Ухвала

від 12.11.2020 по справі 643/12494/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 листопада 2020 року

м. Харків

справа № 643/12494/16-ц

провадження № 22-ц/818/4493/20

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Пилипчук Н.П., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи - одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові питання про витребування доказів по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про встановлення родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

у с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому з урахуванням уточненого позову (т.1 а.с.184-186) просила: 1. встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , а саме визнати, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 ; 2. визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її брата, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3. визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті племінника, ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 4. визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ банківських рахунків № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_3 , відкритих в ТВБВ № 10020/0285 м. Харкова філії ХОУ АТ Ощадбанк ; №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , відкритих в ТВБВ № 10020/02046 м. Харкова філії ХОУ АТ Ощадбанк в порядку спадкування за законом після смерті власника ОСОБА_4 ; 5. визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ банківських рахунків № № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_3 відкритих в ТВБВ № 10020/0285 м. Харкова філії ХОУ АТ Ощадбанк ; №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_11, відкритих в ТВБВ № 10020/0327 м. Харкова філії ХОУ АТ Ощадбанк в порядку спадкування за законом після смерті власника ОСОБА_5 ; 6. визнати за ОСОБА_1 право власності на 15,75 акцій ВАТ Харківський тракторний завод в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ; 7. визнати за ОСОБА_1 право власності на 15,75 акцій ВАТ Харківський тракторний завод в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Н. Бурлук, Великобурлуцького району, Харківської області, на час її народження записи в свідоцтві про народження робилися виключно російською мовою. При оформленні свідоцтва про народження, з невідомих причин, вона була записана як ОСОБА_1 , а її батько - ОСОБА_7 . Позивач зазначає, що її вірним прізвищем вважалось саме ОСОБА_1 , як і зазначено в її свідоцтві про шлюб, коли вона змінила своє прізвище на ОСОБА_1 . Від першого шлюбу у батька позивача був син (рідний брат позивача) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 26 березня 2016 року брат позивача, ОСОБА_4 та його син - ОСОБА_5 , померли. Після їх смерті відкрилась спадщина у вигляді: квартири АДРЕСА_1 , яка належала позивачам на праві спільної часткової власності; коштів, що перебували на банківських рахунках, акції ВАТ ХТЗ , та які вони (брат та племінник позивача) отримали у спадщину після смерті ОСОБА_10 (їх дружини та матері - відповідно). Позивач вказувала, що вона є спадкоємцем другої черги після смерті брата та спадкоємцем третьої черги - після смерті племінника. У встановлений законом строк вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки встановлена розбіжність у написанні її дівочого прізвища та прізвища спадкодавців, в зв`язку з чим їй було рекомендовано звернутися до суду за встановленням факту родинних відносин. Позивач зверталась з аналогічною заявою до суду в порядку окремого провадження, яка була залишена без розгляду, оскільки судом встановлено наявність спору про право.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , а саме визнано, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_4 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її брата, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті племінника, ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті брата, ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частину грошових коштів, що перебувають на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_3 , відкритих в ТВБВ № 10020/0285 м. Харкова філії ХОУ АТ Ощадбанк , № НОМЕР_10 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_11 , відкритих в ТВБВ № 10020/0327 м. Харкова філії ХОУ АТ Ощадбанк на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин між нею та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є доведеними та підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню та виходив із положень 368, 372, 1226, 1258, 1262, 1263, 1266, 1268, 1270, 1273, 1274, 1296, 1299 ЦК України. Також суд вважав, що оскільки ОСОБА_3 своїми заявами відмовилася від прийняття частки спадщини, що належить їй за законом, на користь ОСОБА_2 , то частки спадкоємців мають бути розподілені з урахуванням положень статті 1274 ЦК України. Стосовно вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом після смерті її брата та племінника на акції ВАТ Харківський тракторний завод , то суд вважав, що матеріали справи не містять відомостей щодо належності вказаних акцій спадкодавцям на момент відкриття спадщини, а тому відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції ОСОБА_2 просить скасувати: рішення суду від 20 листопада 2017 року (в частині задоволення позовних вимог); додаткове рішення від 08 грудня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позвоних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг посилається на те, що вказані рішення є необґрунтованими, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також зазначає, що як на підтвердження помилкового запису прізвища ОСОБА_1 в свідоцтві про народження ОСОБА_1 судом було зроблено порівняння з актовим записом про народження ОСОБА_4 , де матір`ю ОСОБА_4 була записана ОСОБА_12 і це не зважаючи на те, що свідоцтво про народження ОСОБА_1 було видане у 1950 році, а актовий запис про народження ОСОБА_4 було зроблено в 1925 році. Судом не було витребуване свідоцтво про народження ОСОБА_4 , яке видане також в 1950 році і в розділі батьки матір`ю записана ОСОБА_12 . Зазначений факт свідчить, що судом порівнювались документи, які велися за різних вимог до ведення ділових паперів, а тому це не може бути доказом про помилку в написанні прізвища ОСОБА_1 в свідоцтві про народження ОСОБА_1 . Вважає, що при винесенні рішення судом були порушені вимоги статей 10, 60 ЦПК України, що призвело до порушення норм матеріального права. Додаткове рішення є безпідставним, винесеним з порушенням норм процесуального права і тому підлягає скасуванню. Суд при винесенні додаткового рішення змінив резолютивну частину рішення, не маючи на це повноважень, та порушив вимоги п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичному положенню речей. Основним аргументом у встановленні факту родинних відносин є те, що в свідоцтві про народження ОСОБА_13 та в записі про народження (а також і в свідоцтві про народження, яке надала відповідач) ОСОБА_4 їхнім батьком записана одна й та ж людина - ОСОБА_14 . Саме це і є безспірним доказом того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними братом і сестрою. Доводи, надані відповідачем в суді першої інстанції про те, що ОСОБА_14 не є рідним батьком позивача нічим підтверджені не були. Вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 такою, що не підлягає задоволенню, та просила суд відмовити у її задоволенні.

Постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 18 квітня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судове рішення мотивоване тим, що судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено обставини справи, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, взявши до уваги тільки показання свідків, у зв`язку з чим було зроблено передчасні висновки щодо задоволення позову. Матеріали справи не містять. а судами не було встановлено, що мати ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Отже необхідно встановити чи перебували батьки ОСОБА_1 на момент її народження у шлюбі та з урахуванням вимог статті 32-1 Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану пунктів 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР встановити чи є батьком ОСОБА_1 - ОСОБА_14 чи є необхідність встановлення такого батьківства у судовому порядку, а згодом чи є братом ОСОБА_1 - ОСОБА_4 . Таким чином, оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог про встановлення факту родинних відносин були ухвалені передчасно.

Як стало відомо від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_15 , позивач ОСОБА_1 померла.

Офіційних даних про смерть ОСОБА_1 до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ст. 46, ч.1 ст.47 ЦПК України).

Виходячи зі змісту зазначених статей, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

Відповідно до 1 положень ч.1, 4 ст.25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право-попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Оскільки спірні правовідносини цивільній справі що розглядається судом апеляційної інстанції передбачають правонаступництво, суд позбавлений можливості вирішити питання про залучення правонаступників без надходження офіційної інформації про смерть особи, яка є стороною у справі.

Відповідно до статті 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01 липня 2010 року № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI) державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 17 Закону № 2398-VI).

Статтею 11 Закону № 2398-VI встановлено, що державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього . Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану. Держателем Державного реєстру актів цивільного стану громадян є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з пунктом 19 розділу IV Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, копії актових записів цивільного стану видаються на підставі ухвали (письмового запиту) суду (судді) у зв`язку зі справами, що перебувають у його провадженні, а також на письмові запити Міністерства юстиції України, відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, дипломатичного представництва та консульської установи України, нотаріуса, органу досудового розслідування, інших державних органів, якщо запит зроблено у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства, із зазначенням мети їх витребування.

У зв`язку з необхідністю з`ясування та перевірки факту смерті ОСОБА_1 , судова колегія вважає за необхідне витребувати з Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Керуючись ст. ст. 47, 48, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Витребувати з Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 12 листопада 2020 року.

Головуючий - О.Ю. Тичкова

Судді - Н.П. Пилипчук

О.М.Хорошевський