Рішення

від 03.11.2020 по справі 910/6851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2020Справа № 910/6851/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті-Рент"

про розірвання договору та стягнення 82 994,43 грн

за участю представників:

від позивача: Назарук О.В.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті-Рент" про розірвання договору оренди та стягнення 82 994,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання договору оренди №914 від 09.10.2018 та повернення суми забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн, оскільки загальними зборами ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.05.2020 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

05.10.2020 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.06.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі № 910/6851/20 на 08.07.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.07.2020 призначив підготовче засідання по справі № 910/6851/20 на 29.07.2020, у зв`язку із перебуванням 08.07.2020 судді Гулевець О.В. у відпустці.

07.07.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем протягом строку оренди багаторазово допускалися порушення умов договору оренди щодо сплати орендної плати та управлінських послуг, у зв`язку з чим відповідач шляхом направлення вимог намагався спонукати позивача до усунення ним порушення взятих на себе зобов`язань щодо оплати заборгованості та розірвання договору оренди на запропонованих відповідачем умовах. Також, відповідач зазначає, що позивач 17.04.2020 самостійно та без повідомлення відповідача залишив орендоване приміщення, про що відповідачем було складено акт №1 про огляд приміщення від 17.04.2020, тобто, на дату подання позивачем позовної заяви договір оренди вже припинив свою дію. Окрім того, відповідач звертає увагу на п.16.7 договору оренди щодо не повернення залишку суми забезпечувального платежу на користь орендаря.

У підготовчому засіданні 29.07.2020 суд відклав розгляд справи на 19.08.2020.

17.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

18.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач заперечив проти доводів відповідача, що договір припинив свою дію з вини орендаря, оскільки було достроково припинено договір у зв`язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, що зазначалося у позовній заяві, так за наслідком ліквідацією юридичної особи орендаря. Також, позивач вказав, що добросовісно виконував вимоги договору щодо оплати орендної плати та управлінських послуг та відповідачем за весь період оренди жодних претензій стосовно проведених оплат не заявлялось. Поряд з тим, позивач посилається на те, що оскільки на території України введено карантин з 12.03.2020, то позивач перестав користуватися орендованим приміщенням, а тому позивач звільняється від сплати орендної плати на період ведення карантину.

19.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 19.08.2020 представники учасників судового процесу не з`явилися, Господарський суд м. Києва ухвалою від 19.08.2020 відклав підготовче засідання у справі № 910/6851/20 на 15.09.2020.

31.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.09.2020 у судовому засіданні суд, керуючись ст. 177 ГПК України, продовжив строк підготовчого провадження у справі № 910/6851/20 на 30 днів та у зв`язку з неявкою представника відповідача оголосив про відкладення підготовчого засідання на 06.10.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 06.10.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/6851/20 до судового розгляду по суті на 27.10.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

27.10.2020 у судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

27.10.2020 суд відклав розгляд справи по суті на 03.11.2020.

02.11.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.

03.11.2020 у судовому засіданні суд заслухав заключне слово представника позивача, який підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті, направив заяву про розгляд справи без участі представника.

В судовому засіданні 03.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роялті-Рент" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" (орендар, відповідач) укладений договір оренди №914 (далі - договір), відповідно до умов якого, орендодавець зобов`язується передати орендарю у тимчасове платне користування частину будівлі торгово-адміністративного комплексу, яка іменується "Приміщення" (без права викупу, без права іншого придбання, без права суборенди або іншого піднайму, без права будь-якої компенсації чи виплати орендарю чи на його користь стосовно приміщення, якщо інше не передбачено договором) (п. 2.1. договору).

Згідно із п. 2.3. договору оренди, Торгово-адміністративний комплекс ("Комплекс") розміщений за адресою: Україна, м. Київ, вул. Гришка 5 і є цілісним торгово-адміністративним комплексом, який має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє орендарю використовувати приміщення і здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до цілей та умов цього договору і т.п.

Приміщення являє собою частину будівлі, яка може бути необмежена або неповністю обмежена стінами і знаходиться на -1 (мінус першому) поверсі Комплексу, місце № А-28, за винятком будь-яких структури компонентів чи інженерних систем, розташованих в ньому (п. 3.1. договору оренди).

Пунктом 4.1. договору оренди передбачено, що якщо в акті приймання-передачі не буде визначено інше, загальна площа приміщення, яке передається орендарю, за згодою сторін становить 20 (двадцять) кв.м. 20 кв.см.

У відповідності до п. 5.1. договору оренди, приміщення передається орендарю на підставі Акту приймання-передачі за формою та змістом, викладених у Додатку „Г" до цього договору.

Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що орендар зобов`язаний використовувати приміщення лише для цілей роздрібної торгівлі товарами різних видів та груп, визначених в „Торгівельному профілю". Торгівельний профілі складається в Додатку „Б", і може містити види, групи категорії, якість і рівень цін на товари, узгоджених для торгівлі в приміщенні між сторонами. Орендар не може торгувати, продавати та пропонувати інші товари та послуги, які не відповідають Торгівельному профілю, без попередньої письмової згоди орендодавця.

Відповідно до п. 11.1 договору оренди згідно з умовами цього договору, орендар сплачує орендодавцю суми грошових коштів у вигляді нижченаведених платежів ("Платежі"): 11.1.1 орендна плата за користування приміщень відповідно до статей 14 та 15 цього договору;

11.1.2 забезпечувальний платіж відповідно до статті 16 цього договору;

11.1.3 оплата Управлінських послуг відповідно статті 17 цього договору;

11.1.4 плата за товарообіг орендаря відповідно до статті 18 цього договору;

11.1.5 інші платежі та збори, що підлягають сплаті орендарем за умовами цього договору.

Пунктами 14.1, 14.2 договору оренди сторони погодили, що орендар зобов`язаний належним чином сплачувати орендодавцю плату за користування приміщенням у розмірах та у терміни, які визначаються цим договором ("Орендна плата"). Орендна плата починає нараховуватися з Дня Відкриття, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Сторони цим домовилися, що розмір орендної плати за один календарний місяць з урахуванням індексації визначається як сума у гривнях, яка обчислюється за такою формулою: Орендна Плата = Індекс К1 х Індекс К2 х Площу приміщення х Орендна ставка + ПДВ.

Орендна ставка за цим договором становить 2106,59 гривень 59 коп. за кв.м. (без ПДВ), але не менше суми, що становить гривневий еквівалент 75 (сімдесят п`ять) доларів США згідно офіційного обмінного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України на дату виставлення відповідного рахунку. На день здійснення оплати, орендна ставка може коригуватись тільки орендодавцем прямо пропорційно до зміни курсу долара США, встановленого НБУ на день оплати, у порівнянні з курсом долара США встановленим НБУ на день підписання цього договору (п. 14.4. договору).

Згідно змісту п. 14.5. договору якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату орендної плати до 20-го числа кожного місяця, то орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку орендодавцем відповідно до умов цього договору.

Також, у п. 16.1. договору сторони дійшли згоди, що з метою належного забезпечення виконання орендарем зобов`язань за цим договором, орендар протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання цього договору на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури, вносить на рахунок орендодавця Забезпечувальний Платіж у сумі орендної плати за (два) повних останніх місяці оренди та оплати за Управлінські послуги за 2 (два) повних місяці оренди приміщення за цим договором. При цьому, розрахунок Забезпечувального Платежу у розмірі 2 (двох) останніх місяців оренди здійснюється орендодавцем з урахуванням повної індексації такої орендної плати за рахунок збільшення індексу К1 та індексу К2 протятої всього строку оренди як це визначено Статтею 14 цього Договору. У випадку будь-якої затримки або не виставлення орендодавцем вказаного рахунку-фактури, така затримка не може бути підставою для будь-якої несплати орендарем орендодавцю забезпечувального платежу за Статтею 16 цього договору; в такому разі, підставою для сплати Забезпечувального Платежу є цей договір.

Пунктом 8.1. договору оренди визначено, що строк оренди - строк використання орендарем приміщення відповідно до цього договору, як визначається у Статті 9.

