Рішення

від 16.11.2020 по справі 907/539/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2020 м. Ужгород Справа № 907/539/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Безпеки та Охорони "Легіон", м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 , м. Чоп

про стягнення 4155,27 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 суми 4155,27 грн., яка складається з 4000,00 грн. основного боргу, 87,00 грн 3% річних за користування чужими грошовими коштами та 68,27 грн. інфляційних втрат, що виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору № Ч-06/П від 15.04.2018 про централізовану охорону. Позов заявлено з посиланням на статті 11, 16, 51, 52, 526, 527, 530, 598-609, 610, 611, 612, 625, 631, 1049 Цивільного кодексу України, 20, 193, 202-208 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 13.08.2020 надійшла заява б/н від 12.08.2020, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 07.09.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного позовного провадження без виклик сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2102,00 грн. сплаченого судового збору та 2500,00 грн витрат на правову допомогу. Заявою, поданою суду 06.10.2020 та оформленою відповідно до вимог ст. ст. 80, 126 ГПК України, позивач просить відшкодувати йому 2550,00 грн понесених витрат на правову допомогу.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, та вручення адресату 14.09.2020, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих позивачем у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги охорони, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 30.06.2020 складає 4000,00 грн. У зв`язку з простроченням оплати вказаних послуг позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача також 87,00 грн. трьох відсотків річних (за період: 11.11.2019 до 01.08.2020) та 68,27 грн. втрат від інфляції за період листопад-липень 2020 року).

Заперечення (відзив) відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенство Безпеки та Охорони Легіон (виконавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Мартиненком Владиславом Андрійовичем (замовник, відповідач), який на час розгляду справи втратив статус підприємця, 15 квітня 2018 року укладено Договір №Ч-06/П про централізовану охорону, за умовами якого замовник зобов`язався передати, а виконавець прийняти під охорону об`єкти та майно, що знаходиться на цих об`єктах, згідно з переліком об`єктів, наведеним в Дислокації (Додаток №1 до Договору). За охорону об`єкта "Замовник" виплачує "Виконавцю" грошові кошти, згідно з виставленими рахунками.

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що охорона об`єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється у календарні дні тижня, згідно з дислокацією (Додаток № 1).

Згідно з Дислокацією-рахунком виконавцю під охорону передано один об`єкт: швейна майстерня за адресою: м. Чоп, вул. Європейська, 1а. Вартість місячних послуг охорони складала 400,00 грн.

Відповідно до п. 4.2.13. Договору, відповідач (Замовник) зобов`язався своєчасно здійснювати оплату по цьому договору.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що оплата за послуги здійснюється "Замовником" у гривнях щомісячно до 10 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок „Виконавця".

Сторони погодили, що Договір укладається строком на 12 місяців і діє з 15 квітня 2018. Поряд з цим, якщо за 15 діб до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається подовженим на тих же умовах і на той же строк (п. п. 9.1, 9.2 Договору).

Як стверджує позивач, з моменту підписання договору ним надавалися послуги охорони, що підтверджується поданими до суду актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0001040 від 30.04.2018, №0001365 від 31.05.2019, №0001706 від 27.06.2018, №0002055 від 31.07.2019, №0002418 від 31.08.2018, №0002781 від 30.09.2018. №0003164 від 31.10.2018, №0003555 від 30.11.2018, № 0003961 від 31.12.2018, №0000211 від 31.01.2019, №0000646 від 28.02.2019, № 0001088 від 31.03.2019, № 0001532 від 30.04.2019, №0001987 від 31.05.2019, №0002484 від 30.06.2019, №0002970 від 31.07.2019, №0003461 від 31.08.2019, №0003969 від 30.09.2019, №0004481 від 31.10.2019.

За умовами пункту 3.3. Договору, підтвердженням надання послуги являються Акти виконаних робіт, що підписуються на початку і кожного місяця, наступного за відпрацьованим. "Замовник" зобов`язався до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені п.2.1. цього договору, підписати наданий "Виконавцем" акт виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої відмови або не підписання акту виконаних робіт у терміни, передбачені цим пунктом, роботи вважаються виконаними якісно, у повному обсязі та своєчасно відповідно до умов Договору.

В свою чергу відповідач неналежно виконував свої обов`язки щодо оплати отриманих послуг охорони, внаслідок чого за твердженням позивача станом на 30.06.2020 у нього рахувався борг в сумі 4000,00 грн.

Окрім того, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача 87,00 грн. трьох відсотків річних (за період: 11.11.2019 до 01.08.2020) та 68,27 грн. втрат від інфляції за період листопад-липень 2020 року).

ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами виникли правовідносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що договір між сторонами продовжував діяти до 30.11.2019, оскільки за доводами позивача з 01.11.2019 він припинив надавати послуги з огляду на положення п. п. 9.2, 9.5 Договору.

Факт надання позивачем послуг на заявлену до стягнення суму належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт. Відсутність у них підписів замовника не може свідчити про те, що послуги не надавалися, оскільки за умовами п. 3.3 Договору не надання мотивованої відмови або не підписання акту у терміни, передбачені цим пунктом, роботи вважаються визнаними якісно, в повному обсязі та своєчасно, а, отже, підлягають оплаті. В той же час доказів повної оплати відповідачем наданих йому позивачем послуг матеріали справи не містять.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 4000,00 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо трьох відсотків річних та інфляційних

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перевірку розрахунку річних та інфляції і такий є вірним, а тому задовольняє вимоги в цій частині в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням часткового задоволення позову на відповідача покладається 2102,00 грн витрат на оплату судового збору.

Щодо витрат на правову допомогу.

Частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з установленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору №29/2020 про надання адвокатських послуг (правову допомогу) від 01.06.2020, укладеного з адвокатом Михалківим Б.С.; Акт-розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 25.09.2020 на суму 2550,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.10.2006 № 21/549; довіреність Вих. №34 від 11.08.2020; копію платіжного доручення № 693 від 14.08.2020, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 2550,00 грн.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку про задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2550,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Безпеки та Охорони Легіон (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Годинки, буд. 8, кв. 59 код ЄДРПОУ 35335630) cуму 4155,27 грн. (чотири тисячі сто п`ятдесят п`ять гривень 27 коп.), в т. ч. 4000,00 грн. боргу за надані послуги, 87,00 грн. трьох відсотків річних, 68,27 грн втрат від інфляції, а також 4652,00 грн (чотири тисячі шістсот п`ятдесят дві гривні 00 коп), в т. ч. 2102,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору та 2550,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук