Рішення

від 05.11.2020 по справі 314/4052/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4052/20

Провадження № 2/314/1264/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2020 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Мануйлової Н.Ю.,

секретар судового засідання Рясна A.B.,

розглянувши в приміщенні суду в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/4052/20 за позовом ОСОБА_1 до Новогупалівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, треті особи, які не яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом уточненим у процесі розгляду справи, до відповідача у якому, в якому зазначив, що відповідно до довідки виконавчого комітету Новогупалівської сільської ради Вільнянського району в Запорізької області від 28.09.2020 за №534, ОСОБА_1 на підставі витягу про державну реєстрацію прав 327849847 від 02.11.2010 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , де з 22.01.2013 року зареєстровані її дві доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Вільнянського районного суду від 10.09.2010 року за №2-4960/2010, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, позовні вимоги задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.595 га біля житлового будинку.

Вказане рішення суду стало підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний будинок, про що 02.11.2010 року за реєстраційним номером 31443603 Запорізьким ОП ЗМБТІ зареєстровано право приватної власності на буд. АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка площею 0,595 га на яку відповідно до вказаного рішення суду за ОСОБА_1 визнано право власності, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗП 04У № 0430 виданого 01 грудня 1994 року Новогупалівською сільською радою, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1.

З метою приведення права власності на земельну ділянку у відповідність до вимог діючого земельного законодавства, позивач ОСОБА_1 звернулась до Новогупалівської сільської ради та отримала рішення від 24.01.2020 року за №03 Про приведення права власності на земельну ділянку у відповідність до вимог чинного земельного законодавства . За текстом та змістом рішення сільської ради позивачеві надано дозвіл на приведення права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0.595 га для ведення особистого підсобного господарства згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП №04У № 0430 від 01.12.1994 року, який належить їй згідно рішення суду від 10.09.2010 №2-4960/2010 та встановлено наступне цільове призначення земельних ділянок: 0.25 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; та 0.3450 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 .

Після отримання вказаного рішення сесії сільської ради від 24.01.2020 №03, виготовлено технічну документацію по встановлення (відновленню) меж земельних ділянок, та земельні ділянці площею 0.3450 га присвоєно кадастровий номер 2321585600:04:003:0053 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; земельній ділянці площею 0.25 га присвоєно кадастровий номер 23221585600:04:003:0052 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Витягами із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.07.2020 року. у вказаних витягах з ДЗК про земельну ділянку у графі документ, що засвідчує право є Державний акт від 01.12.1994 ЗП 04У № 0430.

Частинами 1, 2 та 3 статті 16 Закону України Про Державний земельний кадастр встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Пунктом 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі - Порядок), визначений порядок внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а саме: у разі відповідності поданих документів, зазначених у пункті 69 цього Порядку, вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку, та електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вносить електронний документ та відомості, які він містить, до Державного земельного кадастру; робить на титульному аркуші документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалах документації із землеустрою та оцінки земель, що містять графічне зображення об`єктів Державного земельного кадастру, аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 15; присвоює за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельній ділянці, що реєструється, кадастровий номер та у випадках, зазначених у пунктах 107-161 цього Порядку, відкриває Поземельну книгу (вносить відповідні записи до неї); виготовляє у випадках, зазначених у пунктах 162-199 цього Порядку, витяг з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру; оприлюднює інформацію про внесення відомостей до Державного земельного кадастру згідно з пунктом 88 цього Порядку та відповідні відомості про об`єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162-199 цього Порядку; повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Таким чином, при формуванні земельних ділянок з кадастровими номерами 2321585600:04:003:0052 та 2321585600:04:003:0053 Державним кадастровим реєстратором встановлено факт того, що дані земельні ділянки утворені на підставі земельної ділянки за Державним актом від 01.12.1994 року ЗП 04У №0430.

Проте, при зверненні до державного реєстратора Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області для здійснення державної реєстрації земельних ділянок, які утворились в результаті приведення права власності за Державним актом ЗП 04У № 0430 від 01.12.1994 року, державним реєстратором 10.09.2020 року прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Підставою для відмови стало те, що ухвалою Вільнянського районного суду від 01.08.2011 року рішення суду від 10.09.2010 року скасовано.

При отриманні вказаних рішень державного реєстратора, позивачем згідно листа від 25.09.2020 року за №2-0805-1492/2011/8937/20-вих у Вільнянському районному суді отримано рішення суду від 10.09.2010 року, ухвалу суду від 01.08.2011 року, ухвалу суду від 03.11.2011 року, ухвалу Апеляційного суду запорізької області від 12 грудня 2011 року.

Про наявність ухвали суду від 01.098.2011 по справі №2-4960/10 позивачеві стало відомо лише 25.09.2020 року, що обумовлено не доброчесною поведінкою адвоката, який у той час від її імені подав заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Починаючи з 2010 року, позивач позивач безперервно та відкрито є користується вказаним домоволодінням, декілька разів робила поточний ремонт в будинку, обробляє земельну ділянку, відноситься до домогосподарства як до своєї власності.

До теперішнього часу ніхто не оспорював набуття позивачем права власності на вказане домоволодіння та земельну ділянку.

