КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/18518/17 Головуючий у суді першої інстанції: Трусова Т.О.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12491/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Мостової Г.І.
Секретаря судового засідання Рудик О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики від 30 грудня 2015 року на загальну суму 5 356 682,36 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики замінено сторону відповідача його правонаступниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.159, 212 том 1).
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції від 29 січня 2020 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції про заміну сторони відповідача його правонаступником, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції в порушення статті 89 Цивільно-процесуального кодексу України не було з`ясовано, якими доказами представники позивача обґрунтовують свої доводи щодо залучення до участі у справі як правонаступників відповідача його батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Просив врахувати, що ОСОБА_5 ( відповідач у справі) помер в місті Харкові. За життя не склав заповіт. Після смерті не залишилось спадкового майна.
Належні ОСОБА_6 корпоративні права ТОВ ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (ідентифікаційний код 36223969) , які є предметом договору застави частки в статутному капіталі від 23.02.2016, укладеного між ОСОБА_2 (Заставодержатель) та ОСОБА_3 (Заставодавець 1 або Позичальник) у забезпечення виконання зобов`язань за договором позики № 990 від 30.12.2015 та договором позики № 991 від 30.12.2015, не були переоформлені на батьків.
За договором найму житлового приміщення від 07.05.2017 ОСОБА_5 орендував двокімнатну квартиру у АДРЕСА_1 . Місце проживання сина (м. Харків) не співпадало з його місцем реєстрації (м. Київ).
Батьки не проживали разом з сином, із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини у зв`язку з відсутністю майна ані в місті Києві, ані місті Харкові не зверталися (спадкові справи не відкривалися, свідоцтва про права на спадщину не видавалися), тому відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не вважаються такими, що прийняли спадщину. Реєстрація ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в місті Києві в квартирі АДРЕСА_2 не може бути доказом того, що батьки проживали зі спадкодавцем.
У визначений ухвалою суду строк, позивач не скористався процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Тіщенко Наталія Михайлівна підтримала доводи апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не з`явився, явку представника не забезпечив. Про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку.
Повідомлені представником позивача ОСОБА_7 в день судового розгляду справи причини неявки в судове засідання, що полягало у припущенні прямого контакту із особами, що перенесли корона вірусну хворобу, визнані колегією суддів неповажними, а тому в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи відмовлено.
У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики від 30 грудня 2015 року на загальну суму 5 356 682,36 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики та призначено справу до судового розгляду (а.с. 18 том 1).
Під час судового розгляду справи особисто приймав участь відповідач ОСОБА_3 , ним подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти вимог ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та надані докази на підтвердження своїх доводів (а.с. 39-116, 123 том 1).
05 жовтня 2018 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній повідомив суд про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його син ОСОБА_3 , із долученням до заяви нотаріально засвідчу копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 140, 141 том 1).
За змістом статті 25 ЦК України здатність фізичної особи мати цивільні права та обов`язки є правоздатністю. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.
Отже, з часу смерті фізичної особи припиняються її суб`єктивні юридичні права та юридичні обов`язки.
Суд продовжує розглядати справу у випадку смерті фізичної особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
У справі за пред`явленим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 спірні правовідносини виникли за договором позики.
Відповідно до положень статті 1046, 1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статей 526, 527, 530, 532, 532 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, належними сторонами, у строк, у встановленому місці та відповідній валюті.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення позики входять до складу спадщини, то підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
Отже, спірні правовідносини, що виникли між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допускають правонаступництво.
Частиною 1 статті 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до вимог статей 1220, 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики зупинено до залучення до участі у справі правонаступника відповідача (а.с. 156-157 том 1).
Поновивши провадження у справі на підставі ухвали від 25 лютого 2019 року судом витребувано інформацію з Шістнадцятої київської нотаріальної контори про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , відомості про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_3 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 159, 194-195 том 1).
Із відповіді Шістнадцятої київської нотаріальної контори вбачається, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась (а.с. 204, 205 том 1).
Згідно відповіді Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 101-10407/05 від 13 листопада 2019 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (батьки відповідача) зареєстровані за одною адресою по АДРЕСА_3 .
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Постановляючи ухвалу про залучення до участі у справі правонаступника сторони відповідача, з урахуванням витребуваних доказів та приведених норм закону, суд першої інстанції правильно керувався тим, що батьки померлого відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали з ним за однією адресою, а відтак вважаються такими, що прийняли спадщину.
Колегія суддів вважає обґрунтованими підстави та мотиви ухвали суду першої інстанції для залучення до участі у справі правонаступника сторони відповідача, і відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки доказів щодо залучення до участі у справі як правонаступників відповідача його батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та їх належного обґрунтування.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до вирішення заявлених позовних вимог ОСОБА_2 , що не допускається на стадії вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступника сторони, оскільки у порядку процесуального правонаступництва відбувається заміна сторони або третьої особи (попередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного правовідношення, до якої як до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки попередника, який продовжує в цивільному судочинстві участь останнього, а відтак на даній стадії процесу не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.
Тоді як з`ясування обставин від яких залежить покладення відповідальності на спадкоємців боржника згідно зі статтею 1282 ЦК України здійснюється судом під час судового розгляду справи, та в залежності від встановлених обставин як факту прийняття спадщини, так і наявності спадкового майна та правової норми, що застосовується, судом при ухваленні рішення відповідно до статті 264 ЦПК України проводиться оцінка вимог та доказів, а також вирішується питання чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині залучення до участі у справі правонаступника відповідача без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 січня 2020 року в частині залучення до участі у справі правонаступника відповідача залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді:
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2020 |
Оприлюднено | 16.11.2020 |
Номер документу | 92853444 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Волошина Валентина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні