Рішення

від 30.10.2020 по справі 907/431/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.10.2020 м. Ужгород Справа № 907/431/20

Господарський суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Ушак І.Г.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників дану справу

за позовом публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Київ в особі

Закарпатської філії ПАТ Укртелеком , м. Ужгород

до управління соціального захисту населення Воловецької районної державної

адміністрації, смт. Воловець Закарпатської області

про стягнення 44929,72 грн.

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідачем не відшкодовано вартість компенсаційних виплат за надані позивачем у період з 01.01.2019р. по 31.03.2020р . телекомунікаційні послуги споживачам на суму 44929,72 грн., які мають встановлені законодавством пільги з їх оплати.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24 . 06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу 15-денний термін для подання відзиву на позовну заяву із доказами на його обгрунтування.

Приписами ст. 252 ГПК України, якими встановлено особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі; якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Головуючий суддя у справі перебувала на лікарняному з 04.07.20 по 25.08.20 включно та із 27.08.20 по 08.10.20 включно - у щорічній основній відпустці, тому справа вирішена судом після закінчення наведених обставин.

Відповідач надісланим суду письмовим відзивом проти позову заперечує, посилаючись на відсутність у бюджеті Воловецької районної ради на 2019-2020рр.бюджетних асигнувань та бюджетних призначень

Відповідач письмовим відзивом, не заперечуючи та не спростовуючи факту надання позивачем послуг, стягнення вартості яких є предметом спору, заперечує проти позову. Посилається на відсутність у бюджеті Воловецької районної ради у період 2019-2020рр. бюджетних асигнувань та бюджетних призначень на надання пільг з послуг зв`язку та, власне, відсутність фінансування таких видатків, з урахуванням чого у нього як розпорядника бюджетних коштів не виникло підстав для укладення договору з позивачем про компенсацію пільг із зазначених послуг у спірний період, тому вважає відсутніми зобов`язання зі здійснення компенсаційних виплат, стягнення яких є предметом даного спору.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю .

При цьому суд виходив з наступного.

Приписами Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гаранта їх соціальні захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства" для окремих категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку.

Приписами ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" встановлено, що операторами, провайдерами телекомунікацій, яким є позивач у даній справі, що надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, надаються телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.

Видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, відповідно до приписів ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі -Порядок).

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, відповідно до п. 3 Порядку, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Приписами п. 8 Порядку визначено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків; головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п`ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.01.2019р. по 31.03.2020р. позивач надав послуги споживачам телекомунікаційних послуг, що проживають у Воловецькому районі, які мають право на відповідні пільги згідно п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п.18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранта їх соціальні захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. З ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", п. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 86911,46 грн. (за даними щомісячних розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг).

Переліки споживачів-пільговиків за видами пільг складались позивачем за формою № 2-пільга (затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.07 N 535, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України) та направлялись щомісячно відповідачеві як головному розпоряднику коштів місцевого бюджету для відшкодування позивачу пільг, наданих споживачам телекомунікаційних послуг.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою відшкодувати вартість наданих пільг (супровідні листи від 05.02.19, 12.03.19, 08.04.19, 10.05.19, 16.06.19, 10.07.19, 07.08.19, 10.09.19, 10.10.19, 07.11.19, 10.12.19, 10.01.20, 19.02.20, 18.03.20, 17.04.20). Однак відповідач не проводив звірки наданих позивачем списків, розрахунків з позивачем за надані послуги пільговим категоріям населення не провів, навіть частково.

Наведені обставини передували зверненню позивача з даним позовом та слугують його підставою.

Суд, вирішуючи спір у даній справі, виходить з того, що позивач - оператор телекомунікацій - зобов`язаний за змістом наведених вище законодавчих приписів у сфері державних соціальних стандартів і гарантій надавати окремим категоріям громадян пільги з послуг зв`язку, виконав свої зобов`язання, яким кореспондується обов`язок держави в особі її органів, яким є відповідач, відшкодувати такі пільги.

За встановлених обставин даної справи між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з позивачем, який надає послуги особам, що за законом мають право на соціальні пільги.

При цьому, приписи Закону України "Про телекомунікації" не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Чинним законодавством України не передбачено також обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих пільговим категоріям населення, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Так, ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч. 2 ст. 3 ГК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Отже, у позивача у даній справі виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих пільговим категоріям населення, а у відповідача, що є органом, через який діє держава у цивільних відносинах, виник цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у спірний у даній справі період, а відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, відповідно до законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним законодавчо особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення його від відповідальності за змістом ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України.

При цьому суд приймає до уваги, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007). Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2). Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

З огляду на викладене судом відхиляються твердження відповідача про відсутність його обов`язку здійснити розрахунок з позивачем за надані особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, телекомунікаційні послуги, у спірний період з посиланням на відсутність у бюджеті Воловецької районної ради у період 2019-2020рр. бюджетних асигнувань та бюджетних призначень на надання пільг з послуг зв`язку, відсутність фінансування таких видатків та договору з позивачем про компенсацію пільг із зазначених послуг у спірний період тощо.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані в період з 01.01.2019р. по 31.03.2020р.на пільгових умовах телекомунікаційні послуги громадянам, що проживають на території Воловецького району, підлягають задоволенню на загальну суму 44929,72 грн., як такі, що ґрунтуються на законі, доведені позивачем та не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд , відповідно до ст. 86 ГПК України , оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд даної справи покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з управління соціального захисту населення Воловецької районної державної адміністрації (89100, Закарпатська область, смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, код ЄДРПОУ 03192849) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ в особі його Закарпатської філії (88000, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 4, код ЄДРПОУ 21560766) невідшкодованих коштів за телекомунікаційні послуги надані пільговим категоріям громадян на суму 44929,72 грн. (сорок чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять грн. 72 коп.) та у відшкодування судових витрат - 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00коп.)

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Текст рішення складено 16.11.20.

Суддя Ушак І.Г.