Рішення

від 16.11.2020 по справі 907/540/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.20200 м. Ужгород Справа № 907/540/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство Безпеки та Охорони "Легіон", м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 , с. Гребля Іршавського району

про стягнення 7732,41 грн.

секретар судового засідання - Корольчук М.М.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач заявив позов до ОСОБА_1 с. Гребля, Іршавський район з вимогою про стягнення боргу в розмірі 7732,41 грн. (який складається з 7500,00 грн. основного боргу, 112,00 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами та 120,41 грн. інфляційних втрат), що виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору № У-668/П від 01.02.2019 про централізовану охорону. Позов заявлено з посиланням на статті 11, 16, 51, 52, 526, 527, 530, 598-609, 610, 611, 612, 625, 631, 1049 Цивільного кодексу України, 20, 193, 202-208 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 13.08.2020 надійшла заява б/н від 12.08.2020, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного позовного провадження без виклик сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2102,00 грн. сплаченого судового збору та 3000,00 грн витрат на правову допомогу. Заявою, поданою суду 06.10.2020 та оформленою відповідно до вимог ст. ст. 80, 126 ГПК України, позивач просить відшкодувати йому 2550,00 грн понесених витрат на правову допомогу.

Позивач повідомив про часткове погашення відповідачем боргу на суму 1450,00 грн та подав суду відповідні докази (заява надійшла 22.09.2020).

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, та вручення адресату 05.09.2020, про що зроблено відмітку на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих позивачем у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги охорони, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 22.06.2020 складає 7500,00 грн. У зв`язку з простроченням оплати вказаних послуг позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача також 112,00 грн. трьох відсотків річних (за період: 01.02.2020 до 01.08.2020) та 120,41 грн. втрат від інфляції за період лютий-липень 2020 року). Після відкриття провадження у справі позивачем подано докази часткового погашення відповідачем боргу,- на суму 1450,00 грн.

Заперечення (відзив) відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенство Безпеки та Охорони Легіон (виконавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Куцик Олександрою Володимирівною (замовник, відповідач) 01 лютого 2019 року укладено Договір №У-668/П про централізовану охорону, за умовами якого замовник зобов`язався передати, а виконавець прийняти під охорону об`єкти та майно, що знаходиться на цих об`єктах, згідно з переліком об`єктів, наведеним в Дислокації (Додаток №1 до Договору). За охорону об`єкта "Замовник" виплачує "Виконавцю" грошові кошти, згідно з виставленими рахунками.

Пунктом 2.2. Договору, сторони визначили, що охорона об`єктів та майна, що на них знаходиться, здійснюється у календарні дні тижня, згідно з дислокацією (Додаток № 1).

Згідно з Дислокацією-рахунком виконавцю під охорону передано один об`єкт: кафе The King за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 3, прим. 4. Вартість місячних послуг охорони складала 500,00 грн.

Відповідно до п. 4.2.13. Договору, відповідач (Замовник) зобов`язався своєчасно здійснювати оплату по цьому договору.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що оплата за послуги здійснюється "Замовником" у гривнях щомісячно до 10 числа місяця, в якому здійснюється надання послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок „Виконавця".

Сторони погодили, що Договір укладається строком на 12 місяців і діє з 01 лютого 2019. Поряд з цим, якщо за 15 діб до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, Договір вважається подовженим на тих же умовах і на той же строк.

Як стверджує позивач, з моменту підписання договору ним надавалися послуги охорони, що підтверджується поданими до суду актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000615 від 28.02.2019, №0001056 від 31.03.2019, №0001501 від 03.04.2019, №0001955 від 31.05.2019, №0002449 від 30.06.2019, №0002934 від 31.07.2019. №0003427 від 31.08.2019, №0003935 від 30.09.2019, № 0004447 від 31.10.2019, №№0004966 від 30.11.2019. №0005491 від 31.12.2019, № 0000275 від 31.01.2020, № 0000812 від 29.02.2020, №0001369 від 31.03.2020№0001927 від 30.04.2020, які, однак, не підписані та не скріплені печаткою відповідача у спорі.