Статтею 9 договору оренди встановлено, що незважаючи на будь-які інші умови та положення цього договору, строк оренди приміщення становить (два) роки і 364 календарних днів. Строк оренди починає спливати з Дня відкриття та закінчується відповідного дня після спливу строку вказаного у пункті 9.1 Статті 9 цього договору, якщо інше не передбачено договором. Днем відкриття є день, зазначений в акті приймання-передачі, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до Акту приймання-передачі приміщення від 28 жовтня 2018 року, відповідач передав, а позивач прийняв частину споруди торгово-адміністративного комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, загальною площею 20 (двадцять) кв.м. 20 кв.см., яке знаходиться на -1 поверсі Комплексу, у справному та належному стані.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС", затвердженим Протоколом №17/04-2020 від 17.04.2020 вирішено припинити Товариство шляхом ліквідації у добровільному порядку.

Листом №34 від 17.03.2020 позивач у порядку ст.188 ГК України звернувся до відповідача про розірвання договору оренди №914 від 09.10.2018 та повернення забезпечувального платежу у зв`язку з припинення господарської діяльності ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС".

Відповідач направив вимогу №100 від 07.04.2020, в якій відхилив пропозицію позивача про дострокове розірвання договору, посилаючись на наявність у позивача заборгованості з орендної плати та управлінських платежів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у зв`язку із ведення карантину в світі та зупинення авіа сполучень, позивачем вирішено зупинити господарську діяльність.

За доводами позивача, оскільки сторони не дійшли згоди щодо розірвання договору, враховуючи зазначену істотну зміну обставин в розумінні ст.652 ЦК України, на яку позивач покладався при укладанні договору, та враховуючи ліквідацію підприємства, договір має бути припиненим за рішенням суду, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про дострокове розірвання договору №914 від 09.10.2018 та повернення суму забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як підтверджено матеріалами справи, між позивачем та відповідачем укладений договір оренди №914 від 09.10.2018, відповідно до умов якого та Акту приймання-передачі приміщення від 28 жовтня 2018 року, відповідач передав, а позивач прийняв частину споруди торгово-адміністративного комплексу, розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, загальною площею 20 (двадцять) кв.м. 20 кв.см., яке знаходиться на -1 поверсі Комплексу, у справному та належному стані.

Як встановлено судом, у відповідності до статті 9 договору оренди, незважаючи на будь-які інші умови та положення цього договору, строк оренди приміщення становить (два) роки і 364 календарних днів. Строк оренди починає спливати з Дня відкриття та закінчується відповідного дня після спливу строку вказаного у пункті 9.1 Статті 9 цього договору, якщо інше не передбачено договором. Днем відкриття є день, зазначений в акті приймання-передачі (відповідно до акту 28.10.2018), якщо інше не передбачено договором.

Спір між сторонами виник у зв`язку з розірванням договору, на підставі ст. 652 ЦК України , та повернення частини забезпечувального платежу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

За змістом статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених норм договір може бути розірвано лише його стороною та на момент розірвання договір має бути чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).

Частина перша статті 652 ЦК України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін , що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання договору може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до частини другої статті 652 ЦК України , якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

Водночас, договір у разі істотної зміни обставин може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України , при істотній зміні обставин.

В якості зміни істотних обставин, позивач вказував на те, що постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №215 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2020 № 287 "Про тимчасове обмеження перетинання державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17 березня 2020 до 3 квітня 2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського залізничного, повітряного, автомобільного (для автобусів) сполучення.

Враховуючи вид діяльності позивача - надання туристичних послуг, Загальними зборами учасників ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" прийнято рішення, затверджене Протоколом №17/04-2020 від 17.04.2020, про припинення Товариства шляхом ліквідації у добровільному порядку.

Зважаючи на вказані обставини, позивач листом №34 від 17.03.2020 звернувся до відповідача про розірвання договору оренди №914 від 09.10.2018 та повернення забезпечувального платежу у зв`язку з припинення господарської діяльності ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС".

При цьому, відповідач не погодився щодо дострокового розірвання договору, оскільки у позивача була заборгованість з орендної плати та управлінських платежів, у зв`язку з чим направив вимогу №91 від 31.03.2020 про відхилення пропозиції позивача.

