Рішення

від 16.11.2020 по справі 910/13371/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2020Справа № 910/13371/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХМОНТАЖ КИЇВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЕРПУЛ"

про стягнення 183172,13 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача попередньої оплати за товар та санкції за договором поставки №18/05-01 від 18.05.2020, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань поставити товар.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання Позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання Відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення Відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачу, яке останній отримав 23.09.2020.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю САНТЕХМОНТАЖ КИЇВ (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОВЕРПУЛС (далі - Відповідач) було укладено Договір № 18/05-01 (далі - Договір) та Специфікацію до нього, за умовами яких Відповідач зобов`язався поставити Позивачу товар після попередньої оплати товару Позивачем.

Відповідно до Специфікації сторонами узгоджено загальну вартість товару у сумі 240700 грн.

У пункті 4.1 Договору вказано, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку в національній валюті України - гривні, шляхом переведення грошових коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.2 Договору порядок здійснення розрахунків: Покупець повинен здійснювати оплату у розмірі 75% від вартості товару протягом 2 (двох) банківських днів після виставлення Рахунку, підписання Специфікації. Доплата 25 % за поставлений товар проводиться Позивачем після його отримання від Відповідача, що підтверджується видатковою накладною, на підставі рахунку постачальника. Оплата здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з дати фактичної поставки товару.

Чинність Договору наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

Відповідачем було виставлено рахунок №101 від 18.05.2020 на оплату 240700 грн. та Позивач в свою чергу на виконання умов п. 4.2 Договору перерахував Відповідачу 75 % від загальної суми товару, що підтверджується платіжним дорученням №4514 від 22.05.2020 про оплату 180000 грн.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що строк поставки товарів 40 банківських днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 6.3.1 Договору встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.

Із залучених до матеріалів справи доказів, вбачається, що Позивачем виконано умови Договору та перераховно Відповідачу попередню оплату за товар у сумі 180000 грн., однак Відповідач своїх зобов`язань з поставки товару не виконав, підтвердження протилежного матеріали справи не містять та Відповідачем не спростовано.

Приймаючи до уваги викладене, Позивач без досудового врегулювання спору, звернувся до суду з даним позовом з метою повернення попередньої оплати за товар, який він так і не отримав.

Відповідно до пункту 7 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором Сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим договором.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ч 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши нанаявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані Позивачем докази на підтвердження факту перерахування ним попередньої оплати за товар Відповідачу та не виконання Відповідачем своїх обов`язків поставити товар Позивачу є більш вірогідними та такими, які зі сторони Відповідача жодними чином не спростовані.

Зважаючи на наявні докази у матеріалах справи та відсутність будь-яких заперечень чи спростувань щодо заявлених Позивачем вимог, позовна заява про стягнення з Відповідача попередньої оплати 180000 грн. підлягає задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача 2537,70 грн. пені нарахованої на підставі статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань .

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За умовами Договору не передбачено нарахування неустойки у формі пені за порушення виконання грошового зобов`язання.

Позивачем не наведено норму законодавства на підставі якої ним здійснено нарахування пені (якою встановлений конкретний розмір пені). Тому суд не визнає вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за законну та обґрунтовану, а відтак не вбачає підстав для її задоволення.

При цьому, судом враховано посилання позивача на положення статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , відповідно до яких платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані норми не встановлюють законну неустойку в формі пені, позаяк для того, що неустойка вважалась законною необхідно, щоб законом або іншим актом цивільного законодавства було визначено її конкретний розмір. У даних ж нормах встановлено граничний розмір саме договірної неустойки.

Враховуючи те, що сторонами не було встановлено неустойку у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд не бере до уваги посилання позивача на вищевказані положення статей 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , як на підставу правомірності нарахування ним заявленої до стягнення суми пені.

Також, Позивачем в порядку ст. 625 ЦК України було нараховано Відповідачу 3% річних у сумі 634,43 грн. за порушення грошового зобовязання з повернення попереднього платежу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи Позивач до подання цього позову не звертався до Відповідача із вимогою повернути йому попередню оплату товару, а отже прострочення грошового зобов`язання з боку Відповідача у заявлений Позивачем період не настало, тому підстав для нарахування Відповідачу 3% річних немає.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в частині повернення попередньої оплати у сумі 180000 грн, а в частині нарахування штрафної та фінансової санкцій суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коверпулс" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 13/2, ЛІТ Б; ідентифікаційний код 43271764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтах Київ" (08133, Київська обл., місто Вишневе, вул. Василя Стуса, будинок 8; ідентифікаційний код 41550612) 180000 (сто вісімдесят тисяч) грн. попередньої оплати, а також 2700 (дві сімсот) грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.