Починаючи з дня отримання рішення суду від 10.09.2020 року, яке набрало законної сили, позивач навіть й гадки не мала, що кимось у 2011 році скасовано її право власності, у зв`язку із чим була змушена звернутись до суду.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явились, просили проводити розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду від 26.10.2020 за №02-01-25/477 відповідно до якого позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить суд розглянути справу без участі представника сільської ради. Зазначив про те, що за свідченнями жителів села Новогупалівка ОСОБА_6 жительки АДРЕСА_3 , та ОСОБА_7 жительки АДРЕСА_3 , сім`я ОСОБА_1 дійсно проживала в житловому будинку в АДРЕСА_2 з лютого 2010 року. ОСОБА_1 з вказаного часу користувалась земельною ділянкою біля жилого будинку, сплачувала земельний податок.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду клопотання у якому позовні вимоги визнають у повному обсязі, просять суд розглянути справу без їхньої участі.

Відповідач надав заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки виконавчого комітету Новогупалівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 28.09.2020 за №534, ОСОБА_1 на підставі витягу про державну реєстрацію прав 327849847 від 02.11.2010 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , де з 22.01.2013 року зареєстровані її дві доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до рішення Вільнянського районного суду від 10.09.2010 року за №2-4960/2010, за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, позовні вимоги задоволено, та визнано за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0.595 га біля житлового будинку.

Вказане рішення суду, стало підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний будинок, про що 02.11.2010 року за реєстраційним номером 31443603 Запорізьким ОП ЗМБТІ зареєстровано право приватної власності на буд. АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка площею 0.595 га, на яку відповідно до вказаного рішення суду за ОСОБА_1 визнано право власності, з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЗП 04У № 0430 виданого 01 грудня 1994 року Новогупалівською сільською радою, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України01 листопада 2010 р.за № 1011/18306, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, таке цільове призначення земельної ділянки, як ведення особистого підсобного господарства про що зазначено у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЗП №04У №0430 законом не передбачено, у зв`язку із чим право власності на земельну ділянку за Державним актом потребувало приведення у відповідність до земельного законодавства.

З метою приведення права власності на земельну ділянку у відповідність до вимог діючого земельного законодавства, позивач ОСОБА_1 звернулась до Новогупалівської сільської ради та отримала рішення від 24.01.2020 року за №03 Про приведення права власності на земельну ділянку у відповідність до вимог чинного земельного законодавства . За текстом та змістом рішення сільської ради позивачеві надано дозвіл на приведення права приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0.595 га для ведення особистого підсобного господарства згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП №04У № 0430 від 01.12.1994 року, який належить їй згідно рішення суду від 10.09.2010 №2-4960/2010 та встановлено наступне цільове призначення земельних ділянок: 0.25 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; та 0.3450 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 .

Після отримання вказаного рішення сесії сільської ради від 24.01.2020 №03, виготовлено технічну документацію по встановлення (відновленню) меж земельних ділянок, та земельні ділянці площею 0.3450 га присвоєно кадастровий номер 2321585600:04:003:0053 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; земельній ділянці площею 0.25 га присвоєно кадастровий номер 23221585600:04:003:0052 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Витягами із Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.07.2020 року. у вказаних витягах з ДЗК про земельну ділянку у графі документ, що засвідчує право є Державний акт від 01.12.1994 ЗП 04У № 0430.

У витязі з Державного земельного кадастру від 17.07.2020 за №НВ-2307744792020 на земельну ділянку площею 0.3450 га присвоєно кадастровий номер 2321585600:04:003:0053 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зазначено, що вказана земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Документ, що посвідчує право Державний акт від 01.12.1994 ЗП 04У №0430.

У витязі з Державного земельного кадастру від 17.07.2020 за №НВ-2307744732020 на земельну ділянку площею 0.3450 га присвоєно кадастровий номер 2321585600:04:003:0052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства зазначено, що вказана земельна ділянка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Документ, що посвідчує право Державний акт від 01.12.1994 ЗП 04У №0430.

При внесенні відомостей про земельні ділянки площею 0.3450 га присвоєно кадастровий номер 2321585600:04:003:0053 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та площею 0.3450 га присвоєно кадастровий номер 2321585600:04:003:0052 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства до Державного земельного кадастру, відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, державним кадастровим за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру внесено відомості про вказані земельні ділянки та присвоєно за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельним ділянкам, що реєструється, кадастрові номери, витяги з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Таким чином, при формуванні земельних ділянок з кадастровими номерами 2321585600:04:003:0052 та 2321585600:04:003:0053 Державним кадастровим реєстратором встановлено факт того, що дані земельні ділянки утворені на підставі земельної ділянки за Державним актом від 01.12.1994 року ЗП 04У №0430. Отже, право власності на земельні ділянки із вказаними кадастровими номерами є похідним правом згідно зазначеного Державного акту.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.162 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За визначенням ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Згідно ч.2 тієї ж статті, набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. На даний момент такий спеціальний закон, а так само спеціальні обмеження можливості застосування інституту набувальної давності відносно земельних ділянок, які не перебувають у державній власності, відсутні, проте це не може перешкоджати реалізації майнових прав позивача.

Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно ч.2 тієї ж статті, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 р. відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цивільним законодавством.

Згідно п.11, п.13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 07.02.2014 р. враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі, а також на безхазяйну річ; можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК а також; частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенції про захист прав і основних свобод людини Перший протокол та протоколи № 2,4,7,11 до Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на будинок в порядку спадкування за заповітом.

Таким чином, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності, є обґрунтованими та законними.

Враховуючи, що позивач не наполягав на стягненні судових витрат з відповідача, суд залишає за ним

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 344 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) до Новогупалівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (ЄДРПОУ 04353273, вул. Центральна буд.60а, с.Новогупалівка Вільнянського району Запорізької області), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності в порядку набувальної давності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0.3450 га кадастровий номер 2321585600:04:003:0053 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; площею 0.25 га кадастровий номер 23221585600:04:003:0052 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подасться протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій стати 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

05.11.2020