Отже, сторони не дійшли згоди щодо розірвання укладеного між ними договору №914 від 09.10.2018 на підставі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.

Поряд з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 33.2. договору відповідач направив на адресу позивача лист №138 від 12.05.2020 про те, що припиняє дію договору оренди з 31.05.2020, оскільки строк оренди припинився 17.04.2020. Також, повідомив позивача, що на підставі п. 16.4 договору у зв`язку з наявною у позивача заборгованістю, відповідач покриває з суми забезпечувального платежу борг орендаря.

Пунктом 33.2 договору оренди визначено, що незважаючи на будь-які інші положення цього договору, у випадку порушення договору орендарем та/або невиконання орендарем будь-якого зі своїх обов`язків за цим договором, орендодавець має право припинити цей договір шляхом направлення орендарю письмового повідомлення про таке припинення не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до запланованого дня такого припинення. Сторони цим підтверджують, що таке припинення буде вважатись припинення за взаємною згодою сторін за цим договором.

В підтвердження факту направлення вказаного листа №138 від 12.05.2020 про розірвання договору оренди на адресу відповідача, відповідач надав копію опису вкладення в цінний лист №0214100697769 від 14.05.2020, поштовою квитанцією №0214100697769 від 14.05.2020 та копією поштової накладної №0214100697769 від 14.05.2020. Відповідно до інформації з веб-сайту Укрпошта відправлення №0214100697769 не вручене під час доставки: інші причини.

Отже, відповідач вважає, що спірний договір №914 від 09.10.2018 був розірваний за вимогою №138 від 12.05.2020 орендодавця - 31.05.2020.

Однак, судом враховано, що рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС", затвердженим Протоколом №17/04-2020 від 17.04.2020 вирішено припинити ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" шляхом ліквідації у добровільному порядку та створити ліквідаційну комісію.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" перебуває в стані припинення з 17.04.2020, номер запису: 10741100002061414, за внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Окрім цього, в матеріалах справи наявний акт №1 про огляд приміщення від 17.04.2020 підписаний комісією ТОВ "Роялті-Рент " у складі директора, начальника відділу оренди, менеджера з оренди, головного інженера, начальника юридичного відділу. За змістом акту вбачається, що при проведенні огляду приміщення №А-28, що розташованого в м. Києві по вул. Гришка, 5, на -1 поверсі комплексу, виявлено, що орендар самостійно та без повідомлення відповідача залишив орендоване приміщення та припинив в односторонньому порядку орендне користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Таким чином, у зв`язку із прийняттям загальними зборами ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" рішення про припинення діяльності та враховуючи припинення орендарем користування приміщенням, що підтверджується актом огляду приміщення від 17.04.2020 ТОВ "Роялті-Рент ", суд прийшов до висновку, що станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, строк оренди припинився, а саме з 17.04.2020, а тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Поряд з тим, суд відхиляє пояснення позивача відносно того, що останній у відповідності до ст. 188 ГК України звертався до відповідача з листом №34 від 17.03.2020, в якому просив розірвати спірний договір саме з 17.03.2020, оскільки рішення про припинення діяльності ТОВ "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" було прийнято саме 17.04.2020 та до 17.04.2020 орендоване приміщення знаходилось у користуванні позивача.

Відносно позовних вимог про повернення суми забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн, суд зазначає наступне.

Позивач звертаючись з вимогою до суду про повернення суми забезпечувального платежу, зазначає, що належним чином та у повному обсязі сплачував усі платежі за весь період оренди приміщення, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні у матеріалах справи. Також, позивач посилається на п.6 ст.762 ЦК України та п.14 Перехідних положень ЦК України, вказуючи, що оскільки на території України введено карантин з 12.03.2020, орендар перестав користуватися приміщенням, а тому позивач звільняється від сплати орендної плати на період ведення карантину починаючи з 12.03.2020.

