Постанова

від 16.11.2020 по справі 910/8537/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2020 р. Справа№ 910/8537/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 22.06.2020

у справі №910/8537/20 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП"

до Харківської обласної державної адміністрації

про затвердження додаткових угод до договорів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Харківської обласної державної адміністрації про затвердження додаткових угод.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" до Харківської обласної державної адміністрації про затвердження додаткових угод та додані до неї матеріали повернуто, з посиланням на приписи п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при поданні позову було порушено правила ст. 173 Господарського процесуального кодексу України щодо об`єднання позовних вимог, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/8537/20 і передати позовну заяву на розгляд суду першої інстанції. Стягнути з Харківської обласної державної адміністрації судовий збір в розмірі 2102 грн.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з порушенням пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач наголошує на тому, що в позовній заяві об`єднанні три позовні вимоги по трьом земельним ділянкам, які представляють собою єдиний масив, на якому знаходяться будівлі елеватора.

Також скаржник зазначає, що для формування вищезгаданих земельних ділянок розроблялася одна технічна документація, перехід прав користування відбувся на підставі одних і тих же підставах.

Таким чином, на думку скаржника є всі передбачені процесуальним законодавством підстави для об`єднання позовних вимог в одне провадження.

Узагальнений виклад позицій відповідача

Відповідач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, хоча був належним чином повідомлені про перегляд оскаржуваного рішення в порядку письмового провадження, про що свідчить долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/8537/20. Апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 у справі №910/8537/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8537/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/8537/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 у справі №910/8537/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8537/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Разіна Т.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі №910/8537/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

В силу вимог ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини першої статті 255 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Позиція Північного апеляційного господарського суду

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга скаржника підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведене також висвітлено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/16.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За замістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини 6 Господарського процесуального кодексу України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Тобто у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" просило суд першої інстанції визнати укладеними додаткові угоди за трьома окремими договорами оренди земельних ділянок від 28.12.2009.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що він став власником нерухомого майна, яке знаходиться на відповідних земельних ділянках. У зв`язку з чим до нього з огляду на приписи норм статті 120 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України "Про оренду землі" перейшло право користування цими земельними ділянками на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього користувача. З метою укладення нових договорів оренди позивач звернувся до відповідача з листами № 22/04-2020 від 15.04.2020, №23/04-2020 від 15.04.2020, № 24/04-2020 від 15.04.2020, однак відповідачем залишено зазначені листи без реагування, чим, за твердженням позивача, порушено його права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що заявлені позовні вимоги стосуються одних і тих же осіб (позивача та відповідача), пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин передумов для укладення відповідних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 28.12.2009. Також заявлені вимоги об`єднані одним і тим самим способом захисту прав позивача та останнім сплачено судовий збір за три немайнові вимоги.

За таких підстав, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги, заявлені у цій справі, згідно з положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві. У даному випадку об`єднання відповідних позовних вимог не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин.

Наведена позиція узгоджується з позиціями, викладеними у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, в якій перед Верховним Судом висвітлено питання порядку застосування положень пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному співвідношенні з нормами статті 173 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено правила об`єднання і роз`єднання позовів, а також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 922/2485/19. Подібні висновки наведено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

При цьому, колегія суддів зазначає, що утруднення розгляду об`єднаних позовних вимог жодним чином не пов`язується з обсягом відповідних документів та їх змістом, а висновки суду першої інстанції щодо вказаної обставини, як підстави для повернення позивачу відповідного позову - є помилковими.

Таким чином, реалізуючи своє право на об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог, позивач жодним чином не зловживає своїми правами, а навпаки, намагається найбільш ефективніше реалізувати свої права в межах існуючого між сторонами спору.

Крім того, колегія суддів враховує і те, що розгляд вимог в одному провадженні дозволить достягти ефективності захисту порушених прав та дотримання розумних строків розгляду спору, а об`єднання позовних вимог жодним чином не перешкоджає з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та жодним чином не утруднює вирішення спору.

За наведених мотивів, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанцій підлягає скасуванню, а справа - передачі до місцевого господарського суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За результатами розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали справи поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею матеріалів справи для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним заяви, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнське ХПП" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2020 у справі № 910/8537/20 - скасувати.

Матеріали справи № 910/8537/20 направити до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Є.Ю. Шаптала