Постанова

від 13.11.2020 по справі 127/20762/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/20762/20

Провадження № 33/801/890/2020

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.

Доповідач: Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Стадник І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КпАП України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає в АДРЕСА_2 ,

встановив:

Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору.

Не погоджуючись із такою постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, а провадження у справі закрити.

Апелянт ставить питання про звільнення його від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу ТОВ Агродорпромбуд в порядку статті 21 КпАП України.

Як на підставу застосування цієї норми закону, ОСОБА_1 посилається на те, що з 01.09.2020 року він є не директором підприємства, а лише водієм, що не враховано судом першої інстанції.

ОСОБА_1 , як особа яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи апеляційним судом, в судове засідання не з`явився, направив на електронну пошту суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю його захисника - адвоката Кащука С.С. у іншому судовому розгляді.

Зазначене клопотання не підлягає до задоволення, оскільки участь у справі захисника не звільняє від обов`язку явки в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 . Крім того, до поданого клопотання не додано доказів на підтвердження поважності причин неможливості явки в судове засідання захисника, якими, зокрема, могли б бути судова повістка із зазначенням дати розгляду кримінальної справи, у якій приймає участь адвокат, із вказанням номера справи, а також назви суду, в провадженні якого вона перебуває.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з апеляційної скарги, постанова судді Вінницького міського суду від 12 жовтня 2020 року в частині факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, апелянтом не оскаржується, а тому в силу ч. 7 ст. 294 КпАП України перегляду в апеляційному порядку в цій частині не підлягає.

Разом з тим, як на підставу для скасування оскаржуваної постанови ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує про те, що суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення не звернув належної уваги на те, що він свою вину повністю визнав. Вказує також про те, що він з 01 вересня 2020 року працює на посаді водія ТОВ Агродорпромбуд , а не директора, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про звільнення його від адміністративної відповідальності.

Проте, такі доводи апелянта на увагу суду не заслуговують з огляду на наступне.

За положеннями статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Дійсно, в частині 1 статті 21 КпАП України законодавець передбачив можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Проте визначених цією статтею підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з передачею матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу по справі не встановлено.

Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно шкідливим проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та відповідно потенційно несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів чи інших учасників дорожнього руху.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що наведені в апеляційній скарзі обставини, не можуть слугувати підставою для передачі даних матеріалів справи на розгляд трудового ТОВ Агродорпромбуд на підставі статті 21 КпАП України і тому, що ОСОБА_1 є посадовою особою - директором ТОВ Агродорпромбуд незважаючи на його заперечення.

Так, клопотання про передачу матеріалів на розгляд трудового колективу (а.с. 12) та довідка, додана до апеляційної скарги (а.с. 22) підписані самим ОСОБА_1 як директором підприємства. За даними ЄДРПОУ саме ОСОБА_1 є як керівником, так і кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОПРОДПРОМБУД , код 39765581.

Таким чином, оскаржувана постанова в частині відмови трудовому колективу у звільненні ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення на підставі статті 21 КпАП України є цілком обґрунтованою та законною.

Законною також є постанова в частині накладення адміністративного стягнення.

Так, відповідно до статті 33 КпАП України стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкцією частини 1статті 130 КпАП України для водіїв передбачено єдиний та безальтернативний вид стягнення, -такий як штраф в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Апеляційний суд вважає, що дані вимоги Закону суддею першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 були дотримані в повному обсязі, оскільки застосоване щодо нього стягнення повністю відповідає санкції статті, інкримінованого йому правопорушення і фактично є єдиним та безальтернативним видом стягнення.

Помилковими є й посилання апелянта на нібито розгляд справи з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). В протоколі про адміністративне правопорушення місцем його вчинення (керування транспортним засобом в стані сп`яніння) зазначено АД0204 5 км м. Вінниця . Огляд на стан сп`яніння проводився в м. Вінниці по вул. Пирогова, 109в. Територіальна автомобільна дорога Т0204 є південним обходом міста Вінниці і проходить як через села Вінницькі Хутори і Майдан-Чапельський Вінницького району, так і через Староміський район міста Вінниці, а відтак розгляд справи Вінницьким міським судом Вінницької області не є порушенням статті 272 КпАП України.

ОСОБА_1 брав участь в засіданні суду першої інстанції і клопотання про передачу даної справи на розгляд Вінницького районного суду чи суду за місцем його проживання не подавав.

При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції відповідно до вимог статей 23, 33 КпАП України врахував характер вчиненого проступку, дані про особу порушника, ступінь його вини, конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив безальтернативне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КпАП України, як це передбачено положеннями вказаних норм.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення в частині можливості його звільнення від адміністративної відповідальності на підставі статті 21 КпАП України, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, оскільки судом було правильно застосовано норми матеріального права та не порушено норм процесуального права.

За таких обставин постанова судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2020 року є законною та такою, що винесена відповідно до вимог КпАП України, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 294 КпАП України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 12 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Стадник