Статтею 762 Цивільного кодексу України та статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 11.1 договору оренди згідно з умовами цього договору, орендар сплачує орендодавцю суми грошових коштів у вигляді нижченаведених платежів ("Платежі"): 11.1.1 орендна плата за користування приміщень відповідно до статей 14 та 15 цього договору;

11.1.2 забезпечувальний платіж відповідно до статті 16 цього договору;

11.1.3 оплата Управлінських послуг відповідно статті 17 цього договору;

11.1.4 плата за товарообіг орендаря відповідно до статті 18 цього договору;

11.1.5 інші платежі та збори, що підлягають сплаті орендарем за умовами цього договору.

Згідно змісту п. 14.5. договору якщо інше не передбачене цим договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, який передує оплачуваному місяцю. Якщо орендодавець не надасть орендареві рахунок на оплату орендної плати до 20-го числа кожного місяця, то орендар сплачує орендну плату не пізніше терміну, передбаченого цим договором, незважаючи на те, чи вказані рахунки були отримані ним. Така сплачена авансова орендна плата підлягає перерахунку орендодавцем відповідно до умов цього договору.

Таким чином, договором сторони передбачили обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням та управлінські послуги.

Пунктом 16.1. договору сторони дійшли згоди, що з метою належного забезпечення виконання орендарем зобов`язань за цим договором, орендар протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання цього договору на підставі наданого орендодавцем рахунку-фактури, вносить на рахунок орендодавця Забезпечувальний Платіж у сумі орендної плати за (два) повних останніх місяців оренди та оплати з Управлінські послуги за 2 (два) повних місяці оренди приміщення за цим договором. При цьому, розрахунок Забезпечувального Платежу у розмірі 2 (двох) останні місяців оренди здійснюється орендодавцем з урахуванням повної індексації такої орендної плати з рахунок збільшення індексу К1 та індексу К2 протятої всього строку оренди як це визначено Статтею 14 цього Договору.

На виконання умов договору позивачем було сплачено на користь відповідача забезпечувальний платіж з оренди у розмірі 112 595,60 грн та управлінські послуги за останній місяць у розмірі 16 340,18 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1027 від 12.10.2018 та №1028 від 12.10.2018.

В запереченнях на позов, відповідач зазначив, що орендарем протягом строку оренди допускалися порушення умов договору щодо сплати орендної плати та управлінських послуг, а тому відповідачем було зараховано в заборгованість із суми забезпечувального платежу позивача, що передбачено п.16.4 договору оренди, про що і було повідомлено позивача.

Так, відповідно до вимоги №83 від 20.03.2020 відповідач повідомив про наявність станом на 16.03.2020 заборгованості позивача за договором по орендній платі, яка складає 45 641,35 грн, заборгованість по Управлінським послугам у розмірі 12 387,27 грн., заборгованість по сплаті комунальних послуг у розмірі 974,42 грн, у зв`язку з цим керуючись п.16.4 договору орендодавець має право покрити з суми забезпечувального платежу борг орендаря.

Вимогою № 100 від 07.04.2020 відповідач вимагав сплатити позивача загальну суму заборгованості по договору оренди № 914 від 09.10.2018, яка складає 177 272,94 грн: 59 003,04 грн - сума боргу зі сплати Забезпечувального платежу, 91 161,79 грн - сума штрафу, 14 522,11 грн.- сума пені, 12 586,00 грн. - 25% річних за кожен день користування чужими грошовими коштами.

Також, 16.04.2020 відповідач направив позивачу повідомлення №114 від 16.04.2020 про оплату використаної суми забезпечувального платежу у розмірі 322,14 грн.

Листом №129 від 06.05.2020 відповідач повідомив позивача про наявність заборгованості за договором оренди № 914 від 09.10.2018 за березень - 18 413,76 грн, за квітень - 53 616,94 грн, за березень (управлінські послуги) - 3 953,39 грн.