За умовами пункту 3.3. Договору підтвердженням надання послуги являються Акти виконаних робіт, що підписуються на початку і кожного місяця, наступного за відпрацьованим. "Замовник" зобов`язався до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені п.2.1. цього договору, підписати наданий "Виконавцем" акт виконаних робіт або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої відмови або не підписання акту виконаних робіт у терміни, передбачені цим пунктом, роботи вважаються виконаними якісно, у повному обсязі та своєчасно відповідно до умов Договору.

В свою чергу відповідач неналежно виконував свої обов`язки щодо оплати отриманих послуг охорони, внаслідок чого станом на 22.06.2020 у нього рахувався борг в сумі 7500,00 грн.

Позивач заявою від 22.09.2020 повідомив суд про часткову оплату відповідачем отриманих послуг в розмірі 1450,00 грн, внаслідок чого борг відповідача складає 6050,00 грн.

Окрім того, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача 112,00 грн трьох відсотків річних за період 01.02.2020-01.08.2020 та 120,41 грн втрат від інфляції за лютий-липень 2020 року.

ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами виникли правовідносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором(ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що договір між сторонами продовжує діяти, оскільки докази вимоги про припинення. Заявленої в порядку його пункту 9.2 матеріали справи не містять.

Факт надання позивачем послуг на заявлену до стягнення суму належним чином підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийняття робіт. Відсутність у них підписів замовника не може свідчити про те, що послуги не надавалися, оскільки за умовами п. 3.3 Договору не надання мотивованої відмови або не підписання акту у терміни, передбачені цим пунктом, роботи вважаються визнаними якісно , в повному обсязі та своєчасно а, отже, підлягають оплаті. В той же час доказів повної оплати відповідачем наданих йому позивачем послуг матеріали справи не містять.

Позивач стверджує про внесення відповідачем оплати в розмірі 1450,00грн, на підтвердження чого подав платіжний реєстр від 25.08.2020 на вказану суму, який містить відомості про внесення платежів за послуги охорони трьома платниками без посилань у призначені платежу на договір.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 1450,00грн основного боргу, який погашений відповідачем, підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, вимога про стягнення решти основного боргу 6050 грн (7500,00-1450) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо трьох відсотків річних та інфляційних

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем проведено розрахунок на суму боргу в розмірі 7500,00 грн. починаючи з 01.02.2020. Однак, борг відповідача на вказану дату складав 6000,00грн. Лише 10.02.2020 борг збільшився до 6500,00 грн, 10.03.2020-до 7000,00грн та 10.03.2020 до 7500,00 грн.

Суд здійснив перерахунок річних, тому задовольняє вимоги в частині стягнення 107,75 грн трьох відсотків річних, відмовивши з решті вимог.

Заявлено до стягнення інфляційні втрати нараховані аналогічним чином, відтак, після їх перерахунку судом задоволенню підлягають вимоги в розмірі 89,00 грн, в решті ж належить відмовити.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням часткового задоволення позову на відповідача покладається 2090,07 грн витрат на оплату судового збору.

Щодо витрат на правову допомогу.

Частинами першою, третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Позивачем долучено до матеріалів справи копію договору №28/2020 про надання адвокатських послуг (правову допомогу) від 01.06.2020, укладений з адвокатом Михалків Б.С.; Акт-розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 25.09.2020 на суму 2550,00 грн; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.10.2006 № 21/549; довіреність Вих. №33 від 11.08.2020; копію платіжного доручення № 692 від 14.08.2020, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 2550,00 грн.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з огляду на часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2535,53 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 126, 129, 231, 236, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині стягнення 1450,00 грн.

2 . Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Безпеки та Охорони Легіон (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Годинки, буд. 8, кв. 59 код ЄДРПОУ 35335630) cуму 6246,75 грн. (шість тисяч двісті сорок шість гривень 75 коп.), в т. ч. 6050 грн. боргу за надані послуги, 107,75 грн. трьох відсотків річних, 89 грн втрат від інфляції, а також 4625,60 грн (чотири тисячі шістсот двадцять п`ять гривень 00 коп), в т. ч. 2090,07 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору та 2535,53 грн на відшкодування витрат на правову допомогу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук