Ухвала

від 16.11.2020 по справі 910/17519/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.11.2020Справа № 910/17519/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву про стягнення витрат понесених на правову допомогу адвоката у справі

За заявою Фізичної особи-підприємця Дяка Богдана Ігоровича

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Автороуд

про видачу судового наказу про стягнення 40 755, 50 грн,,

Представники: без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

10.11.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Дяка Богдана Ігоровича за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю Автороуд про видачу судового наказу про стягнення 40 755, 50 грн.

16.11.2020 Господарським судом міста Києва у складі Спичака О.М. . було видано судовий наказ в порядку наказного провадження.

У заяві про видачу судового наказу про стягнення боргу у розмірі 40 755, 50 грн було заявлено вимогу про стягнення витрат на понесених на правову допомогу адвоката у справі.

Розглянувши подану заяву в частині розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про відмову її задоволенні з огляду на таке.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом (ст. 154 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз наведених приписів процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов`язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.

Отже, розгляд заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження у разі надходження заяви про скасування судового наказу у порядку статті 157, разом з тим, відповідно приписам розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви.

Крім того, статті 129 Господарського процесуального кодексу України регулюють питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору в порядку позовного провадження.

За таких обставин, виходячи з того, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розподілу судових витрат за результатами розгляду заяви про стягнення у порядку наказного провадження, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 126, 129, 147 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Дяку Богдану Ігоровичу в задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Спичак