У листі №138 від 12.05.2020 про розірвання договору, відповідачем також було вказано про зарахування з суми забезпечувального платежу в основний борг орендаря та частково в суму неустойки:

-заборгованість по орендній платі за березень 2020 року у розмірі 18 413,76 грн (вісімнадцять тисяч чотириста тринадцять гривень 76 коп.) з урахуванням ПДВ;

-заборгованість по орендній платі за період з 01 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно у розмірі 30382,93 грн (тридцять тисяч триста вісімдесят дві гривні 93 коп.) з урахуванням ПДВ;

- заборгованість по оплаті Управлінських послуг за березень 2020 року у розмірі 3 953,39 грн (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят три гривні 39 коп.) з урахуванням ПДВ;

- заборгованість по оплаті Управлінських послуг за період з 01 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року включно у розмірі 4629,85 грн (чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять гривень 85 коп.) з урахуванням ПДВ;

- заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг за період з 01 квітня 2020 року по 17 квітня 2020 року у розмірі 121,86 грн з урахуванням ПДВ;

- часткове відшкодування збитків (упущеної вигоди тощо) згідно з пп. 13.1.3, п. 14.10, п.44.4 Договору, у сумі 12 108,85 грн (дванадцять тисяч сто вісім гривень 85 коп.).

Отже, судом встановлено, що відповідач в період з березня по травень 2020 року неодноразово звертався до позивача, повідомляючи останнього про факт виникнення заборгованості та зарахування коштів в борг з суми забезпечувального платежу, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами та актами надання послуг, які підписані лише орендодавцем ТОВ "Роялті-Рент", в матеріалах справи наявні докази направлення на адресу позивача вимог про оплату боргу та актів надання послуг.

Щодо заборгованості по оплаті оренди приміщення та Управлінських послуг за спірним договором, позивачем надано власний розрахунок за перерахуванням забезпечувального платежу: загальна сума забезпечувального платежу 128 935,78 грн - 26 000,00 грн орендна плата за лютий 2020 року - 19 941,35 грн орендна плата за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 становить суму 82 994,43 грн, яка, на думку позивача, підлягає поверненню.

Заявлена позивачем до стягнення сума забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн, тобто відповідний розмір вказаний за відрахуванням від сплаченої позивачем суми забезпечувального платежу (128 935,78 грн), боргу з орендної плати за лютий 2020 року та за період з 01.03.2020 по 16.03.2020. Окрім того, позивач посилається на відсутність можливості орендарем користуватися приміщенням та звільнення від сплати орендної плати на період ведення карантину починаючи з 12.03.2020.

Відповідно до п.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Відсутність у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

11.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями), якою установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 № 215 від 16.03.2020, заборонено з 17.03.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, торговельно-розважальних центрів. інших закладів торговельного і побутового обслуговування населення.

Відповідно до п.14 Перехідних положень ЦК України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користування майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

З огляду на викладене, суд відзначає, що вказаною нормою передбачено право наймача на звернення до орендодавця з відповідною вимогою про зменшення плати за користування нерухомим майном в період встановлення карантину, при цьому п.14 Перехідних положень ЦК України не передбачає автоматичного зменшення орендної плати.

Водночас, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення відповідача з вимогою до позивача щодо зменшення орендної плати за користування приміщенням на підставі договору оренди № 914 від 09.10.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно звільнення його від сплати за користування орендованим приміщенням.

Поряд з тим, стаття 16 договору оренди містить погоджені сторонами умови та порядок сплати забезпечувального платежу орендарем.

Пунктом 16.2 договору оренди встановлено, що забезпечувальний платіж забезпечує належне виконання орендарем своїх зобов`язань за цим договором перед орендодавцем та покриває в межах свого розміру будь-які інші зобов`язання орендаря у разі порушення будь-якої умови з цього договору.

Також, порядок та умови розірвання та припинення договору передбачено у статі 44 договору оренди.

Таким чином, судом досліджено положення спірного договору оренди та встановлено, що сторони не передбачили у договорі оренди випадки за якими можливе повернення орендодавцем забезпечувального платежу у разі припинення спірного договору.

Підсумовуючи вищевикладене, зокрема щодо припинення дії договору 17.04.2020, зважаючи на не доведеність позивачем підстав для звільнення останнього від сплати оренди, суд прийшов до висновку, що частина сплаченого позивачем забезпечувального платежу у розмірі 82 994,43 грн не підлягає поверненню, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволені вимоги в цій частині.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, надавши оцінку всім доказам, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ТРЕВЕЛС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роялті-Рент" про розірвання договору оренди та стягнення коштів у розмірі 82 994,43 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.11.2020.

Суддя О.В. Гулевець