасний випадок та їх оскарження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 02.02.2017 року по 08.12.2017 року позивач перебував в трудових відносинах з Власівською селищною радою на підставі контракту від 02.02.2017 року, укладеному між Власівською селищною радою та ОСОБА_1 відповідно до умов якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора комунального підприємства Благоустрій .

Згідно п. 1.2. контракту, на підставі контракту виникають трудові відносини між Керівником - ОСОБА_1 та Власником - Власівською селищною радою. (а.с.37-39).

14.03.2017 року біля будинку № 14 по вулиці Лівобережній с.Власівка м. Світловодськ двоє невідомих осіб умисно спричинили ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого перелому зводу черепа закритого перелому ключиці правого плеча, які є небезпечними для життя чи здоров"я в момент їх заподіяння, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120270000498 від 14.03.2017. (а.с.7)

Згідно табелю обліку робочого часу за березень 2017 року позивач ОСОБА_1 14.03.2017 року був відсутній на роботі в зв`язку з лікарняним. (а.с.40).

В результаті отриманих тілесних ушкоджень позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні у період з 14.03.2017 року по 28.03.2017 року, лікарняний листок з 14.03.2017 року по 29.03.2017 рік. (а.с.103).

22 березня 2017 року за вих. № 342/01-16 Власівською селищною радою надано відповідь на звернення ОСОБА_2 від 20 березня 2017 року, в якому повідомлено, що виробнича травма - це травма, яка отримана працівником на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці. У даному випадку на ОСОБА_1 був здійснений напад невідомими особами, які здійснили суспільно небезпечне діяння і створили загрозу життю та здоров`ю людини та підпадає під дію Кримінального кодексу України і не є виробничою травмою. (а.с.9).

14.11.2018 року Управлінням Держпраці у Кіровоградській області надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 14.05.2018 року в якому повідомлено, що в зв`язку з ліквідацією юридичної особи КП Благоустрій , що мало місце 01.10.2018 року, - встановлення факту настання нещасного випадку розглядається в судовому порядку згідно п. 23 Порядку проведення розслідування та веденння обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Розпорядженням голови Власівської селищної ради від 08 грудня 2017 року № 164 достроково розірвано Контракт від 02.02.2017 року та звільнено 08.12.2017 року ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства Благоустрій на підставі п.1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. (а.с.49).

Рішенням Власівської селищної ради від 07 червня 2018 року № 470 припинено шляхом ліквідації, комунальне підприємство Благоустрій Власівської селищної ради. (а.с.50).

Суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 виконав вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, щодо повідомлення роботодавця Власівської селищної ради про настання нещасного випадку, який мав місце 14.03.2017 року, проте роботодавець отримавши повідомлення ОСОБА_1 про нещасний випадок не виконав вимоги визначені в п. 10 вказаного Порядку та не виконав обов`язку по утворенню комісії для організації проведення розслідування внаслідок чого нещасний випадок належно не було зареєстровано, акти проведення розслідування нещасного випадку як такого, що пов`язаний або не пов`язаний з виробництвом по формі Н-5, Н-1 не складались.

Суд першої інстанції зазначив, що доводи представника відповідача Власівської селищної ради та відповідача Управління держпраці у Кіровоградській області стосовно відсутності обов`язку Власівської селищної ради у проведенні розслідування нещасного випадку, який стався з директором КП Благоустрій Власівської селищної ради ОСОБА_1 14.03.2017 року в зв`язку з ліквідацією КП Благоустрій Власівської селищної ради, що мало місце 07.06.2018 року, суд не бере до уваги, оскільки між позивачем ОСОБА_1 та Власівською селищною радою мають місце трудові відносини, що визначено в п. 1.2 Контракту від 02 лютого 2017 року (а.с.37-39), при цьому ліквідація КП Благоустрій Власівської селищної ради було ліквідовано після настання нещасного випадку з ОСОБА_1 .

Із роз`яснень, які викладені у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995р. виходить, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду, зокрема, згідно з Законом Про охорону праці ( 2694-12 ) і Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року N 623 ( 623-93-п ), факт каліцтва та іншого ушкодження здоров`я на виробництві посвідчується актом про нещасний випадок, а в разі відмови власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, скласти такий акт чи незгоди потерпілого або іншої заінтересованої особи із змістом акта питання вирішується в порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Суд першої інстанції зазначив, що в пункті 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, який діяв на час отримання позивачем тілесних ушкоджень 14.03.2017 року визначено, що нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи.

Суд першої інстанції зазначив, що 01.07.2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до якого прихованим нещасним випадком на виробництві вважається нещасний випадок, про який роботодавець, потерпілий або працівник, який його виявив, не повідомив у встановлений цим Порядком строк відповідним органам та установам, та/або нещасний випадок, розслідування якого не проведено комісією підприємства (установи, організації).

Згідно п. 54 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.

Пунктом 55 вказаного Порядку, за результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно з додатком 24 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

В той же час, пунктом 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337, визначено, що спеціальному розслідуванню підлягають, нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника.

Статтями 13, 14 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності визначено поняття страхового випадку та нещасного випадку. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, в наслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд першої інстанції зазначив, що з вище викладеного вбачається, що у позивача на момент звернення до суду не було іншої можливості відновити свої порушені права окрім як скористатися своїм правом та звернутися до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що нещасний випадок, який мав місце 14.03.2017 року з директором КП Благоустрій ОСОБА_1 по факту спричинення йому невідомими особами тілесних ушкоджень, відомості про який внесено до ЄРДР 14.03.2017 року за № 12017120270000498, стався саме за місцем роботи у робочий час, відповідно даний нещасний випадок підлягав розслідуванню комісією створеною роботодавцем у відповідності до п. 10 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, тобто Власівською селищною радою.

З метою захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне встановити факт настання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 14 березня 2017 року під час виконання ним трудових обов`язків директора КП Благоустрій , що є підставою організації розслідування органом Держпраці за місцем настання нещасного випадку та утворення відповідної комісії.

Позовні вимоги в частині зобов`язання Власівської селищної ради та Управління Держпраці у Кіровоградській області в утворенні комісію для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві зі складанням акту про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом за формою Н-1 та акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 не підлягають задоволенню в зв"язку з тим, що підприємство на якому стався нещасний випадок з позивачем ОСОБА_1 01.10.2018 року ліквідовано, а вимоги до Управління Держпраці у Кіровоградській області в утворенні комісію для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві зі складанням відповідних актів є передчасними.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 02.02.2017 року по 08.12.2017 року позивач перебував в трудових відносинах з Власівською селищною радою на підставі контракту від 02.02.2017 року, укладеному між Власівською селищною радою та ОСОБА_1 відповідно до умов якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора комунального підприємства Благоустрій .

14.03.2017 року біля будинку № 14 по вулиці Лівобережній с.Власівка м. Світловодськ двоє невідомих осіб умисно спричинили ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого перелому зводу черепа закритого перелому ключиці правого плеча, які є небезпечними для життя чи здоров"я в момент їх заподіяння, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120270000498 від 14.03.2017. (а.с.7)

Згідно табелю обліку робочого часу за березень 2017 року позивач ОСОБА_1 14.03.2017 року був відсутній на роботі в зв`язку з лікарняним (а.с.40).

В результаті отриманих тілесних ушкоджень позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні у період з 14.03.2017 року по 28.03.2017 року, лікарняний листок з 14.03.2017 року по 29.03.2017 рік. (а.с.103).

Статтями 13, 14 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності визначено поняття страхового випадку та нещасного випадку. Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, в наслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

22 березня 2017 року за вих. № 342/01-16 Власівською селищною радою надано відповідь на звернення ОСОБА_2 від 20 березня 2017 року, в якому повідомлено, що виробнича травма - це травма, яка отримана працівником на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці. У даному випадку на ОСОБА_1 був здійснений напад невідомими особами, які здійснили суспільно небезпечне діяння і створили загрозу життю та здоров`ю людини та підпадає під дію Кримінального кодексу України і не є виробничою травмою. (а.с.9).

Розпорядженням голови Власівської селищної ради від 08 грудня 2017 року № 164 достроково розірвано Контракт від 02.02.2017 року та звільнено 08.12.2017 року ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства Благоустрій`на підставі п.1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. (а.с.49).

Рішенням Власівської селищної ради від 07 червня 2018 року № 470 припинено шляхом ліквідації комунальне підприємство Благоустрій Власівської селищної ради. (а.с.50).

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2018 року Управлінням Держпраці у Кіровоградській області надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 14.05.2018 року в якому повідомлено, що у зв`язку з ліквідацією юридичної особи КП Благоустрій що мало місце 01.10.2018 року, - встановлення факту настання нещасного випадку розглядається в судовому порядку згідно п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 Закону України Про охорону праці в редакції, яка діяла станом на 14.03.2017 рік, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Власівської селищної ради м. Світловодськ Кіровоградської області №470 від 07.06.2018 року вирішено припинити шляхом ліквідації комунальне підприємство Благоустрій Власівської селишерї рпади(код ЄДРПОУ 32991975).

Згідно п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, який діяв на час отримання позивачем тілесних ушкоджень, нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, розслідування організовує територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку та утворює комісію у складі не менш як чотири особи.

Встановлені обставини свідчать, що законодавством визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві, так само як і порядок оформлення актів випадку про нещасний випадок та їх оскарження.

З матеріалів справи вбачається, відповідно до норм діючого законодавства розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем не було проведено вчасно.

Відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232, який діяв на час отримання позивачем тілесних ушкоджень - встановлення факту нещасного випадку пов`язаного з виробництвом відноситься до виключної компетенції спеціальної комісії і не може бути встановлений за рішенням суду.

Суд може встановити тільки факт нещасного випадку у випадках передбачених п.23 Порядку , а спеціальна комісія організовує розслідування відносно обставини чи пов`язаний нещасний випадок з виробництвом.

Суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини і дійшов помилкоаго висновку, встановивши факт настання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 14.03.2017 року під час виконання ним трудових обов`язків директора КП Благоустрій .

Приймаючи до уваги встановленні обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі, неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права при розгляді справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідно до статті 376 ЦПК України, з ухваленням нового судового рішення, яким позов ОСОБА_1 до Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області, Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Встановити факт нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 14.03.2017 року.

В задоволені позовних вимог про встановлення факту нещасного випадку пов`язаного з виробництвом та зобов`язання Управляння Держпраці у Кіровоградській області та Власівську селишну раду створити комісію для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві зі складанням акту про нещасний випадок , пов`язаний з виробництвом за формую Н-1 та акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області, задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.05.2020 , скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області, Управління Держпраці у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області про встановлення факту нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Встановити факт нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 14.03.2017 року.

В задоволенні позовних вимог про встановлення факту нещасного випадку пов`язаного з виробництвом та зобов`язання Управляння Держпраці у Кіровоградській області та Власівську селишну раду створити комісію для проведення розслідування нещасного випадку на виробництві зі складанням акту про нещасний випадок , пов`язаний з виробництвом за формую Н-1 та акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеними сторонами.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: