Рішення

від 19.10.2020 по справі 911/2184/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Справа № 911/2184/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Перно Рікар Україна

до Дочірнього підприємства Рітейл Центр

про стягнення 4983056,82 грн

за участю представників

позивача: Льовкін М.О. - адвокат, ордер серії АІ № 1046942 від 29.07.2020;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Перно Рікар Україна (далі - позивач, ДПЗІІ Перно Рікар Україна ) з позовом до Дочірнього підприємства Рітейл Центр (далі - відповідач, ДП Рітейл Центр ) про стягнення 4983056,82 грн, з яких: 4490694,42 грн основної заборгованості, 389237,74 грн пені, 44538,85 грн 3% річних та 58585,81 грн інфляційних втрат.

Підставами пред`явлення позову стало неналежне виконання грошового зобов`язання за договором поставки товарів № 1І019826 від 17.01.2014 в частині щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 31.08.2020.

Ухвалою суду від 31.08.2020 підготовче засідання відкладено на 21.09.2020.

На підставі ухвали суду від 21.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2020.

У судовому засіданні 19.10.2020 представник позивача обґрунтував в усному порядку заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 19.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ДПЗІІ Перно Рікар Україна (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Астерс Груп (покупець, ТОВ Астерс Груп ) 17.01.2014 укладено договір № 1І019826 поставки товарів (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався передати (поставити) покупцеві у зумовлені цим Договором строки товар - алкогольні напої в асортименті (надалі - товар) згідно замовлень покупця, на умовах і в порядку, передбаченими цим Договором та додатками до нього, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим Договором ціну.

Пунктом 1.2. Договору обумовлено, що товар передається у власність покупця. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару.

Згідно з п. 3.4. Договору товар приймається покупцем за кількістю та якістю на складі постачальника, якщо товар постачається транспортом покупця, або на території покупця, якщо товар постачається транспортом постачальника. В будь-якому випадку, покупець зобов`язаний уповноважити свого представника прийняти поставлений товар шляхом оформлення довіреності встановленого зразка згідно законодавства України. Представник покупця, уповноважений приймати товар, зобов`язаний перевірити відповідність кількості та асортименту товару, що постачається, інформації, що зазначена в супровідних документах на товар. Підпис представника покупця на супровідних документах на товар свідчить про здійснення поставки товару належним чином.

Ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається в накладних на поставку товару. Сума Договору визначається сумою вартості всіх поставок, які здійснено за цим Договором на підставі замовлень покупця за оформленими та підписаними сторонами накладними на передачу товару, які є невід`ємною частиною цього Договору (п. 4.1., 4.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору якщо сторони не домовились про інше, покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною, в строк, що не перевищує 50 календарних днів від дати поставки. Встановлений для покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.

За умовами п. 5.2. Договору всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом безготівкового платежу на рахунок постачальника в уповноваженому банку. Днем виконання зобов`язань з оплати за товар вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Цей Договір набуває чинності з 17.03.2014 і діє до 31.12.2015, але в будь-якому разі до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами (п. 8.1. Договору).

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що останній може бути продовжено шляхом укладення між сторонами письмової угоди на термін, зазначений в такій угоді.

Між сторонами укладались додаткові угоди: від 25.12.2015, від 05.12.2017, від 20.02.2018, від 27.06.2018, від 28.02.2019. Зокрема додатковою угодою від 28.02.2020 сторони вирішили продовжити строк дії Договору до 28.02.2021.

На виконання умов Договору постачальник передав, а покупець прийняв у власність товар на загальну суму 4578703,68 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних: № ВНк-0001907 від 22.11.2019 на суму 1502635,68 грн; № ВНк-0001959 від 29.11.2019 на суму 122522,40 грн; № ВНк-0001960 від 29.11.2019 на суму 251414,16 грн; № ВНк-0002012 від 06.12.2019 на суму 333436,68 грн; № ВНк-0002081 від 13.12.2019 на суму 2071271,76 грн; № ВНк-0000052 від 17.01.2020 на суму 297423,00 грн.

На кожну поставку також оформлено товарно-транспортні накладні, копії яких долучені до позовної заяви.

Факт отримання покупцем товарів згідно з указаними накладними підтверджується підписами представників покупця та штампами на видаткових і товарно-транспортних накладних. Повноваження представників покупця на прийняття товару, а також зразки відбитків штампів покупця, підтверджуються генеральними довіреностями № 40 від 01.01.2019 та № 29 від 01.01.2020, які видано ТОВ Астерс Груп .

Згідно з актом про псування, бій, недовезення та надлишок товару від 29.11.2019 покупець повернув постачальнику частину товару на суму 8228,00 грн без ПДВ (з ПДВ - 9873,60 грн), який поставлено на підставі видаткової накладної № ВНк-0001959 від 29.11.2019.

Між ДПЗІІ Перно Рікар Україна (сторона-1), ТОВ Астерс Груп (сторона-2) та ДП Рітейл Центр (сторона-3) 01.04.2020 укладено договір про заміну сторони за договором поставки товарів № 1І019826 від 17.01.2014 (далі - договір про заміну сторони), за умовами п. 1 якого, відповідно до статей 510-520 Цивільного кодексу України сторони прийшли до згоди замінити сторону в договорі поставки товарів № 1І019826 від 17.01.2014 (надалі - основний договір), укладеного між стороною-1 і стороною-2.

У пункті 2 договору про заміну сторони обумовлено, що за цим договором сторона-2, що є покупцем за основним договором передає, а сторона-3 приймає на себе всі права та обов`язки сторони-2, передбачені основним договором та стає покупцем за основним договором. За цим договором сторона-2 передає, а сторона-3 приймає всі права як кредитора по зобов`язанням сторони-2, передбаченим основним договором. За цим договором сторона-2 переводить на сторону-3 усі свої обов`язки як боржника перед стороною-1, передбачені основним договором.

Відповідно до п. 3 договору про заміну сторони підписання цього договору сторона-1 дає згоду на заміну сторони-2 за основним договором на сторони-3, включаючи передачу стороною-2 стороні-3 усіх прав як кредитора за основним договором та перехід від сторони-2 до сторони-3 усіх зобов`язань як боржника за основним договором.

Сторона-3 цим підтверджує, що їй були передані стороно-2 по акту прийом-передачі оригінали або належним чином засвідчені копії усіх документів, які засвідчують права та обов`язки сторони-2 за основним договором, а також вся інформація, яка є важливою для їх здійснення (п. 4 договору про заміну сторони).

Права та обов`язки сторони-2 за основним договором переходять до сторони-3 в об`ємах та на умовах, що існували на дату підписання цього договору, і з цієї дати покупцем основним договором стає сторона-3, а постачальником за основним договором залишається сторона-1 (п. 5 договору про заміну сторони).

Сторона-3 зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, передбачені основним договором (п. 6 договору про заміну сторони).

Згідно з п. 13 договору про заміну сторони останній набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до закінчення строку дії основного договору.

Звертаючись з позовом до суду, позивач стверджує, що сума заборгованості відповідача за поставлений товар складає 4490694,42 грн, яка і заявлена до стягнення з ДП Рітейл Центр .

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідності до приписів ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 193 Цивільного кодексу України).

Зі змісту ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Судом установлено, що спір у даній справі виник внаслідок неналежного виконання укладено договору поставки товарів № 1І019826 від 17.01.2014.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне положення містить стаття 265 Господарського кодексу України (за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачає обов`язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 520 Цивільного кодексу України Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У даному випадку слід зазначити, що укладення договору від 01.04.2020 про заміну сторони за договором поставки товарів № 1І019826 від 17.01.2014 не породжує нових зобов`язань, а лише замінює сторону в існуючому зобов`язанні.

Отже зобов`язання відповідача, який став новим боржником за договором про заміну сторони, виникло на підставі договору поставки товарів № 1І019826 від 17.01.2014.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто - неналежне виконання.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У матеріалах справи відсутні докази оплати ДП Рітейл Центр вартості поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 4490694,42 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З підстав несвоєчасної оплати вартості поставленого товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 389237,74 грн пені, 44538,85 грн 3% річних та 58585,81 грн інфляційних втрат.

Нормами ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Нормами ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору обумовлено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з долученого до позову розрахунку, позивач, з урахуванням п. 5.1. Договору, розрахунок пені здійснив після виникнення прострочення по кожній партії поставленого товару окремо за загальний період з 12.01.2020 по 30.07.2020.

Судом за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що він є арифметично правильним та таким, що не суперечить чинному законодавству та умовам Договору, з огляду на що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 389237,74 грн пені підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем загальна сума 3% річних в розмірі 44538,85 грн розрахована від кожної поставки окремо за період з 01.04.2020 по 30.07.2020, 58585,81 грн інфляційних втрат - розраховано за період з квітня по червень 2020 року по кожній накладній окремо.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вони розраховані вірно і підлягають до стягнення з відповідача у заявлених позивачем сумах.

Враховуючи те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача в сумі 74745,85 грн, що становить 1,5% від ціни позову згідно з приписами ст. 4 Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Рітейл Центр (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд. 6-Г; код ЄДРПОУ 38734018) на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Перно Рікар Україна (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 47; код ЄДРПОУ 25287132): 4490694 (чотири мільйона чотириста дев`яносто тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 42 коп. основного боргу, 389237 (триста вісімдесят дев`ять тисяч двісті тридцять сім) грн 74 коп. пені, 44538 (сорок чотири тисячі п`ятсот тридцять вісім) грн 85 коп. 3% річних, 58585 (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 81 коп. інфляційних втрат та 74745 (сімдесят чотири тисячі сімсот сорок п`ять) грн 85 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.11.2020.

Суддя О.В. Щоткін